« на головну 06.04.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1048)
02
Квітень
 
Інтерв’ю
 
Олександр Ярошук: «Нас врятувала міжнародна профспілкова солідарність»

Олександр Ярошук: «Нас врятувала міжнародна профспілкова солідарність»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Спецвипуск

Григорій Осовий: «Це стане народженням нової якості профспілок»

Григорій Осовий: «Це стане народженням нової якості профспілок»

Ключові тези виступу Голови Федерації профспі­лок України Григорія Осового на Всеукраїнсько­му профспілковому вічі 16 січня 2020 року.

ВИКЛИКИ І ЗАГРОЗИ

Вступив у свої права новий 2020 рік із сподіваннями кожного на краще, досяг­нення миру, добробуту, впевненості у за­втрашньому дні. На жаль, ці святкові дні були зіпсовані. Причини вам відомі.

Саме тому Спільний представниць­кий орган профспілок вирішив невід­кладно скликати всеукраїнське зібрання профспілкових лідерів і активістів для обговорення наших спільних проблем, викликів і загроз, що постали перед наці­ональним профспілковим рухом і права­ми працівників.

Так чинили ще за давніх часів наші предки, які збиралися на громадські зі­брання, що стали згодом найвищою фор­мою прямої демократії.

Згадаймо, що і в сучасній профспілко­вій історії у 2015 році ми збиралися таким спільним загалом, коли ситуація була ка­тастрофічною: падіння економіки, шале­на інфляція, стрімкі девальвація гривні й знецінення коштів, втрата робочих місць, повне ігнорування Урядом пропо­зицій профспілок.

Тоді ми пред’явили трудовий ульти­матум уряду Арсенія Яценюка і зажада­ли його відставки. Інакше не могло бути, бо профспілки діяли в інтересах і на за­хист людей.

Задля справедливості слід зазначити, що за минулий період нам усе ж вдалося відновити соціальний діалог, вже дещо перевищено рівень зарплати докризового 2013 року. Нині це більш як 450 дол. США.

З підписанням Угоди про асоціацію Україна – ЄС розпочато активну роботу із запровадження європейських стандартів праці та соціального захисту, як це визна­чено у нашій Стратегії «Європейський вибір».

Укладено Генеральну угоду, якою до 2021 року окреслено подальші кроки щодо економічного розвитку і підвищен­ня добробуту працівників.

Водночас варто визнати, що люди ще не відчули істотних змін на краще.

ДЕФІЦИТ ГІДНОЇ ПРАЦІ

Візьмемо ситуацію на ринку праці. Високий рівень безробіття, удвічі вищий, ніж у країнах ЄС. І поряд функціонує ве­ликий ринок тіньової праці, без захисту людей. Дефіцит гідної праці примушує мільйони співгромадян до трудової мі­грації за кордон. Країна втрачає безпово­ротно найцінніше, що має: людей.

НЕСПРАВЕДЛИВИЙ РОЗПОДІЛ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ

Головною проблемою залишається не­справедливий розподіл отриманих ре­зультатів праці між власниками і праців­никами. Мінімальні гарантії оплати пра­ці удвічі-тричі нижчі за прожитковий мі­німум, мільярдні заборгованості з випла­ти зарплат.

Щодо середньої заробітної плати, то українські робітники – на останньому міс­ці в Європі. І все це на фоні мільйонних зарплат топменеджерів, навіть на дер­жавних підприємствах.

Водночас урядовий законопроєкт «Про працю» № 2708 не тільки не вирішує цих проблем, а ще більше заганяє людей у глу­хий кут.

ПОРУШЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ

Зростає незахищеність на робочих міс­цях, порушення трудових прав стає все більш масштабним і безкарним явищем.

Від виробничих травм і аварій гинуть майже стільки ж людей, як і на фронті, а тисячі стають інвалідами й страждають на професійні захворювання.

Разом з тим, попередньою владою ска­совано профілактичне санаторно-курорт­не лікування працівників. Якщо ж і ни­нішня влада скасує 0,3% на культурно-ма­сову роботу, то напевне, доведеться по­прощатися і з дитячим оздоровленням. І це в нашій країні, де вже й так стан здоров’я нації перебуває на критично низькому рівні.

БЮДЖЕТ – ЕКОНОМІЯ НА ЛЮДЯХ

Ми очікували й пропонували зміни підходів, однак бюджет знову сформо­вано на застарілих засадах економії на людях і потребах у фінансуванні жит­тєво важливих освітньої, медичної, на­укової, гуманітарної сфер.

Водночас рекордні запозичення Уря­ду в іноземних кредиторів та на вну­трішньому ринку все більшим фінансо­вим тягарем лягають на кожну україн­ську сім’ю, загрожуючи дефолтом.

ЦІНОВА ПОЛІТИКА – СУЦІЛЬНІ ПАРАДОКСИ

Як так сталося, що в Україні, де збира­ються рекордні врожаї, ціни на продукти харчування вище, ніж у країнах Європи, куди ми експортуємо нашу продукцію?

Далі – ціна на газ. Надра належать на­роду, газу видобувається достатньо, щоб забезпечити власне населення, а ціни як на майданчиках Роттердама. Те саме з тарифами на електроенергію.

І таких чутливих питань для пересіч­ного українця більш ніж достатньо. Ось де широке поле діяльності для Уряду. І безперечно, в таких справах профспілки підтримували б об’єктивну необхідність проведення назрілих реформ.

«СЮРПРИЗ» ПІД ЯЛИНКУ

Наголошую, що від Федерації проф­спілок України, від Спільного представ­ницького органу ми неодноразово пода­вали свої пропозиції щодо регулювання ринку праці до проєкту державного бю­джету, закликали Уряд до соціального діалогу та відновлення діяльності на майданчику Національної тристорон­ньої економічної ради. Переконували взятися за реалізацію спільними зусил­лями Генеральної угоди. А що навзаєм?

Утаємничена підготовка законопро­єктів, які безпосередньо зачіпають соці­ально-економічні та трудові права та ін­тереси працівників і призведуть до руй­нації створюваної за роки незалежності системи соціального захисту за європей­ським зразком. Згадаймо боротьбу проф­спілок за закони про прожитковий міні­мум, про державні соціальні стандарти і гарантії, про зарплату, про охорону пра­ці, відпустки, колективні договори, соці­альний діалог та ін.

А під ялинку отримали «сюрприз»: за­кон про знищення профспілок. При цьо­му з особливим цинізмом ідеологи цього процесу розгорнули масштабну кампа­нію дискримінації ролі та місця профспі­лок у суспільстві, й навіть активістів.

БОРОТЬБА ТРИВАЄ

Не дозволимо! На такі дії ми маємо відповісти активними протестними акці­ями мільйонів трудящих і наших спілчан

Вчора, 15 січня, ми провели пікетуван­ня парламентського комітету з питань соціальної політики, де розглядалися проєкти Трудового кодексу, підготовлені за участю профспілок, і урядовий законо­проєкт № 2708, проти якого категорично виступили практично всі профспілки.

Як результат, перше, і позитивне: було заблоковано схвалення у турборе­жимі урядового законопроєкту. Друге – прийнято Комітетом компромісне рішен­ня: усі законопроєкти направити на роз­гляд парламенту, який має визначити, що взяти за основу.

У монобільшості «Зе» буде спокуса підтримати свій, хоча й нікудишній, за­конопроєкт. Тому ми маємо тільки поси­лювати тиск, щоб досягти позитивного результату, а саме, щоб було взято за основу Трудовий кодекс, підготовлений за нашою участю, і надалі в тристорон­ньому форматі готувати пропозиції до другого читання.

З прикрістю мушу констатувати, що наш соціальний партнер – сторона робо­тодавців – у комітеті, як і на засіданні Уряду, підтримав законопроєкт Милова­нова. Нам невідома офіційна позиція СПО об’єднань роботодавців, але коли по­рушуються основоположні конвенції МОП і права людини, ніхто не має стояти осторонь. Тим паче, що соціально відпо­відальні роботодавці саме так і взаємоді­ють з профспілками, інших потрібно пе­реконати або змусити поважати гідність людини праці.

Як саме нам діяти за цих обставин?

Для цього якраз і скликано таке пред­ставницьке профспілкове віче, аби дати відповіді на виклики і загрози, що поста­ли перед нами, узгодити план дій.

У цей драматичний момент кожен профспілковий лідер чи активіст має по­ставити перед собою питання: що потріб­но зробити для того, щоб донести до ши­рокого загалу спілчан, трудових колекти­вів правду про дійсні наміри «нових лібе­ральних реформаторів».

Так складалося роками, що люди очі­кували, щоб їм щось дала профспілка, сьогодні ж постало руба питання про го­товність кожної первинної профспілко­вої організації, кожного члена профспіл­ки реалізувати свою місію членства. Як це записано в статті 36 Конституції Укра­їни, що громадяни об’єднуються в проф­спілку для захисту власних прав. І це буде народженням нової якості профспі­лок як правозахисної організації. Так, як діють за подібних обставин наші брати й сестри у Франції, Італії, Іспанії, Латвії, Польщі та інших країнах.

Ми отримали колосальну підтримку від Міжнародної конфедерації профспі­лок, Європейської конфедерації профспі­лок, національних профцентрів з усіх континентів. Ми щиро вдячні їм за солі­дарну підтримку.

І все ж таки, друзі, свою повсякденну роботу ми повинні виконувати самі, реа­лізуючи делеговані нам повноваження та надані законом права.

На наше профспілкове віче, як і нале­жить, ми запросили Главу держави, Прем’єр-міністра, Голову Верховної Ради. Не прийшли. Хоча Прем’єр-міністр дору­чив взяти в ньому участь міністру еконо­міки Тимофію Милованову, міністру со­ціальної політики Юлії Соколовській, мі­ністру фінансів Оксані Маркаровій...

НОВИНИ

06.04.2020 03:13

06.04.2020 03:12

09.03.2020 02:27

09.03.2020 02:27

29.12.2019 00:52

29.12.2019 00:48

29.12.2019 00:44

29.12.2019 00:42

29.12.2019 00:11

29.12.2019 00:09

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання