ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН: ЯК КАРАТИМУТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗВІЛЬНЕННЯ

Яке покарання несуть робото­давці за порушення законо­давства під час встановлення випробувального терміну?

З а порушення законодавства про пра­цю пiд час установлення випробу­вального терміну передбачено адмiнiстративну, дисциплінарну, кримінальну та фiнансову вiдповiдальнiсть.

Відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) юридичнi та фiзичнi особи – пiдприємцi, якi використовують на­йману працю, несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в разi порушення iнших ви­мог трудового законодавства, крiм передба­чених аб. 2–5 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, у розмiрi мiнiмальної заробiтної плати.

Процедура притягнення працiвника до дисциплiнарної вiдповiдальностi ви­значена главою X КЗпПУ.

У разi виявлення порушення до працiвника, який своїми дiями вчи­нив порушення законодавства, може бути застосовано дисциплiнарне стяг­нення у виглядi догани або звiльнення.

Дисциплiнарнi стягнення застосову­ються органом, якому надано право при­ймати на роботу (обирати, затверджувати та призначати на посаду) такого працiвника.

Незаконне звiльнення працiвника з робо­ти з особистих мотивiв, а також iнше грубе порушення законодавства про працю, відпо­відно до ст. 172 Кримінального кодексу України, карається штрафом вiд 2 до 3 тис. неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро­мадян, що становить від 34 до 51 тис. грн, або позбавленням права обiймати певнi посади чи провадити певну дiяльнiсть на строк до 3 рокiв, або виправними роботами на строк до 2 рокiв. Тi самi дiї, вчиненi щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки чи матерi, яка має дитину вiком до 14 рокiв або дитину- iнвалiда, караються штрафом вiд 3 до 5 тис. неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро­мадян, що становить від 51 до 85 тис. грн, або позбавленням права обiймати певнi посади чи провадити певну дiяльнiсть на строк до 5 рокiв, або виправними роботами на строк до 2 рокiв, або арештом на строк до 6 мiсяцiв.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про ад­міністративні правопорушення (КУпАП) пе­редбачено вiдповiдальнiсть за порушення встановлених термiнiв виплати пенсiй, стипендiй, заробiтної плати, виплати їх у не­повному обсязi, а також термiну надання по­садовими особами пiдприємств, установ, органiзацiй (підприємство) незалежно вiд форми власностi та фiзичними особами – пiдприємцями працiвникам, у тому числi колишнiм, на їхню вимогу документiв щодо їхньої трудової дiяльностi на такому пiдприємствi чи у фiзичної особи пiдприємця, потрiбних для призначення пенсiї (про стаж, заробiтну плату тощо), визначеного Законом України «Про звер­нення громадян» від 02.10.1996 № 393/96- ВР, або надання таких документiв, що мiстять недостовiрнi данi, порушення термiну проведення атестацiї робочих мiсць за умовами працi та порядку її про­ведення, а також iншi порушення вимог законодавства про працю у виглядi накла­дення штрафу на посадових осiб пiдприємств незалежно вiд форми власностi та громадян суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 510 до 1700 грн.

Повторне вчинення впродовж року пору­шення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, або тi самi дiї, вчиненi щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i ви­ховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину- iнвалiда, вiдповiдно до ч. 2 ст. 41 КУпАП тяг­нуть за собою накладення штрафу на посадо­вих осiб пiдприємств незалежно вiд форми власностi та громадян – суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд 100 до 300 не­оподатковуваних мінімумів доходів грома­дян, що становить від 1700 до 5100 грн.

ЯК ПРАЦЕВЛАШТОВУВАТИМУТЬ І ОПЛАЧУВАТИМУТЬ РОБОТУ ІНОЗЕМЦІВ

27 вересня п. р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» від 23.05.2017 № 2058 - VIII, який доповнив статтею 421 ЗУ «Про зайнятість населення» (Закон).

З гідно із ч. 3 ст. 421 Закону, роботодавець може отримати до­звіл на застосування праці іноземців й осіб без громадянства за умови виплати заробітної плати в розмірі не менш ніж:

– 5 мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаці­ях і навчальних закладах;

– 10 мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найма­них працівників.

У листі Міністерства соціальної політики України від 18.09.2017 № 2413/0/101-17 зазначено: вимоги щодо розміру зарплати згідно із ч. 3 ст. 421 Закону поширюються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше або після розірван­ня попереднього трудового договору (контракту) та укладання но­вого трудового договору (контракту) відповідно до отриманого до­зволу, а також у разі продовження дії дозволу на застосування пра­ці іноземного працівника.

Окрім того, вказується, що для продовження дії дозволу подаються також документи, в яких відбулися зміни (п. 3 ч. 3 ст. 422 Закону). Тож подання копії трудового договору (контракту) із зазначенням відповідної оплати праці іноземного працівника є обов’язковим.

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДА

У яких випадках роботодавець може від­мовити інваліду у прийнятті на роботу?

В ідповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 відмова в укладенні трудового договору не допускається. Але відмовити мо­жуть, коли за висновком МСЕК стан здоров’я працівни­ка перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або про­довження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я інваліда.

Також інваліду можуть відмовити в прийнятті на робо­ту, якщо його професійні якості не відповідають посаді.

ДОПОМОГА ПО БЕЗРОБІТТЮ І СТРАХОВИЙ СТАЖ

Чи зараховується до страхового стажу пе­ріод отримання допомоги по безробіттю?
В ідповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне стра­хування», який набрав чинності 01.01.2004, пе­ріод, протягом якого особа, що підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала до­помогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяль­ності), зараховується до страхового стажу. До 01.01.2004 до стажу зараховується період одержання допомоги по безробіттю відповідно до статті 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Період отримання допомоги по безробіттю підтвер­джується до 01.01.2010 на підставі записів у трудовій книжці, а від 01.10.2010 – довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфі­кованого обліку (п. 2.1 Порядку подання та оформлен­ня документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

ДЕКРЕТ ДЛЯ БАТЬКА

Чи може батько дитини піти у відпустку по догляду за дитиною до 3 років, якщо мати влаштувалася на роботу?

З а ч. 7 ст. 179 КЗпПУ та ч. 3 ст. 18 Закону Украї­ни «Про вiдпустки» (Закон про відпустки) вiдпустка для догляду за дитиною до досяг­нення нею 3-рiчного вiку може бути викорис­тана повнiстю або частинами батьком дитини, бабу­сею, дiдом чи iншими родичами, якi фактично догля­дають за дитиною, або особою, яка її всиновила чи взяла пiд опiку.

Згiдно з ч. 4 ст. 20 Закону про відпустки пiдставою для надання такої вiдпустки названим особам є довiдка з мiсця роботи (служби, навчання) матерi дитини про те, що її працевлаштовано до закiнчення строку вiдпустки для догляду за дитиною i виплата їй відпо­відної допомоги припинена (iз зазначенням дати).

У разі працевлаштування матері до досягнення дити­ною 3-річного віку вона повинна надати довідку про те, що її прийнято на роботу на повний робочий день. На підставі даної довідки вiдпустка для догляду за ди­тиною до досягнення нею 3-рiчного вiку може бути ви­користана повнiстю або частково батьком дитини.

16.10.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини