«Неофіційна» зарплата і розмір пенсії
Як зарплата в «конверті» позначається на пенсійному
забезпеченні?
Володимир МАКСИМЧУК
завідувач відділу пенсійного забезпечення департаменту
соціального діалогу та соціального страхування апарату ФПУ
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України
«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» потрібно виконати
дві умови: досягти віку, встановленого законом, і мати не менш як 15 років
страхового стажу. Розмір пенсії залежатиме від тривалості страхового стажу й
розміру отримуваної працівником заробітної плати, з якої було сплачено страхові
внески до Пенсійного фонду (з 2011 року – єдиний внесок на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування). Що більша тривалість страхового стажу та вищий
розмір зарплати, то вищий розмір пенсії.
Законодавство передбачає мінімальний розмір пенсії за
віком, який встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних
осіб при наявності у чоловіків 35, а у жінок 30 років страхового стажу (з 1
січня 2013 року – 894 грн), і максимальний, який встановлюється на рівні 10
прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (з 1 січня 2013 року – 8940
грн).
З 1 січня 2004 року для призначення пенсії обчислюється
страховий стаж – період, упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому
державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески
в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому страховий стаж
обчислюють територіальні органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в
системі персоніфікованого обліку.
Періоди трудової та іншої діяльності до 1 січня 2004 року
зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених
законодавством, яке діяло раніше, тобто відповідно до статей 56–63 Закону
України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку стаж обчислюється за
даними трудової книжки та інших підтверджувальних документів.
Якщо особа працює неофіційно, тобто отримує заробітну плату
в «конверті», до страхового стажу цей період не буде зараховано, бо не
сплачувалися внески на пенсійне страхування. Якщо роботодавець офіційно виплачує
мінімальну (чи навіть нижчу за мінімальну) зарплату, а решту – в «конверті»,
тоді до страхового стажу буде зараховано тільки той період і в тому розмірі, за
який сплачено внески.
Якщо, приміром, на момент призначення працівникові пенсії
підприємство за якийсь період не сплатило страхові внески до Пенсійного фонду,
то пенсія призначається без урахування періоду, за який відсутня інформація
про сплату страхових внесків до фонду. Після надходження даних про сплату
страхових внесків провадиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду
з моменту призначення пенсії.
Слід мати на увазі, що у разі існування на підприємстві
заборгованості зі сплати страхових внесків підприємство не може сплатити внески
до Пенсійного фонду лише за конкретного працівника для зарахування йому
відповідного періоду роботи до страхового стажу під час призначення пенсії.
Чинним законодавством така можливість для підприємств не передбачена.
Якщо працівникові зменшують заробітну плату, приміром, у
зв’язку з переведенням на роботу на неповний робочий день, це негативно
позначиться на його пенсійному забезпеченні, а саме:
– якщо сума заробітку у відповідно відпрацьованих місяцях є
нижчою, ніж мінімальний розмір заробітної плати, то до страхового стажу для
призначення пенсії ці місяці роботи зараховуються не в повному обсязі, а лише
пропорційно сплаченим внескам;
– знижений розмір отримуваної заробітної плати у зазначений
період призведе до зниження коефіцієнта заробітку й відповідно – до
зменшення розміру пенсії;
– якщо працівник зайнятий на роботах зі шкідливими й
важкими умовами праці, які дають право на призначення пенсії на пільгових
умовах, то неповна зайнятість може позбавити його права на пільгове пенсійне
забезпечення (приміром, право на пенсію за списками № 1 і № 2 мають лише працівники,
зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий
день).
Таким чином, зарахування того чи іншого періоду трудової
діяльності до страхового стажу та як це позначиться на розмірі пенсії залежать
від факту та суми сплачених страхових внесків.
Призначення
спеціальної
пенсії
Чи може претендувати на призначення двох пенсій особа,
яка має право на пенсію за законами України «Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів» і «Про державну службу»?
Ні. Як повідомляє Пенсійний фонд України, відповідно до п.
13 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
(Закон), якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного
грошового утримання відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів
України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну
службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру»,
«Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів»,
«Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Положення
про помічника-консультанта народного депутата України та вищевказаного Закону,
призначається одна пенсія та щомісячне довічне грошове утримання за вибором
особи. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа
відповідно до перелічених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної
системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного
бюджету України.
У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно
до ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» і вищевказаного Закону,
призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром
пенсії, на який має право особа відповідно до Закону, та розміром пенсії із
солідарної системи згідно із Законом фінансується відповідно до умов, які
передбачені ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Якщо Ви захворіли…
Яким чином настання тимчасової непрацездатності під час
перебування працівника у щорічній відпустці впливає на її тривалість?
До щорічних відпусток відносяться: основна відпустка,
додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці,
додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки,
передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про відпустки» (Закон),
щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена, зокрема,
у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому
порядку.
Таким чином, якщо працівник належним чином повідомив
роботодавця про тимчасову непрацездатність, засвідчену у встановленому законом
порядку до початку відпустки, вона має бути перенесена на інший період.
Якщо ж непрацездатність настала під час перебування у
щорічній відпустці, така відпустка підлягає подовженню на кількість календарних
днів, упродовж яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її
надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини,
що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її
використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після
закінчення дії причин, які її перервали.
Слід враховувати, що відповідно до статті 12 Закону
невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівникові, як
правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення
робочого року, за який надається відпустка.
Варто наголосити, що наведені положення Закону не надають
працівникові права на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки
на наступний період безпосередньо за днем припинення тимчасової
непрацездатності.
Навіть у разі виникнення у працівника права на подовження
щорічної відпустки через тимчасову непрацездатність вона має бути оформлена
належним чином на підставі листка тимчасової непрацездатності та відповідної
заяви.
Департамент правового захисту апарату ФПУ
10.11.2013
|