« на головну 17.10.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (919)
12
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

РОБОЧЕ МІСЦЕ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ: ПОРЯДОК ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

РОБОЧЕ МІСЦЕ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ: ПОРЯДОК ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Чи мають право роботодавці офіційно працевлаштовува­ти на роботу неповнолітніх осіб? Якщо так, то яким нор­мативно-правовим актом ре­гулюються такі відносини?

П орядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю, зокрема ст. 187–200 Кодексу законів про пра­цю України (КЗпП).

Згідно з вимогами трудового законо­давства, неповнолітні працівники в тру­дових правовідносинах прирівнюють­ся у правах до повнолітніх, а у сфері охорони праці, робочого часу, від­пусток та інших умов праці користу­ються пільгами.

Працевлаштування неповноліт­ніх, відповідно до законодавства України про працю, обов’язково здій­снюється на підставі письмового тру­дового договору лише після попередньо­го медичного огляду й надалі, до досяг­нення 21 року, вони щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду.

Кодекс законів про працю не допускає прийняття на роботу осіб молодше 16 ро­ків. Проте, за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виня­ток, прийматись на роботу особи, які до­сягли 15 років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається при­йняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно - технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для ви­конання легкої роботи, що не завдає шко­ди здоров’ю і не порушує процесу навчан­ня, у вільний від навчання час по досяг­ненні ними 14 - річного віку за згодою одно­го з батьків або особи, що його замінює.

Працю неповнолітніх забороняється ви­користовувати для виконання важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також підземних робіт.

Відповідно до законодавства України не допускається використання праці не­повнолітніх у нічний час, понаднор­мовий час і у вихідні дні.

Відповідно до ст. 51 КЗпП скороче­на тривалість робочого часу встанов­люється: для працівників віком 16–18 років – 36 год. на тиждень, 15–16 років (учнів віком 14–15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. При цьому заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості роботи виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості роботи.

Звільнення працівників, молодше 18 ро­ків, з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звіль­нення, тільки за згодою служби в справах дітей. При цьому варто звернути увагу на те, що батьки, а також службові особи мають право вимагати звільнення неповнолітньо­го, якщо продовження роботи загрожує його здоров’ю або порушує законні інтереси.

 


ЯКЩО ВІДМОВЛЯЮТЬ У ЗВІЛЬНЕННІ З РОБОТИ

За сімейними обставинами збираємося переїздити до іншого міста, а у відділі кадрів підприємства моєму чоловікові відмовляють у звільненні з роботи за власним бажанням. Що робити?

Я к інформує Державна служба з питань праці, відповід­но до ст. 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудо­вий договір, укладений на невизначений строк, попере­дивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. У разі, коли заява працівника про звільнен­ня з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю про­довжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, переве­дення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання у даній міс­цевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 - річного віку або дитиною - ін­валідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медично­го висновку або інвалідом I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати тру­довий договір у строк, про який просить працівник.

Відмова роботодавця звільнити працівника з роботи за власним бажанням суперечить законодавству. З метою притягнення керівника підприємства, установи, органі­зації до відповідальності працівник має право звернути­ся до Головного управління (Управління) Держпраці за місцем знаходження роботодавця або до Держпраці із зверненням, оформленим відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

 


ОПЛАТА РОБОТИ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ

Чи мають право роботодавці офіційно працевлаштовувати на роботу непо­внолітніх осіб? Якщо так, то яким нор­мативно-правовим актом регулюються такі відносини?

В ідповідь на це запитання міститься в листі Міністерства соціальної політи­ки від 29.12.2009 № 853/13/84 - 09 щодо оплати праці у вихідні, святкові та не­робочі дні.

В Україні встановлено 10 святкових і неробо­чих днів, перелік яких визначено ст. 73 Ко­дексу законів про працю України.

У зазначені дні допускаються роботи, припи­нення яких неможливе через виробничо - тех­нічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані не­обхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням пра­цівників у випадках та в порядку, передбаче­них законодавством, зокрема ст. 71 КЗпП.

Робота в святковий (неробочий) день ком­пенсується відповідно до ст. 107 КЗпП, зокре­ма оплачується в подвійному розмірі:

– відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

– працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – в розмі­рі подвійної годинної або денної ставки;

– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неро­бочий день провадилась в межах місячної норми робочого часу, та в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці. Оплата в зазначеному розмірі здійснюється за години, фактично відпра­цьовані у святкові і неробочі дні.

Крім подвійної оплати, за бажанням праців­ника, який працював у святковий (неробо­чий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.

Компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні надан­ням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.

У разі залучення, згідно із законодавством, до роботи працівників у вихідні дні, які є загаль­ними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), така робота оплачується в подвійному розмірі або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарно­му розмірі. Термін надання іншого дня відпо­чинку визначається за згодою сторін.

02.10.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

02.10.2017 01:34

02.10.2017 01:32

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання