ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

НОВІ ЗНАЙОМСТВА, НОВІ ЗНАННЯ

От і завершився черго­вий, третій, навчальний семінар для учасників першої (молодіжної) гру­пи дансько-українського проекту, який проходив на базі Зонального учбо­во-методичного центру в м. Дніпрі.

Особисто мої очікування від цього семінару по­вністю виправдалися – я отримала великий багаж унікальної інформації, яка є важли­вою не тільки у профспілковій робо­ті, а й в особистому житті. Інформа­ція – це продукт, а корисна інфор­мація – це інструмент. Так однією фразою я охарактеризувала б наш навчальний тиждень.

Теми тренінгів були дуже акту­альними, важливими та цікавими водночас, і їх розгляд потребував значної кількості часу, якого у нас надзвичайно бракувало. Тому моє єдине побажання до організаторів проекту – додайте навчального часу!

Тренер Юрій Буздуган презенту­вав власну навчальну програму під назвою «Трудові школи». Її осно­вним завданням є підготовка свідо­мих профспілкових активістів-агі­таторів для роботи із рядовими чле­нами профспілки на своєму підпри­ємстві.

До складу цієї програми, зокре­ма, входять такі презентації:

• «Трудівники та глобальні цілі України» (пояснює різницю між країнами «золотого мільярда» та «банановими республіками», чому глобальною метою України має ста­ти прорив до «золотого мільярда» і як нам не доплачують зарплати);

• «Геополітика України», «Укра­їнська ідентичність» (відповідають на запитання: чому сьогодні Украї­на не сприймається світом як країна Євросоюзу та чому українському суспільству сьогодні вкрай необхід­на переорієнтація на саморозвиток);

• «Досвід світового руху трудів­ників» (показує, як місце капіталіс­тів посіли менеджери);

• «Економічна філософія трудів­ників» (акцентує увагу слухачів на тому, що важливим фактором при створенні цінностей є сам трудів­ник, а профспілковець представляє його інтереси; розповідає про рево­люцію менеджерів та неефектив­ність економіки);

• «Трудівники та соціальні тех­нології» (суспільству необхідно пе­рейти від соціальної піраміди до со­ціального універсуму, людино-цен­тричного соціуму; основними тех­нологіями соціальної кампанії є AIDA, SWOT);

• «Трудівники та цінності» (основна ідея презентації – перемагає той, хто нав’яже свою систему цінностей; сучасна антиціннісна систе­ма складається з прагматизму, ком­форту, гламуру, тим часом цінностя­ми трудівників є сво­бода, справедливість, солідарність; тому необхід­но сформувати і затвердити свою профспілкову систему цінностей);

• «Еволюція економіки та ево­люція профспілок» (ця презентація відповідає на запитання «що роби­ти?» і розповідає про український шлях соціалізації за участі проф­спілок);

• «Інформаційна війна та проф­спілки», «Актуальні завдання проф­спілок» та ін.

У виступі Юрія Буздугана осо­бливу увагу було приділено форму­ванню погляду на проблеми і за­вдання України та її економіки з точки зору профспілок, і, що дуже важливо, було наведено варіанти шляхів для вирішення проблем. Ав­тор вважає, що зміни необхідно по­чинати з вибору типу розвитку на­ціональної економіки на довгостро­кову перспективу.

Я особливо запам’ятала з цього тренінгу одну фразу: «Нас штучно переконали, що підвищення заро­бітної плати призведе до інфляції».

Тренер Сергій Гончаренко розпо­вів про особливості підготовки та проведення презентацій (презента­ція у цьому тексті – це будь-який публічний виступ), ознайомив з основними правилами її складан­ня, вказав на помилки, яких при­пускаються найчастіше, а також навів формулу підготовки виступу. Тренер навчив, як під час виступу досягти бажаного результату від слухачів за допомогою знань осо­бливостей роботи півкуль мозку людини та нагадав про закон Паре­то «20% на 80%» (у загальному ви­гляді формується як 20% зусиль да­ють 80% результату, а решта 80% зусиль – лише 20% результату). Ці­кавими були практичні вправи: ми складали тексти листів та виступів за методами «катастроф» та «досягнень» з урахуван­ням таймінгу.

Вважаю, що зна­ння, отримані на тренінгах «При­кладна риторика та мистецтво мовного спілкування» й «Особливості підго­товки та проведення презентацій», дозволять ба­гатьом із нас правильно підготува­ти промову та досягти поставлених цілей у забезпеченні гідної праці членів профспілки.

Тренер Ольга Денисова запропо­нувала учасникам з наведених на кольорових аркушах паперу висло­вів та думок відомих людей світу обрати той, який найбільше відпо­відав би їхньому настрою того дня, а потім прокоментувала вибір охо­чих висловитись учасників семіна­ру з точки зору психоаналітики та психотерапії. Після того вона дала кілька цікавих порад, конче необ­хідних для підтримання та захисту здоров’я кожної людини. Ольга Іва­нівна розповіла, як базисні праг­нення формують потреби людини від самого народження на прикладі моделі «Глечик поведінки», а та­кож про сильні та слабкі сторони людей залежно від порядкового числа їхнього народження. Також ми дізналися про такі нові поняття, як фізіогноміка, акмеологія, соціо­ніка та «модель інтеграції особис­тості». Наприкінці дня на нас очіку­вав сюрприз – тренер люб’язно по­годилася поспілкуватися з нами після вечері у розслабленій обста­новці, де кожен із присутніх зміг поставити власні запитання.

Тематика презентацій тренера Світлани Задорожньої була присвя­чена різним аспектам роботи проф­спілкової організації у нинішніх умовах і можливостям підвищення ефективності цієї роботи.

Вона розкрила можливості профспілкового працівника проя­вити себе як людину, що працює з іншими людьми, як лідера, здатно­го відповідати на запити часу та по­треби кожного члена профспілки.

Під час виконання практичних вправ ми намагалися мотивувати вступити до профспілки нових її членів, утримати наявних спілчан, а також вивчали нові напрями ін­формаційної роботи у профспілко­вій організації. Ми дійшли висно­вку, що мета мотивації профспілко­вого членства має полягати у роз­критті через всі форми діяльності профспілкових організацій наяв­них переваг працівників, які пере­бувають у лавах профспілки, перед працівниками, які ще не приєдна­лися до профспілкової громади.

Відтак висновок із цього тренін­гу: мотивація – це своєрідне при­дбання товару за профспілкові вне­ски, це головний стратегічний ре­сурс розвитку профспілкової орга­нізації. Щоб залучені члени проф­спілки не зневірилися у своїх очіку­ваннях, треба неодмінно змінити підхід до мотивації профспілково­го членства. Зміцнення профспіл­кових лав та мотивації профчлен­ства потребують постійного вдоско­налення форм і методів цієї роботи, певної системності, віднесення мо­тивації профспілкового членства до пріоритетних напрямів діяль­ності всіх структурних організацій профспілок.

Наведений Світланою Миколаїв­ною приклад SWOT-аналізу пока­зав, що профспілкова організація не до кінця усвідомлює немину­чість змін профспілкової системи. Незважаючи на те, що профспілка має і великий потенціал, і великі можливості, все одно необхідно пе­ребудовувати роботу всіх її ланок – від первинки до Центрального ко­мітету (ради). Інакше вона виявить­ся нежиттєздатною.

Загалом семінар був дуже корис­ним, активним та інформативним, присутні налагодили контакти з ба­гатьма провідними фахівцями у сфері профспілкової роботи. З дея­кими із них учасники висловили ба­жання зустрітися іще. Найбільше мені сподобалося, що весь семінар був просякнутий ідеєю виходу за межі дозволеної у нашому суспіль­стві поведінки особистості.

Ми, молоді активісти і лідери, по­вернулися додому з новими знання­ми, новими ідеями. Я особисто вже вкотре переконалася в дієвій силі слів, за допомогою яких ми звертає­мося до людей, наших спілчан.

Анна МАКШАКОВА,

учасниця першої групи дансько-українського проекту

У ПОШУКАХ ШЛЯХІВ ВИХОДУ З КРИЗИ

Погоджуючись на моє обрання у травні 2016 року головою Одеської обласної організації профспілки працівників текстильної та легкої промисловості, навіть не уявляв, у якому важкому стані перебуває як сама профорганізація, так і люди, які працюють у цій сфері. Але все ж таки профспілка – єдина структура в країні, що має представляти інтере­си працюючої людини. Тому, розуміючи усю відповідальність за долю спілчан, почав шукати шляхи виходу з кризи.

Зрозумів, що в першу чергу необхідно здобути знання. На цьому шляху завдяки не­байдужим профспілковцям Федерації профспілок Одещини мені пощастило потрапити до складу учасників дансько-україн­ського проекту, що реалізується в Україні завдяки зусиллям ФПУ. Дійсно, пощастило, оскільки беру­чи участь у його заходах, уже отримав необхідні знання, яких конче бракувало, вміння та нави­чки, що будуть корисними у по­всякденній роботі. Але найголо­вніше – це обмін досвідом між ко­легами, бо саме під час спілкуван­ня обговорюємо нагальні питання, що турбують усіх профспілковців і звичайних громадян України.

Щиро дякуючи організаторам проекту, без сумніву впевнений, що ці заходи принесуть макси­мум користі, бо завдяки їм ро­биться вагомий внесок у розви­ток профспілкового руху.

Олексій МОСЯЄВ,

учасник дансько-українського проекту

30.07.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини