ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Як зареєструвати громадське об’єднання?

 Яка процедура створення громад­ського об’єднання (профспілки)? Чи може власна назва гро­мадського об’єднання, зареєстрована шляхом повідомлення, викорис­товуватися іншою фізич­ною особою або неофі­ційним (що не зареєстро­ване) об’єднанням гро­мадян без згоди засно­вника? Якщо ні, то якими документами це регулю­ється?

Відповідно до статті 9 За­кону України «Про гро­мадські об’єднання» утворення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлю­ється протоколом.

Протокол установчих зборів громадського об’єднання має містити ві­домості про:

– дату та місце проведення установчих зборів;

– осіб, які брали участь в установчих зборах (відпо­відно до частини одинад­цятої цієї статті);

– рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (ці­лей) його діяльності;

– рішення про визначен­ня найменування та за на­явності – скороченого на­йменування громадського об’єднання;

– рішення про затверджен­ня статуту громадського об’єднання;

– рішення про утворення (обрання) керівника, ор­ганів управління громад­ського об’єднання відпо­відно до затвердженого статуту;

– рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання у правовідно­синах із державою та ін­шими особами і вчиняти дії від імені громадсько­го об’єднання без додатко­вого уповноваження (далі – особа, уповноважена представляти громадське об’єднання), – для громад­ського об’єднання, яке має намір здійснювати діяль­ність без статусу юридич­ної особи, якщо утворення (обрання) органів управ­ління не передбачено рі­шенням про утворення та­кого об’єднання;

– рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснюва­ти діяльність із статусом юридичної особи.

Юридична особа приват­ного права бере участь в утворенні громадської спілки через свого керів­ника або іншого уповно­важеного представника, який діє на підставі дові­реності на вчинення дій щодо утворення громад­ської спілки.

У разі утворення громад­ського об’єднання, яке має намір здійснювати діяль­ність без статусу юридич­ної особи, рішення, перед­бачені пунктами 5 та 6 частини другої цієї статті, приймаються, якщо наяв­ність статуту та/або утво­рення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об’єднання.

У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості й про інші при­йняті на цих зборах рішен­ня стосовно утворення та/або діяльності громадсько­го об’єднання.

Особа може бути обра­на керівником, обрана до складу керівного органу громадського об’єднання, визначена особою, яка має право представляти гро­мадське об’єднання для здійснення реєстрацій­них дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об’єднання, за наявності її особистої згоди.

Протокол установчих збо­рів підписується головую­чим і секретарем зборів.

Громадські об’єднання ре­єструються або повідомля­ють про своє утворення в порядку, передбаченому цим законом, протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.

Дії від імені незареєстрованого громадського об’єднання або громадського об’єднання, повідомлен­ня якого не прийнято в установленому цим за­коном порядку, крім дій, пов’язаних із реєстрацією такого об’єднання або пові­домленням про його утво­рення, забороняються.

Вимоги цієї статті засто­совуються також щодо рі­шень про створення нового громадського об’єднання, які приймаються у зв’язку з реорганізацією громад­ського об’єднання.

Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об’єднання є реєстр осіб, які брали участь в уста­новчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:

– щодо фізичних осіб: пріз­вище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його за­мінює. Дані про особу за­свідчуються її особистим підписом;

– щодо юридичних осіб: по­вне найменування, іденти­фікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка упо­вноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підпи­сом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

Відповідно до частини дев’ятої статті 10 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання має право на використання свого на­йменування з моменту ре­єстрації або прийняття в установленому цим зако­ном порядку повідомлен­ня про його утворення.

Забороняється викорис­тання найменування гро­мадського об’єднання фізичними та юридич­ними особами, які не на­лежать до цього громад­ського об’єднання, без згоди такого громадсько­го об’єднання для цілей, не пов’язаних з діяльніс­тю цього громадського об’єднання.

Як припаркуватися водію-інваліду?

Якими законодавчими документа­ми водіям-інвалідам надається право на паркування автомобіля?

Право на паркування інвалідів-водіїв закрі­плено в статті 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Визначення спеціальних місць для інвалі­дів передбачено також постановою Кабінету Міністрів України № 1342 «Про затверджен­ня Правил паркування транспортних засо­бів». Спеціальні місця для інвалідів, що на­даються на спеціально обладнаних майдан­чиках для паркування, мають нараховувати не менш ніж 10% загальної кількості місць і не менше одного місця.

Як звільнитися з військової служби контрактнику?

На яких підставах може звільнити­ся із служби військовослужбовець-контрактник?

Частиною 6 статті 25 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» визначені на­ступні підстави для звільнення з військової служби осіб, які проходять її за контрактом:

– у зв’язку із закінченням строку контракту;

– за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

– за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

– у зв’язку із скороченням штатів або прове­денням організаційних заходів – у разі не­можливості їх використання на службі;

– через сімейні обставини або з інших по­важних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

– через службову невідповідність;

– у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення чи обме­ження волі, позбавлення військового звання чи права обіймати певні посади;

– у зв’язку з позбавленням військового зван­ня в дисциплінарному порядку;

– у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажан­ням військовослужбовця);

– у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

– у зв’язку з набранням законної сили судо­вим рішенням, відповідно до якого військо­вослужбовця притягнуто до відповідаль­ності за адміністративне корупційне право­порушення, пов’язане з порушенням обме­жень, передбачених ЗУ «Про засади запобі­гання і протидії корупції»;

– у разі неможливості переведення на іншу посаду в зв’язку з безпосереднім підпоряд­куванням близькій особі;

– у разі встановлення за результатами спеці­альної перевірки відомостей, що не відповіда­ють установленим законодавством вимогам для обіймання посади (прийому на військову службу), під час доукомплектування Зброй­них Сил України та інших військових форму­вань у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України.

28.05.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини