ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ ВІД ВЛАДИ ЗУПИНИТИ ТАРИФНУ ВАКХАНАЛІЮ. ЧИ Є РЕЗУЛЬТАТ?

Про реакцію влади на ви­моги Федерації профспілок України стабілізувати ситуа­цію з цінами і тарифами для населення та подальші дії профспілок – в інтерв’ю Голо­ви СПО об’єднань профспілок, Голови ФПУ Григорія Осового.

– Григорію Васильовичу, реакцією ФПУ на катастро­фічне для більшості україн­ців збільшення з 1 січня 2021 року цін на газ і плати за ко­муналку стало рішення Пре­зидії ФПУ з конкретними про­позиціями владі, як діяти в ситуації, коли обурені люди виходять з протестами на ву­лиці, навіть блокують рух транспорту. ФПУ заявляла: якщо до 1 лютого не буде на­лежної реакції, спілчани мо­білізуються та проведуть ма­сові акції спротиву по всій країні. Якою є ситуація на сьогодні?

– Дійсно, явно не підготовле­не запровадження так званого «ринку енергоносіїв», що обер­нулось для людей підвищенням плати за комірне, впало на них як «сніг на голову». Такого, від­верто кажучи, нахабного кроку влади люди не стерпіли, а тому рішуче виступили проти. Про це свідчать масові протести у регі­онах України. Профспілки при­єднались до цієї спонтанної хви­лі людського гніву й однознач­но заявили: державна політика в енергетичному секторі прово­диться не на користь громадян і потребує кардинального пере­гляду.

Як сторона соціального діало­гу, свою позицію ми відразу до­несли до Уряду і парламентарів, надавши пропозиції, як не до­пустити у нинішній складній ситуації подальшого зубожіння населення України, де за резуль­татами досліджень міжнарод­них організацій, рівень бідності станом на кінець 2020 року зріс до 50%. Отже, за межею бідності опинилися близько 19 млн укра­їнців! Куди ж далі?

– А чи потрібно нам запро­ваджувати ринок енергетики?

– Хочу зазначити, що за всі роки незалежності ця сфера за­вжди була найбільш корумпова­ною, і там не можна було навес­ти лад. Підкуповувалися чинов­ники, формувалися великі стат­ки, акумулювалися ресурси на утримання політичних партій. Кошти з цих джерел й нині йдуть на збагачення певних каст та груп людей, а населення пови­нно розраховуватись за постійно зростаючі ціни своїми мізерни­ми зарплатами та пенсіями.

Тож аби подолати корупцію на цьому ринку, дійсно, потріб­но рішуче змінювати правила. Приєднання України до Євро­пейського енергетичного співто­вариства змусило владу це роби­ти, було прийнято закони про ринки газу й електроенергії. Але слід визнати, що час для їх впровадження обрано дуже не­вдало. Збільшувати фінансове навантаження на громадян в пе­ріод, коли вони й так матеріаль­но постраждали внаслідок ско­рочень, безробіття, згортання підприємницької діяльності че­рез обмеження в період корона­вірусної пандемії означає при­рікати людей на ще більше збід­ніння.

Влада не могла не знати, що навіть при діючих цінах і тари­фах вони вже не можуть вчасно розраховуватись за надані по­слуги, і на початок цього року заборгованість населення за газ, електроенергію, комунальні по­слуги досягла 73,6 млрд грн!

Тому для упередження збід­ніння людей потрібно посилю­вати соціальний захист, як це роблять інші держави. Спочат­ку відновити економічну діяль­ність, зайнятість, забезпечити підвищення зарплат, пенсій, ін­ших доходів громадян, а вже по­тім встановлювати ринкові ціни. А то у нас виходить, що ціни і тарифи на послуги ЖКГ нам пропонують європейські, а зарплати лишаються україн­ські. Так не може бути, бо це призведе лише до поглиблення кризи.

– Що на сьогодні вже зро­блено?

– Як відомо, 26 січня у Верхо­вній Раді Прем’єр-міністром було представлено інформацію з питання тарифів, а 27 січня на засіданні Кабінету Міністрів прийнято рішення про надання компенсації окремим категорі­ям споживачів електричної енергії, в тому числі домогоспо­дарствам, для яких було скасо­вано пільговий тариф на елек­троенергію. Парламентом вне­сено відповідні зміни до дер­жавного бюджету для виплати цих компенсацій. Однак нашу пропозицію, яку я висловив на засіданні Уряду, щодо надання компенсації також домогоспо­дарствам, де люди проживають у багатоквартирних будинках з електроплитами, на жаль, не було підтримано. Ще одним рі­шенням Уряд встановив гранич­ну ціну на газ для населення – 6,99 грн за 1 куб. м (до кінця бе­резня ц.р.), ціну на доставку газу також зафіксовано на рівні 1,79 грн.

Окрім цього, своїми останні­ми рішеннями Уряд визначив природний газ і електроенергію як соціально значущі товари. Це дає підстави сподіватися, що держава у подальшому має на­мір контролювати формування цін на енергоносії.

– Як Ви оцінюєте перспек­тиви розвитку цієї ситуації, та якими будуть дії спілчан?

– Більшість рішень, про які йдеться, прийнято на короткий період, лише до весни, а далі си­туація може знову загостри­тись, тим більше, що країна пе­реходить на ринкові принципи функціонування та конкуренції в енергетичному секторі. Про це декларує влада, відповідні «по­сили» йдуть від МВФ, європей­ських інституцій.

Тому варто нагадати, що для недопущення хаосу на ринку енергоносіїв існують визнані й уже апробовані в світових еко­номіках суто ринкові механіз­ми. Наразі ми говоримо про за­провадження державного регу­лювання цін, як одного з адміні­стративних способів стримуван­ня ситуації. Образно кажучи, по­жежу нам вдалося на деякий час загасити, а що ж далі?

Як один із способів вирішен­ня проблеми з цінами на газ профспілки пропонують створи­ти «національний запас природ­ного газу». Це спрацювало б на­ступним чином: коли ціни на ринку зростають, держава, маю­чи цей запас, закуплений за при­йнятною ціною у національного виробника, здійснює інтервен­цію на ринок, таким чином стри­муючи зростання тарифів для населення.

Ще одна пропозиція: увесь газ, добутий в Україні, спрямо­вувати виключно на потреби на­селення, але для цього потрібно вносити зміни до існуючого за­конодавства.

Щодо електроенергії, в Європі існує практика, коли запрова­джується диференціація оплати за електроенергію, враховуючи соціальний статус споживачів, – чи це пенсіонери, або працюючі, а також від типу чи категорії бу­динків, де мешкають споживачі послуг. Тобто, інструментів для коригування ринкових механіз­мів є чимало, їх лише потрібно правильно застосовувати.

Ще одне важливе питання – встановлення рівнозначних пра­вил як для надавачів послуг, так і споживачів. Поки що тут гра, як кажуть, «в одні ворота». Тому профспілки й громадські органі­зації – члени Платформи грома­дянського суспільства зажада­ли від сторін Угоди Україна – ЄС невідкладного застосування Ди­рективи ЄС 219/944 щодо під­тримки споживачів при запро­вадженні в Україні правил Єди­ного енергоринку.

Члени СПО об’єднань проф­спілок 2 лютого ц.р. також про­аналізували стан справ з вико­нанням профспілкових вимог і пропозицій до влади. Реакція на наші звернення така: владою вжито певних дій, але запропо­новані нею заходи здебільшого мають тимчасовий характер.

Проте, для встановлення ста­більних і довготривалих відно­син на енергетичному ринку, які б забезпечили збалансуван­ня інтересів держави, населення і суб’єктів господарювання, цьо­го явно не достатньо.

Тому ми будемо й надалі здійснювати моніторинг дій влади, стану виконання проф­спілкових пропозицій, за ре­зультатом якого вже наприкінці березня – у квітні ц.р. визначи­мось щодо подальших дій.

Потрібні солідарність грома­дян та велика відповідальність урядовців і народних обранців, які мають чути голос людей.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

21.02.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини