ЛІКВІДАЦІЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН

Чи може роботодавець звільняти працівників за згодою сторін у разі лік­відації підприємства?

Пропозицією щодо звільнен­ня працівників роботодавці намагаються уникнути до­даткових фінансових ви­трат підприємства, пов’язаних із виплатами працівникам у випадку його ліквідації чи реорганізації.

Частиною першою статті 104 Ци­вільного кодексу України передбаче­но, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юри­дичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетво­рення) або в результаті ліквідації.

За правилами трудових правовідно­син, що регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпПУ), звільнення працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпПУ, є розірванням трудового договору з ініці­ативи власника або уповноваженого ним органу. Тому таке звільнення має здійснюватися з дотриманням відповід­них гарантій, правил та порядку, вста­новлених законодавством України.

Стаття 49 КЗпПУ передбачає, що про наступне вивільнення працівників персо­нально попереджають не пізніше, ніж за 2 місяці. Законодавство не містить заборони щодо попередження працівника про пере­ведення на іншу посаду або про звільнен­ня у зв’язку з неможливістю переведення на іншу посаду раніше двомісячного тер­міну. Але в цьому випадку має бути вказа­на точна дата майбутнього вивільнення.

У разі припинення трудового догово­ру з підстав, зазначених у п.1 ст. 40 КЗпПУ, працівникові, відповідно до ст. 44 КЗпПУ, виплачується вихідна допо­мога у розмірі не менше середнього мі­сячного заробітку. При цьому відповід­но до ст. 116 КЗпПУ виплата всіх сум, що належать працівникові від підприєм­ства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі несвоєчасного розрахунку при звільненні роботодавець зобов’язаний компенсувати працівнику середній за­робіток за весь час вимушеного прогулу.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок. У разі спору про роз­мір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноваже­ний ним орган повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорю­вану ним суму.

Відповідно до ст. 47 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену тру­дову книжку та копію наказу про звільнення з роботи.

РОЗІРВАННЯ УГОДИ НА ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ

З яких причин випускник вищого технічно­го закладу освіти, що навчався за держав­ним замовленням, може розірвати укладе­ний договір про працевлаштування?