ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГРОМАДЯНИ, ПОСТРАЖДАЛІ ВІД ВІЙНИ, МАЮТЬ ПРАВО НА ЖИТЛО

У листі, зокрема, зазначено, що воєнна російська агресія ще більше загострила вже існуючу з 2014 року проблему із забезпе­ченням житлом переміщених громадян. Разом із запланова­ним державою відновленням зруйнованого житлового фонду вагомим та ефективним інстру­ментом вирішення житлових проблем внутрішньо переміще­них осіб є Програма пільгового кредитування внутрішньо пе­реміщених осіб, учасників про­ведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасни­ків проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на при­дбання житла, яка реалізується відповідно до постанови Кабі­нету Міністрів України від 27.11.2019 № 980.

Однак, ФПУ вважає, що окре­мі положення Порядку вико­ристання коштів, передбачених у державному бюджеті для на­дання пільгового довгостроко­вого державного кредиту, по­требують змін, зокрема щодо:

● збільшення граничного віку нерухомості, на придбання якої можуть спрямовуватися кредитні кошти, та встановлен­ня максимального віку 50 років для збудованої та 35 років для реконструйованої житлової не­рухомості;

● збільшення максимально­го строку надання кредиту до 30 років та збільшення віку пози­чальника для виконання зобов’язань за кредитним дого­вором до 65 або 70 років;

● збільшення нормативної площі житла на одинокого гро­мадянина;

● погашення кредиту за ра­хунок бюджетних коштів у разі загибелі позичальника – учас­ника бойових дій;

● надання пільг сім’ям учас­ників бойових дій, які загину­ли, захищаючи територіальну цілісність України.

ДЕПАРТАМЕНТ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ АПАРАТУ ФПУ

ВИВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

На гарячу профспілкову лінію звертаються з пи­танням щодо терміну по­передження працівників при їх вивільненні під час воєнного стану.

Згідно з частинами першою і третьою статті 49-2 Кодексу зако­нів про працю України (далі – КЗпП), про наступне вивільнен­ня працівників персонально по­переджають не пізніше ніж за 2 місяці. При вивільненні праців­ників у випадках змін в організа­ції виробництва і праці врахову­ється переважне право на зали­шення на роботі, передбачене за­конодавством. Одночасно з попе­редженням про звільнення в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу ро­боту на тому самому підприєм­стві, в установі, організації, крім випадків, визначених КЗпП.

Частиною четвертою статті 49-2 КЗпП передбачено, що вимо­ги частин першої – третьої цієї статті не застосовуються до пра­цівників, які вивільняються в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий пе­ріод. Положення частини чет­вертої статті 49-2 КЗпП стосують­ся виключно тих працівників, зміна організації виробництва й праці яких безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну під­готовку та мобілізацію», мобілі­зація – це комплекс заходів, здій­снюваних з метою планомірного переведення національної еко­номіки, діяльності органів дер­жавної влади, інших державних органів, органів місцевого само­врядування, підприємств, уста­нов і організацій на функціону­вання в умовах особливого пері­оду, а Збройних Сил України, ін­ших військових формувань, Опе­ративно-рятувальної служби ци­вільного захисту – на організа­цію й штати воєнного часу. Для працівників підприємств, уста­нов, організацій, у яких зміни в організації виробництва й праці не пов’язані з виконанням мобі­лізаційних завдань, які продо­вжують роботу під час воєнного стану та не залучаються до мобі­лізаційних заходів, вимоги час­тин першої – третьої статті 49-2 КЗпП застосовуються в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, у випадку вивільнення працівни­ків під час дії воєнного стану в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, не пов’язаними з виконанням мобі­лізаційних завдань, застосову­ється порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за винятком вимог статті 43 щодо попере­дньої згоди виборного органу первинної профспілкової органі­зації на звільнення працівника. Оскільки відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про організацію трудових від­носин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX, у період дії воєнного стану нор­ми статті 43 КЗпП не застосову­ються, крім випадків звільнення працівників підприємств, уста­нов або організацій, обраних до профспілкових органів.

ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АПАРАТУ ФПУ

СПЛАТА ПРОФВНЕСКІВ ПІД ЧАС ПРОСТОЮ

Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України, простій – це зупинення ро­боти, викликане відсутніс­тю організаційних або тех­нічних умов, необхідних для виконання роботи, не­відворотною силою або ін­шими обставинами.

Згідно з частиною першою статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період ого­лошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановле­ного працівникові розряду (окладу).

Слід зауважити, що відповідно до ча­стини четвертої статті 113 КЗпП, час простою з вини працівника не оплачується. Отже, працівник під час простою залишається у трудових відносинах, роботодавець зобов’язаний нараховувати такому працівникові заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, проводи­ти з неї всі необхідні відрахування до бюджету і страхових фондів, а також утримувати членські профспілкові вне­ски та перераховувати їх на рахунок профспілки. Роботодавець не має права відмовитись утримувати або затриму­вати перерахування цих коштів, оскільки в нього відсутні для цього правові підстави. У відповідності до ча­стини 3 статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно та безоплатно утримує із зарплати й перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору або окремої уго­ди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування цих коштів.

Волевиявлення працівника викладено у заяві про відрахування членських профспілкових внесків.

ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ

25.06.2022

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини