« на головну 13.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1262)
07
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

БЕЗОПЛАТНА ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ПРАВОВА ДОПОМОГА

БЕЗОПЛАТНА ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ПРАВОВА ДОПОМОГА

У чому полягає на­дання безоплатної первинної та вторин­ної правової допомо­ги, і хто має право на її отримання?

П оняття безоплатної правової допомоги визначено Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Це допомога, що гарантуєть­ся державою та повністю або частково надається за раху­нок коштів державного бю­джету, місцевих бюджетів чи інших джерел.

Безоплатна первинна пра­вова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інфор­мації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім про­цесуальних), а також забезпечення доступу особи до вторинної право­вої допомоги та медіації.

Вторинна безоплатна пра­вова допомога включає за­хист від обвинувачення, здійснення представництва інтересів у судах, інших дер­жавних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, скла­дання документів процесу­ального характеру.

Безоплатна первинна пра­вова допомога надається кожній особі, тобто громадя­нам України, іноземцям, осо­бам без громадянства, в тому числі біженцям, які перебу­вають під юрисдикцією України.

Безоплатну вторинну пра­вову допомогу можуть отри­мати:

– малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісяч­ний сукупний дохід сім’ї яких нижче суми прожитко­вого мінімуму, розраховано­го та затвердженого відпо­відно до ЗУ «Про прожитко­вий мінімум» для осіб, які належать до основних соці­альних і демографічних груп населення, а також ін­валіди, які отримують пен­сію або допомогу, що при­значається замість пенсії, у розмірі менше двох прожит­кових мінімумів для непра­цездатних осіб;

– діти-сироти, діти, по­збавлені батьківського пі­клування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насиль­ства в сім’ї;

– особи, до яких засто­совано адміністративне затримання чи адміні­стративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, які за­тримані органами ді­знання та слідства; осо­би, до яких як запобіж­ний захід обрано взяття під варту, та особи, в справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь за­хисника є обов’язковою;

– особи, яким законами України вже закріплено пра­во на безоплатну правову до­помогу, а саме:

– особи, на яких поширю­ється дія ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують до­даткового або тимчасового захисту» (до моменту при­йняття рішення про надання статусу біженця та в разі, якщо особа оскаржує рішен­ня щодо статусу біженця);

– ветерани війни та осо­би, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів ві­йни, гарантії їх соціального захисту»; особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Бать­ківщиною; особи, які нале­жать до числа жертв нацист­ських переслідувань (стосов­но питань, пов’язаних з їх со­ціальним захистом);

– особи, щодо яких суд розглядає справу про обме­ження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фі­зичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (про­тягом розгляду справи в суді);

– особи, щодо яких суд розглядає справу про надан­ня психіатричної допомоги в примусовому порядку (протя­гом розгляду справи в суді);

– особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією).

До того ж, право на безо­платну вторинну правову до­помогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнарод­ні договори про правову допо­могу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Ра­дою України, а також інозем­ці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учас­ниць надавати певним кате­горіям осіб безоплатну право­ву допомогу.

 

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ?

Який порядок розгляду звер­нень про надання безоплатної первинної правової допомоги?


П орядок розгляду звернень про надання безоплатної первинної правової допомоги визначено в статті 10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Так, звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених части­ною другою статті 7 цього Закону, над­силаються або подаються особами, які досягли повноліття (щодо дітей – їхні­ми законними представниками, щодо недієздатних осіб – їхніми опікунами чи піклувальниками), безпосередньо до центральних і місцевих органів ви­конавчої влади, територіальних орга­нів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду­вання відповідно до їх компетенції.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі пись­мового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, з питань, що віднесені до їх повнова­жень, зобов’язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення.

Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповід­ної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше 15-ден­ного терміну з дня отримання звер­нення.

Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороня­ється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг, пе­редбачених частиною 2 статті 7 цього Закону, та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбаче­но законодавством для реалізації прав і свобод людини та громадянина.

Якщо питання, порушені в зверненні, не належать до компетенції органу ви­конавчої влади чи органу місцевого са­моврядування, до якого надійшло звернення особи, такий орган протя­гом 5 календарних днів повинен наді­слати це звернення до відповідного ор­гану та повідомити про це особу, яка подала звернення.

Якщо під час розгляду звернення про надання безоплатної первинної право­вої допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторин­ної правової допомоги, орган виконав­чої влади чи орган місцевого самовря­дування, який розглядає звернення, зобов’язаний роз’яснити особі або її за­конному представникові порядок по­дання звернення про надання безо­платної вторинної правової допомоги.

 

ВИПЛАТИ ПРИ ЗАТРИМАННІ РОЗРАХУНКУ

Чи має право праців­ник звернутися до суду з позовом про стягнення з підприєм­ства середнього заро­бітку за весь час за­тримання розрахунку в разі звільнення з робо­ти й у який строк?

В ідповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення працівника вихідна допомога, яка є частиною заробітної плати, виплачуєтся йому в розмірі не менше місячного середнього заробітку.

Якщо спір про розмір виплат відсутній, то підпри­ємство зобов’язане виплатити працівникові його се­редній заробіток у день звільнення (ст. 116 КЗпПУ), а при затримці виплат – ще й середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпПУ).

У разі невиплати власником або уповноваженим ним органом середнього заробітку за весь час за­тримки остаточного розрахунку працівник, згідно із статтею 233 КЗпПУ, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком.

 

СТРОКОВИЙ ЧИ БЕЗСТРОКОВИЙ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР?

Після укладення строкового дого­вору терміном на 2 місяці я працювала на підприємстві більше 3 років, але наказ про моє за­рахування на по­стійну роботу не видавався, а в трудовій книжці є запис тільки про тимчасову. Який запис у трудовій книжці потрібно зробити під час звільнення?

П родовження трудових відносин, тобто вихід працівника на роботу наступного дня після закінчення строкового трудового договору, допуск його до роботи є юридичним фактом, за яким строковий трудовий договір набуває харак­теру безстрокового, укладеного на невизначений термін. Отже, на підставі частини 1 статті 391 КЗпПУ зазначений договір вважається укладеним на невизначений термін.

Це має суттєве значення через те, що тепер праців­ницю може бути звільнено тільки на загальних під­ставах. Оскільки чинність строкового трудового до­говору в термін, зазначений у документі, не припи­нялася, а тимчасова працівниця почала працювати на постійній основі, має бути видано наказ про її пе­реведення на постійну роботу.

Записи до трудової книжки вносяться відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у тому числі відомості про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення.

01.04.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання