« на головну 03.12.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1133)
25
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»

ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

ПРАЦЯ НА ДОМУ: ЗАКОНОДАВЧІ АСПЕКТИ

ПРАЦЯ НА ДОМУ: ЗАКОНОДАВЧІ АСПЕКТИ

У яких випадках застосову­ється праця надомників, які існують законодавчі аспек­ти щодо цього і які категорії громадян мають переважне право працювати вдома?

Відповідно до п. 3 Положення № 275 від 29.09.1981 при організа­ції праці вдома пріоритет нада­ється виробництву товарів на­родного вжитку. Праця надомних пра­цівників регулюється даним Положен­ням, а також колективним та трудовим договорами, на них поширюються і нор­ми Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів.

Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися на­домна праця, варто виокремити такі:

– складання і ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів;

– дизайнерські послуги;

– догляд за хворими і людьми похи­лого віку;

– навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо);

– консультативна допомога (юри­дична, психологічна, бізнес-консуль­тування, астрологія);

– медична допомога;

– бухгалтерський облік та аудит;

– робота на телефоні;

– розроблення програмного забезпе­чення і різних мультимедійних про­дуктів;

– редагування, переклад, коректура та мала поліграфія;

– приготування обідів, виготовлен­ня окремих видів кулінарної продукції для реалізації;

– виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, де­талей інтер’єра, ікебани;

– розведення домашніх тварин і до­гляд за ними;

– відеозйомка та виготовлення відеофільмів;

– музичний супровід свят тощо.

Конкретний вид робіт для надомника добирають з урахуванням його профе­сійних навичок і стану здоров’я. При цьо­му беруть до уваги характер обладнання та інструментів, якість сировини й мате­ріалів, медичні рекомендації. Забороня­ється виконувати вдома такі види робіт, які створюють незручності для сусідів надомника. Також в окремих випадках при виконанні робіт, пов’язаних з підви­щеними вимогами щодо пожежної без­пеки та санітарії, потрібні дозволи від­повідних органів контролю.

Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші примі­щення, які йому належать, у тому чис­лі не за місцезнаходженням (юридич­ною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті).

Оплата праці надомників здійсню­ється за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або виро­блену продукцію, що відповідає вста­новленим вимогам до її якості.

За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприєм­ства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).

Оскільки надомники розподіляють робочий час на свій розсуд і оплата праці провадиться за фактично вико­нану роботу, табель обліку робочого часу на таких працівників не ведеться.

Водночас роботодавець зобов’язаний:

– вести облік усіх надомників, яким він надає роботу;

– вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із за­значенням: часу, відведеного для ви­конання завдань; тарифних ставок оплати праці; витрат, пов’язаних з ви­конанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).

Положенням № 275 визначено кате­горії працівників, яким надається пе­реважне право на укладання трудово­го договору на роботу вдома:

– жінки, що мають дітей віком до 15 років;

– інваліди й пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії);

– особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку реко­мендовано роботу в надомних умовах;

– особи, що доглядають за інваліда­ми або членами сім’ї, котрі тривалий час хворіють і за станом здоров’я по­требують догляду;

– особи, зайняті на сезонних робо­тах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання;

– особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (примі­ром, у районах і місцевостях, що ма­ють вільні трудові ресурси).

Також трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними кате­горіями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умо­вах праці згідно із законодавством.

Розірвання трудового договору з на­домником здійснюється у загально­встановленому порядку, як і для всіх інших працівників, згідно з вимогами Кодексу законів про працю України.

 

ЯК ОФОРМИТИ НАДОМНИКА НА РОБОТУ?

Який порядок оформлення надомника на роботу і які види договору при цьо­му можуть укладатися?

Під час оформлення на роботу надом­ник, так само як і інші категорії пра­цівників підприємства, згідно із ст. 24 КЗпП зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, пе­редбачених законодав­ством, ще й документ про освіту (спеціальність, ква­ліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Згідно з вимогами КЗпП трудовий договір з праців­никами укладається, як правило, в письмовій фор­мі. Відповідна норма пе­редбачена і Положенням № 275 для надомників.

У письмовому трудовому договорі мають бути чітко визначені основні та до­даткові зобов’язання сто­рін, зокрема й ті, що пе­редбачені законодавством для надомників, а також:

– найменування підпри­ємства-роботодавця;

– конкретні умови праці працівника;

– умови оплати праці;

– види робіт, що підляга­ють виконанню;

– адреса робочого місця надомника тощо.

Відповідно до ст. 23 КЗпП з надомником, як і з інши­ми працівниками, може бути укладено:

– безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк;

– трудовий договір на ви­значений строк, установле­ний за погодженням сторін;

– трудовий договір на час виконання певної роботи.

Укладення трудового до­говору оформляють нака­зом чи розпорядженням роботодавця про прийнят­тя працівника на роботу. Зміст цього наказу потріб­но довести до відома пра­цівника, який виконува­тиме роботу вдома, під розписку.

 

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР ЗА КІЛЬКОМА МІСЦЯМИ РОБОТИ

Чи може працівник одночасно укладати тру­довий договір на кількох підприємствах? Якщо так, то в яких випадках?

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівники мають право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці, тому можуть укладати трудовий договір одночас­но на одному або декількох підприємствах. Водночас, відповідно до тієї ж ч. 2 ст. 21 КЗпПУ, в окремих випадках самим трудовим договором, домовленістю сторін може бути визначено, що працювати десь іще не можна.

 

ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ

Яка відповідальність покладається на праців­ника, котрий завдав матеріальних збитків орга­нізації, де працює, а також роботодавця, який завдав матеріальних збитків працівникові?

За законодавством працівник, що завдав органі­зації матеріальний збиток, зобов’язаний його компенсувати. Порядок відшкодування збитку залежатиме від того, як оформлені стосунки цієї фізичної особи і організації.

При укладенні працівником з організацією трудового договору питання матеріальної відповідальності пра­цівника перед роботодавцем регулюються Кодексом законів про працю України, в якому безпосередньо прописаний обов’язок працівника про відшкодування завданого збитку.

Крім того, працівник несе матеріальну відповідаль­ність і в тому випадку, коли він пошкодив майно тре­тьої особи, й цю шкоду був вимушений компенсувати роботодавець.

Працівник може добровільно відшкодувати заподія­ний збиток повністю або частково у грошовій формі чи передати для відшкодування рівноцінне майно або ви­правити пошкоджене.

Відшкодування збитку в розмірі, що не перевищує се­редній місячний заробіток працівника, проводиться за розпорядженням роботодавця шляхом утримання із зарплати працівника.

Порядок відшкодування збитку може проводитися че­рез суд, якщо:

– розмір відшкодування збитку перевищує середній мі­сячний заробіток працівника;

– якщо сторони не дійшли згоди стосовно суми збитку;

– якщо працівник припинив працювати на вказаному підприємстві та відшкодування збитку не може бути здійснене шляхом вирахування із заробітної плати.

Якщо збиток був завданий роботодавцем працівнику, вказаний спір може бути врегульований шляхом перего­ворів між сторонами або в судовому порядку після підго­товки і подачі позовної заяви про відшкодування збитку.

12.11.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.11.2021 23:15

26.11.2021 23:14

19.11.2021 23:33

19.11.2021 23:32

19.11.2021 23:31

13.11.2021 00:26

13.11.2021 00:25

06.11.2021 00:31

06.11.2021 00:30

06.11.2021 00:00

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання