« на головну 23.02.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1040)
13
Лютий
 
Інтерв’ю
 
Ян Віллем Гаудріаан: «Європейський та міжнародний профспілковий рух підтримує вимоги українських профспілок у сфері праці»

Ян Віллем Гаудріаан: «Європейський та міжнародний профспілковий рух підтримує вимоги українських профспілок у сфері праці»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Спецвипуск

Законопроєкт № 2681 – наступ на права профспілок та свободу об’єднання в Україні

Законопроєкт № 2681 – наступ на права профспілок та свободу об’єднання в Україні

Спільним представницьким органом репрезентативних всеукра­їнських об’єднань профспілок розглянуто проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань професійних спілок)» (реєстр. № 2681) та повідо­мляється, що він є неприйнятним.

ПОРУШЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ


Аналіз законопроєкту показав, що він передба­чає суттєве обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, чим порушуються норми ратифікова­них Україною фундаментальних конвенцій Міжна­родної організації праці № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію», № 98 «Про застосу­вання принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів», № 135 «Про захист прав представників працівників на підприємстві та мож­ливості, що їм надаються», а також Загальної декла­рації прав людини, Міжнародного пакту про еконо­мічні, соціальні і культурні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Між­народного пакту про громадянські і політичні пра­ва, інших актів міжнародного права.

Крім того, запропоновані проєктом зміни в біль­шості випадків порушують вимоги статті 22 Конститу­ції України, якою встановлено, що при прийнятті но­вих законів або внесенні змін до чинних не допускаєть­ся звуження змісту й обсягу існуючих прав та свобод.

Також проєктом порушуються основні принципи діяльності профспілок: незалежність, самоврядність та невтручання держави у їх діяльність, які є загаль­новизнаними нормами міжнародного і національно­го законодавства та безперечними умовами функціо­нування системи соціального партнерства.

Захист профспілок від будь-яких дискримінацій­них дій, спрямованих на обмеження свободи об’єднання в галузі праці, закріплений статтею 1 Кон­венції № 98.


ПРИМУС ДО СТВОРЕННЯ «КОНТРОЛЬНИХ КОМІСІЙ»

Законопроєктом пропонується доповнити но­вими статтями Кодекс законів про працю України і Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та внести зміни до Закону про профспілки щодо обов’язкового створення контрольних комісій. Запропоновано обирати контрольну комісію з членів профспілки (профспі­лок, що входять до об’єднання), а за необхідності залучати до роботи комісії на громадських заса­дах осіб, які навіть не є членами профспілки. Така норма порушує принцип незалежності та невтру­чання у діяльність профспілок і є грубим втручан­ням у діяльність профспілок, які наділені правом самостійно формувати свої виборні органи та ви­значати їх повноваження у передбаченому стату­тами порядку.

Крім того, надання контрольним комісіям таких повноважень, як контроль дотримання виборним органом профспілки вимог чинного законодавства, статуту, колективних договорів та угод, належного виконання виборним органом своїх функцій, моні­торингу цільового використання коштів профспіл­ки, розгляду конфліктних ситуацій, що виникають у профспілці, частково дублює повноваження ін­ших органів, що утворюються відповідно до стату­тів (положень) профспілок, їх об’єднань, а також порушує визначений законодавством порядок контролю.

ВТРУЧАННЯ У СТАТУТ

Втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об’єднань у статутну діяльність профспілок, їх орга­нізацій та об’єднань забороняється, що відповідає Конвенції МОП № 87. При цьому необхідно зазначи­ти, що згідно із статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною наці­онального законодавства України.

Право профспілок вільно і самостійно організову­вати свою діяльність передбачає право не тільки при­ймати свої статути, вільно обирати своїх представни­ків, створювати свій апарат, здійснювати управління, а й формувати свої виборні органи та визначати їх повноваження, встановлювати порядок формування коштів та напрями їх використання, здійснювати контроль за їх витрачанням, а держава утримується від будь-якого втручання, здатного обмежити це пра­во або перешкодити його законному здійсненню.

Таким чином, запропонована проєктом новела щодо зобов’язання виборних органів профспілки звітувати про виконання взятих на себе зобов’язань на вимогу не менш ніж двох третин членів первинної профорганіза­ції, суперечить вимогам Конвенції МОП № 87.

ПОЗБАВЛЕННЯ ВАЖЕЛІВ ВПЛИВУ НА НЕДОБРОСОВІСНОГО РОБОТОДАВЦЯ

Неприпустимим є виключення права виборного органу профспілки вимагати звільнення керівника підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, не дотримується положень колдогово­ру чи ухиляється від його укладення, що є гаранті­єю та можливістю профспілки впливати на недо­бросовісного роботодавця, який нехтує правами працівників. З боку профспілки ніяких зловживань при використанні цього права немає, оскільки за­побіжником тут виступає суд, який вирішує питан­ня законності вимог профспілки та оцінює дії робо­тодавця.

ПОЗБАВЛЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Позбавлення профспілок як представників застрахованих осіб повноважень щодо здійснення контролю за підготовкою та по­данням власником або уповнова­женим ним органом документів, необхідних для призначення пен­сій працівникам і членам їх сі­мей, суперечить вимогам ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де пред­ставниками застрахованих осіб визнано профспілки або їх об’єднання.

Виключення із Закону про профспілки пунктів щодо здій­снення контролю за наданням пенсіонерам та особам з інвалід­ністю, які до виходу на пенсію пра­цювали на підприємстві, в устано­ві, організації, прав на існуючі пільги суперечить вимогам Кон­ституції України (принцип рівно­сті) та чинному законодавству.

Надання законодавцем права профспілкам вимагати й одержу­вати від роботодавця відповідних документів, відомостей та пояс­нень щодо умов праці, виконання колективних договорів, додержан­ня законодавства про працю та со­ціально-економічних прав праців­ників є послідовним, і тому ви­ключення із Закону про профспіл­ки права «вимагати» від робото­давця цих документів буде нело­гічним та таким, що суперечить статті 22 Конституції України.

Необхідно зазначити, що ре­гламентацію мінімальних стан­дартів порядку інформування та проведення консультацій на під­приємствах викладено у Дирек­тиві 2002/14/ЄС «Про встановлен­ня загальних правил щодо інфор­мування та консультування пра­цівників в ЄС». Дія цієї Директи­ви застосовується до підпри­ємств, на яких працюють щонай­менше 50 працівників, та до уста­нов, які надають роботу щонай­менше 20 працівникам.

Також протиправним є виклю­чення із Закону про профспілки пункту щодо позбавлення права профорганізацій перевіряти роз­рахунки з оплати праці, оскільки відповідно до ЗУ «Про оплату праці» громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють профе­сійні спілки та їх об’єднання.

Крім того, протиправним є й позбавлення профспілок права перевіряти розрахунки з держав­ного соціального страхування, що суперечить ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА ІНФОРМАЦІЮ

Зміни до статті 251 КЗпП Укра­їни та статей 28, 45 Закону про профспілки щодо обмеження пра­ва профспілок на інформацію та скасування строків надання такої інформації суперечать положен­ням Конвенції МОП № 87, Закону про профспілки та ЗУ «Про інфор­мацію», згідно з якими громад­ське об’єднання, як суб’єкт інфор­маційних відносин, має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалі­зації своїх прав, свобод і законних інтересів. Ця інформація необхід­на при укладенні колективних до­говорів та угод, а також у разі при­пинення трудових відносин з при­чин економічного, технологічно­го, структурного або аналогічного характеру (Конвенція № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця).

Натомість автори законопро­єкту пропонують залишити в статті лише обов’язок роботодав­ця без зазначення конкретного строку виконання запиту проф­спілок. Така норма може нега­тивно вплинути на забезпечення прав профспілок, зокрема в про­цесі колективних переговорів. Адже у випадку прийняття змін роботодавець матиме змогу на­давати відповідь профспілкам у строки, визначені у ЗУ «Про звер­нення громадян», а це 30 днів. Профспілкам життєво необхідно мати можливість отримувати ін­формацію від роботодавця в ро­зумні строки, аби швидко проа­налізувати документи та зреагу­вати на потенційні порушення прав членів профспілок.

ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗВІЛЬНЕННЯ

Зміни, запропоновані до стат­ті 252 КЗпП України та статті 41 Закону про профспілки, також не відповідають міжнародним стандартам. Позбавлення пра­цівників, які обиралися до скла­ду профспілкових органів, додат­кових гарантій під час притяг­нення їх до дисциплінарної від­повідальності або звільнення членів виборних профспілкових органів без згоди вищого профор­гану є не тільки порушенням ви­мог Конвенції МОП № 135 та Ре­комендації № 143 в частині захис­ту прав представників працівни­ків на підприємстві та можли­востей, які їм надаються, а й при­зведе до безпідставних звільнень таких працівників.

ВКОРОТИЛИ ВІДПУСТКУ

Зменшення тривалості «проф­спілкової відпустки» до 3 кален­дарних днів працівникам, обра­ним до складу виборних органів профспілки, теж не підтримуєть­ся. Рекомендацією № 143 зазначе­но, що представникам працівни­ків для забезпечення можливостей ефективного виконання їхніх функцій має надаватися потріб­ний вільний час для участі у проф­спілкових зборах, навчальних кур­сах, семінарах, конгресах та кон­ференціях. Оскільки законодав­цем визначено тривалість такої відпустки не конкретним строком «до 6 календарних днів», зменшен­ня його до 3 календарних днів на практиці є негативною новацією та може призвести до того, що ро­ботодавець буде надавати лише 1 день відпустки профспілковим ак­тивістам. Крім того, згідно Реко­мендації № 143, така відпустка має надаватися без втрати зарплати чи соціальних та інших допомог.

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАНЬ

Не підтримуються також зміни, що вносяться до Закону про профспілки, щодо обмеження створення первинних профспілкових організацій в закладах освіти, що суперечить Конвенції МОП № 87, Міжнародному пакту про еконо­мічні, соціальні і культурні права, Між­народному пакту про громадянські і по­літичні права, Загальній декларації прав людини, Конституції України в частині зобов’язання держави забезпе­чити право громадян на об’єднання в профспілки для захисту своїх прав, зо­крема студентів та учнів профосвіти.

Запропоновані проєктом обмеження щодо визначення кількості профоргані­зацій (не більше двох), які можуть утво­рюватися на одному підприємстві, уста­нові, організації, обмежують право на свободу об’єднань в профспілки та не відповідають положенням Міжнародно­го пакту про громадянські і політичні права, Міжнародного пакту про еконо­мічні, соціальні і культурні права, Євро­пейської соціальної хартії, Конвенції про захист прав людини і основополож­них свобод, Конституції України, Закону про профспілки.

Також не відповідають вимогам Кон­венції МОП № 87 зміни до Закону про профспілки в частині визначення кіль­кості входження до організації членів профспілки (не менше 10 осіб). Дана нор­ма не тільки порушує норми Конвенції МОП № 87, а й є дискримінаційною, адже на підприємстві (мікропідприємство, мале підприємство тощо), де працюють менше 10 осіб, створити профспілку буде неможливо.

Зміни до Закону про профспілки щодо збільшення кількості до трьох пер­винних профспілкових організацій для набуття статусу місцевих вже визнава­лися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України.

ВТРУЧАННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФСПІЛОК

Щодо внесення до Закону про проф­спілки змін про встановлення у стату­тах профспілок розміру та порядку сплати членських внесків, необхідно зазначити, що це є внутрішнім правом кожної організації – визначати розмір внесків і порядок їх сплати. В статуті може бути визначено лише нижню межу внесків.

Зміни, що пропонуються до Закону про профспілки в частині права осіб, які відносяться до «керівного персона­лу» підприємства, бути членами проф­спілок, мають відкритий дискриміна­ційний характер відносно займаної по­сади особи бути членом профспілки та суперечать Конвенції № 87, Конституції України та Закону про профспілки, від­повідно до яких, зокрема, громадяни України мають право вільно обирати профспілку, до якої вони бажають всту­пити. Разом з тим, цей закон встанов­лює заборону роботодавцеві бути чле­ном виборних органів профспілки будь- якого рівня, а також забороняє ведення переговорів та укладання угод і колек­тивних договорів від імені працівників особам, які представляють роботодав­ців.

Водночас слід зазначити, що в чин­ному законодавстві відсутнє тлумачен­ня терміна «керівний персонал», тому неможливо буде визначити конкретно, хто належить до такого персоналу: без­посередньо керівник юридичної особи чи інші працівники, які обіймають по­сади його заступників, та керівники, їх заступники структурних підрозділів юридичної особи.

КУРС НА ЗНИЩЕННЯ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ

Запропоновані зміни до Закону про профспілки щодо позбавлення профспі­лок права: участі у розгляді проєктів нормативно-правових актів, які стосу­ються регулювання трудових, соціаль­них, економічних відносин; участі у роз­гляді органами виконавчої влади та ор­ганами місцевого самоврядування, а та­кож роботодавцями, іншими об’єднаннями громадян своїх пропози­цій; безоплатного отримання інформа­ції з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та закон­них інтересів своїх членів; отримання інформації про результати господар­ської діяльності підприємств, установ, організацій; входження, як представни­ків застрахованих осіб, до складу нагля­дових рад фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не тільки суперечать вимогам Закону про соціальний діалог, а й не відповіда­ють нормам Закону про профспілки, частині другій § 35, пункту 2 частини сьомої § 44 Регламенту Кабінету Міні­стрів України, Положенню про СПО ре­презентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та спрямовані на знищення проф­спілкового руху в Україні.

Щодо змін до Закону про профспіл­ки про скасування права представників профспілок на входження до складу на­глядових рад, необхідно зазначити, що згідно з чинним законодавством, пред­ставники роботодавців та застрахова­них осіб мають право управляти фон­дом, який формується ними, а держава має здійснювати контроль, а не розпо­ряджатися коштами фонду.

Не відповідають закладеним фунда­ментальним принципам у Конвенції МОП № 87 (самоврядність профспілок та заборона втручання держави та ін­ших суб’єктів у внутрішні питання ор­ганізацій) та Закону про профспілки за­конодавчі пропозиції щодо встановлен­ня порядку і строків звітності виборних органів перед членами профспілки. Ці питання є внутрішньостатутними і ма­ють регулюватися виключно статутами профспілкових організацій.

ПОЗБАВЛЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ


Виключення частини шостої статті 249 КЗпП України, частини другої стат­ті 42 та статті 43 Закону про профспіл­ки щодо надання профспілковим орга­нізаціям у користування будинків, приміщень, споруд для ведення куль­турно-освітньої, оздоровчої, фізкуль­турної та спортивної роботи супере­чать статті 11 Конвенції МОП № 87, статтям 13, 22 Конституції України, частині другій статті 4 Закону про профспілки, статті 24 ЗУ «Про громад­ські об’єднання» тощо. Відповідно до пункту 16 Рекомендації № 143 щодо за­хисту прав представників працівників на підприємстві та можливостей, які їм надаються, адміністрація підприєм­ства повинна надавати представникам працівників на умовах та в обсязі такі матеріальні можливості й інформацію, які можуть бути потрібні для виконан­ня їхніх функцій.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право воло­діти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відпо­відно до закону передане такому гро­мадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване грома­дянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльнос­ті створених ним юридичних осіб (то­вариств, підприємств), а також май­ном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користу­вання (крім положення, що міститься у статті 34 Закону про профспілки).

Згідно із статтею 4 Закону про проф­спілки, закони та інші нормативно-пра­вові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених Конституці­єю України та цим законом.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності.

Прикінцеві положення до проєкту закону передбачають передачу в дер­жавну власність всього майна профспі­лок колишнього Союзу РСР і УРСР та їх об’єднань, яке розташоване на терито­рії України та станом на 24 серпня 1991 року перебувало у їх віданні, володінні та/або користуванні.

Зазначена норма спрямована на захо­плення майна профспілок та порушує норми статті 41 Конституції України, ста­тей 319, 321 Цивільного кодексу України, статті 24 ЗУ «Про громадські об’єднання», статей 12, 34 Закону про профспілки, яки­ми визначаються засади незалежності профспілок, а також права власності профспілок та їх об’єднань. Зокрема, від­повідно до частини сьомої статті 34 Зако­ну про профспілки позбавлення профспі­лок права власності, а також права воло­діння та користування майном, переда­ним їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду на під­ставах, визначених законами.

Необхідно зазначити, що майнові об’єкти на праві власності Федерація не­залежних профспілок України одержала від Загальної конфедерації профспілок Союзу РСР по договору в установленому порядку та відповідно до чинного на той час законодавства ще в листопаді 1990 року, тобто до прийняття Акта проголо­шення незалежності України, як політи­ко-правового документа, ухваленого по­зачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України та створення само­стійної Української держави.

Рішенням Вищого господарського суду України від 19 лютого 2015 року було прямо рекомендовано відповідним су­дам звернути увагу на необхідність ре­троспективного дослідження питань ре­організації профспілкових організацій СРСР та утворення Федерації незалеж­них профспілок України, вивчати компе­тенцію профспілкових органів СРСР, зо­крема Всезагальної конфедерації проф­спілок СРСР, приймати рішення про змі­ну правового режиму майна, яке перебу­вало у її власності, та передавати спірне майно у власність іншим організаціям.

Намагання органів державної влади заволодіти майновими активами проф­спілок, які використовуються як приват­на власність для здійснення статутної ді­яльності, суперечать також статті 1 Пер­шого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ФПУ вважає, що пункт 21 «Прикінце­вих положень» запропонованого законо­проєкту є дискримінаційним по відно­шенню до профспілок, оскільки пору­шує принцип забезпечення додержання рівності прав профспілок порівняно з іншими громадськими організаціями у питанні врегулювання права власності на їх майно (що було зроблено в законо­давчому або судовому порядку).

Крім того, стаття 2-1 Прикінцевих по­ложень законопроєкту не передбачає від­повідного відшкодування профспілкам вартості вилученого майна, як визначено у статті 41 Конституції України.

Таким чином, майнові об’єкти, які перебувають у власності профспілок, не були частиною державного майна СРСР та УРСР, а створювалися кошта­ми профспілок, тому їх вилучення на користь держави є незаконним.

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ СПО ОБ’ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК


Георгій Сандул, юрист ГО «Трудові ініціативи»:

«Профспілки – це найбільш масова, найбільш органічна та інтегральна частина гро­мадянського суспільства. Профспілка – єдина громад­ська організація, про яку є пряма згадка у Конституції України. Профспілки забез­печують права людини і ба­ланс влади в Україні, поси­люють стабільність економі­ки, даючи змогу громадянам боротися за гідну працю та накопичувати заощадження, врешті, стимулюючи вну­трішній попит та економічне зростання. І тому нам необ­хідно протидіяти пакетові урядових ініціатив, що мають на меті знищення трудових прав і профспілок в Україні».

 

НОВИНИ

29.12.2019 00:52

29.12.2019 00:48

29.12.2019 00:44

29.12.2019 00:42

29.12.2019 00:11

29.12.2019 00:09

29.12.2019 00:08

15.11.2019 21:42

15.11.2019 21:41

15.11.2019 21:38

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання