ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України «Про вве­дення воєнного стану в Україні» № 64/2022.

ДІЇ ПРАЦІВНИКА ТА РОБОТОДАВЦЯ

ВТРАЧЕНИЙ ЗВ’ЯЗОК З

ПРАЦІВНИКОМ

Якщо роботодавець не може зв’язатися з працівником, який відсут­ній на робочому місці, не вийшов на зв’язок, або з інших причин, то робото­давцю необхідно табелювати його від­сутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).

Після з’ясування обставин та вияв­лення, що причини були поважні, можна скорегувати табель кодом «І» («інші причини нез’явлення»).

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА

У випадку якщо для працівників проїзд до робочого місця неможливий через об’єктивні причини (небезпека, зупинений транспорт тощо), проте вони можуть виконувати роботу дис­танційно, необхідно видати наказ про запровадження дистанційної роботи. У такому разі слід ознайомити праців­ників з вищезгаданим наказом засоба­ми електронного зв’язку.

Для працівників, які не можуть ви­конувати роботу дистанційно, робото­давцю необхідно оголосити простій. Відповідно до статті 34 КЗпП України простій – це зупинення роботи, викли­кане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для вико­нання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення каранти­ну, встановленого Кабінетом Міні­стрів України, оплачується з розрахун­ку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небез­печна для життя чи здоров’я працівни­ка, або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середови­ща не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

ПРИЗОВ (ВСТУП) НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

За умови, якщо працівника призва­ли на військову службу й він повідо­мив про це роботодавцю, останньому необхідно видати наказ про увільнен­ня працівника від роботи зі збережен­ням середнього заробітку, місця робо­ти та посади (ст. 119 КЗпП України) після отримання відповідних підтвер­джуючих документів.

ПРАЦІВНИКІВ ЗАЛУЧИЛИ ДО ТРУ­ДОВОЇ ПОВИННОСТІ АБО СУСПІЛЬ­НО КОРИСНИХ РОБІТ

Під час введення та дії воєнного стану можуть запровадити трудову по­винність для працездатних осіб. У ви­падку повідомлення працівника про його залучення до суспільно корисних робіт, роботодавцю необхідно видати наказ про збереження за працівником робочого місця або посади (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий ре­жим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389- VIII ). Підставою слугувати­ме рішення місцевого органу влади або органу місцевого самоврядування, що має оприлюднюватися на офіцій­них сайтах вищезгаданих органів.

Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до сус­пільно корисних робіт та питання їх­нього соціального захисту з урахуван­ням вимог Закону України «Про право­вий режим воєнного стану» визнача­ються Кабінетом Міністрів України.

ПРАВА ПРАЦІВНИКА, ЯКИЙ ВИЇХАВ З МІСЦЯ ПОСТІЙНОГО ПЕРЕБУВАННЯ В МЕЖАХ УКРАЇНИ АБО ЗА КОРДОН

На сьогодні невідомо про кількість українців, які залишили місце по­стійного проживання внаслідок масштабно­го наступу РФ на Украї­ну, розпочатого 24 лю­того 2022 року.

Наразі близько мільйона українців покинули Україну і виїхали за її межі. Багато людей, які були зму­шені шукати притулок для себе та своїх дітей в іншій місцевості Укра­їни або за кордоном, мають трудові відносини. Проте можливості пові­домити про факт переїзду або виїз­ду з України у них відсутні.

У випадку, якщо працівник повідо­мив роботодавця, що перебуває в ін­шій місцевості в межах України й оформлює документи на отримання статусу ВПО, після отримання зая­ви про припинення трудових відно­син роботодавцю необхідно видати відповідний наказ щодо зазначено­го працівника.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутріш­ньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706- VII (далі – Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебу­ває на території України на закон­них підставах та має право на по­стійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного харак­теру.

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону, внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припи­нила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попере­днім місцем проживання для набут­тя статусу безробітного й отриман­ня допомоги по безробіттю та соці­альних послуг за загальнообов’язковим державним соціаль­ним страхуванням на випадок без­робіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про при­пинення працівником трудових від­носин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надісла­на роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до ньо­го такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-те­риторіальної одиниці, з якої здій­снюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону, така заява пода­ється до відповідного районного, міськрайонного, міського, районно­го у місті центру зайнятості за міс­цем проживання внутрішньо пере­міщеної особи.

За умови, якщо працівник повідо­мив роботодавця, що перебуває за кордоном і оформлює в країні пере­бування документи для отримання статусу біженця, після отримання заяви про припинення трудових від­носин роботодавцю необхідно вида­ти відповідний наказ щодо зазначе­ного працівника.

ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВСТУПИЛИ ДО ЛАВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Після запровадження воєнного стану багато наших земляків-спілчан всту­пили до лав територіальної оборони.

1 січня 2022 року введено в дію Закон України «Про основи національного спротиву», що визначає правові й орга­нізаційні засади національного спро­тиву, основи його підготовки та веден­ня, завдання і повноваження сил безпеки і сил оборони тощо.

Отже, територіальна оборона України – сис­тема загальнодержавних, військових та спеці­альних заходів, що проводяться у мирний час та в особливий період для протидії військовим загрозам, а також для надання допомоги у за­хисті населення, територій, довкілля та майна від надзвичайних ситуацій.

Умови вступу до Сил тероборони:

– звернутися до найближчого територіаль­ного центру комплектування та соціальної під­тримки з військово-обліковим документом;

– пройти співбесіду з інструктором та пред­ставником підрозділу територіальної оборони;

– пройти військово-медичну комісію та зі­брати документи (копії паспорта, ідентифіка­ційного коду, характеристики, довідку про склад сім’ї, довідку про несудимість).

Далі формується особиста справа кандидата у територіальному центрі комплектування, яка направляється командиру підрозділу тери­торіальної оборони. Він ухвалює рішення про укладання контракту з кандидатом на військо­ву службу в Силах тероборони.

Складові територіальної оборони:

військова; цивільна; військово-цивільна.

Військова складова тероборони включає ор­гани військового управління, військові части­ни Сил територіальної оборони ЗСУ, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залуча­ють до виконання завдань тероборони. Праців­ники, які долучилися до цієї складової, укла­дають контракти про проходження військової служби, призвані як резервісти або під час мо­білізації. Цивільна складова включає держор­гани, органи місцевого самоврядування, які за­лучають до тероборони.

Отже, зупинимося на військово-цивільній складовій тероборони, оскільки на сьогодні це найзатребуваніша форма взаємодії, включає в себе штаби зон (районів) тероборони та добро­вольчі формування територіальних громад, які залучають до територіальної оборони. З добро­вольцями тероборони укладають контракт від­повідно до статті 9 ЗУ № 1702, але наразі Міноборони не затвердив його форму. Водночас відповідний наказ про затвердження форми контракту добровольця територіального об’єднання та посвідчення добровольця тери­торіального об’єднання перебуває на доопра­цюванні.

Більш визначеною є ситуація з працівника­ми, які долучилися до військової складової тероборони. Щодо працівників, які вступили до добровольчих формувань територіальних громад, пряма норма відсутня.

Таким чином, на сьогодні на членів добро­вольчих формувань територіальних громад по­ширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та чле­нів їх сімей».

СТОРІНКУ ПІДГОТОВЛЕНО ДЕПАРТАМЕНТОМ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ФПУ

09.03.2022

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини