ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

РОБОТИ, ЯКІ НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ СУМІСНИЦТВОМ

Які види робіт, що вико­нуються працівниками державних підприємств, установ і організацій, не є сумісництвом?

В ідповідно до вимог пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісни­цтвом працівників державних під­приємств, установ і організацій», спільним наказом Міністерства пра­ці, Міністерства юстиції та Міністер­ства фінансів України від 28.06.1993 № 43 затверджено Положення про умови роботи за сумісництвом пра­цівників державних підприємств, установ і організацій (Положення). В додатку до Положення визначено Пе­релік робіт, що не вважаються суміс­ництвом.

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісни­цтвом, мають право виконувати такі роботи, які, відповідно до чинного законодавства, не є су­місництвом:

1. Літературна робота, в тому числі з редагування, перекладу та рецензування окремих творів, яка оплачується з фонду авторського го­норару.

2. Технічна, медична, бухгалтер­ська та інша експертиза з разовою оплатою праці.

3. Педагогічна робота з погодин­ною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

4. Виконання обов’язків медичних консультантів установ охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці.

5. Керівництво аспірантами в на­уково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих уста­нов та навчальних закладів, з опла­тою їхньої праці в розрахунку 50 го­дин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціаліста­ми, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закла­дах і науково - дослідних установах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік.

6. Проведення консультацій нау­ковими працівниками науково-до­слідних інститутів, викладачами ви­щих навчальних закладів та інститу­тів удосконалення лікарів, головни­ми спеціалістами органів охорони здоров’я в лікувально-профілактич­них установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці.

7. Робота за договорами провідних наукових, науково - педагогічних і практичних працівників з коротко­строкового навчання кадрів на під­приємствах і в організаціях.

8. Робота без зайняття штатної по­сади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учи­телями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчаль­но - освітніх, а також вищих навчаль­них закладів обов’язків із завідуван­ня кабінетами, лабораторіями та від­діленнями, педагогічна робота керів­них та інших працівників навчаль­них закладів, керівництво предмет­ними та цикловими комісіями, керів­ництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергу­вання медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т. ін.

Робота учителів і викладачів се­редніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально - виховних закла­дів, а також вищих навчальних закла­дів, прирівняних до них за оплатою праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закла­дів з підготовки працівників мис­тецтв та музичних відділень (факуль­тетів) інших вищих навчальних за­кладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму уч­бового навантаження, педагогічна ро­бота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, до­шкільному виховному, позашкільно­му навчально - виховному закладі.

9. Переписування нот, яке викону­ється за завданнями підприємств.

10. Організація та проведення екс­курсій на умовах погодинної або від­рядної оплати праці, а також супро­водження туристських груп у систе­мі туристично - екскурсійних уста­нов профспілок.

11. Інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує не­повний оклад (ставку), якщо оплата його праці за основною та іншою ро­ботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

12. Виконання обов’язків, за які встановлена доплата до окладу (став­ки) в процентах або в національній грошовій одиниці.

Виконання робіт, зазначених у пунктах 1, 9, 10, у робочий час не до­пускається.

Виконання робіт, зазначених у пункті 8, здійснюється залежно від характеру робіт як в основний робо­чий час, так і за його межами.

Виконання робіт, зазначених у пунктах 2–7, допускається в робочий час із дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

ЯК ПРОДОВЖИТИ ТЕРМІН ДОГОВОРУ З ПРАЦІВНИКОМ?

Як продовжити термін дого­вору з працівником, з яким було укладено договір на ви­значений термін?

У кладення строкового трудо­вого договору передбачено пунктами 2 і 3 частини пер­шої статті 23 Кодексу законів про працю України.

За частиною другою цієї статті стро­ковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на неви­значений строк з урахуванням харак­теру наступної роботи або умов її ви­конання, або інтересів працівника.

Відповідно до частини першої стат­ті 39 - 1 КЗпП України, якщо після за­кінчення строку трудового договору (пп. 2, 3 ст. 23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припи­нення, чинність цього договору вва­жається продовженою на невизначе­ний строк.

Отже, закінчення строку трудового договору зумовлює його припинен­ня, якщо жодна із сторін не вимагає його продовження. В останній день роботи чи до цього має бути видано наказ про звільнення.

Продовження трудових правовідно­син, тобто вихід працівника на робо­ту наступного дня після закінчення строкового трудового договору, до­пуск його до роботи є юридичним фактом, через що строковий трудо­вий договір набуває характеру без­строкового, укладеного на невизна­чений строк. Якщо хоча б одна із сторін вимагає припинення трудо­вих правовідносин, видається наказ про звільнення із занесенням запи­су до трудової книжки.

ПРАВО НА ПОСАДУ

Підприємство, на якому відбулося скоро­чення штату, знову проводить набір фахів­ців відповідної кваліфікації. Хто із вивіль­нених раніше працівників має право на укладення трудового договору при по­вторному прийнятті на роботу?

П рацівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповнова­жений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ст. 42.1 КЗпП).

Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним дого­вором.

Умови відновлення соціально - побутових пільг, які працівники мали до вивільнення, визначаються ко­лективним договором.

ЯК ВІДНОВИТИ ТРУДОВИЙ СТАЖ?

Під час пожежі на підприємстві були втра­чені трудові книжки працівників. Куди звертатися, щоб зібрати необхідні доку­менти для призначення пенсії, і чи по­трібні свідки?

В ідповід­но до По­рядку під­тверджен­ня наявного трудо­вого стажу для при­значення пенсій за від­сутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а саме пунк­том 18 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості одержан­ня їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявни­ка по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі та мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

22.04.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини