« на головну 23.09.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1071)
17
Вересень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Спецвипуск

Уряд оголосив війну соціальній державі

Уряд оголосив війну соціальній державі

Українцям «під яли­ночку» влада під­клала низку нових законопроєктів, які за своєю значущіс­тю і впливом на по­дальше життя со­ціуму матимуть значні наслідки і впливатимуть не на одне покоління співвітчизників.

З а висновками і фахів­ців ФПУ, і багатьох експертів, політоло­гів, юристів, внесені законопроєкти зна­чно звужують права та свободи як громадян, так і численних громад­ських організацій, чим, відповід­но, порушують низку як вітчизня­них діючих законів, так і міжна­родних законодавчих норм та нор­мативно-правових актів. «Уряд фактично знищує систему соці­ального захисту в країні», – такий сумний висновок фахівців.

Серед інших особливо своєю антисоціальною спрямованістю вирізняються два із запропонова­них до розгляду парламентом за­конопроєкти. І відкриває цей пере­лік сумнозвісний проєкт Закону «Про працю», виписаний на 98 ста­тей, аби подолати процедурні мо­менти, закладені регламентом Верховної Ради України. Він, зо­крема, передбачає:

– Звільнення робітника за ба­жанням роботодавця без зазначен­ня жодних причин.

– Широкі можливості для укла­дання строкових трудових догово­рів (до 5 років).

– Трудовий договір з нефіксова­ним робочим часом.

– Зменшення розміру заробіт­ної плати за надурочну роботу, а також за роботу у вихідні та свят­кові дні – з 200% до 120%.

– Запровадження «гнучкого» ро­бочого часу та дистанційної роботи.

– Можливість встановлення 6-денного робочого тижня з одним лише вихідним днем.

– Фактичне нівелювання ролі профспілок та скасування спеці­ального закону.

Це лише деякі із запропонова­них новацій від влади для робіт­ників. З детальним аналізом за­конопроєкту та тим, які норма­тивно-правові акти він порушує, можна ознайомитись на стор. 4–5.

Поряд з ним стоїть також про­єкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї­ни (щодо окремих питань професій­них спілок)» (реєстр. № 2681), який передбачає суттєве обмеження прав і гарантій діяльності профспі­лок, чим порушує норми Конститу­ції і окремих законів України, низ­ки ратифікованих Україною фунда­ментальних конвенцій Міжнарод­ної організації праці, Загальної де­кларації прав людини, міжнарод­них пактів про економічні, соціаль­ні і культурні права та про грома­дянські і політичні права.

Крім вказаних, влада подала до парламенту ще низку законо­проєктів, що мають соціальну спрямованість: «Про локаути та страйки», «Про медіацію», «Про внесення змін до КЗпП щодо до­даткових підстав звільнення», «Про внесення змін до деяких за­конодавчих актів з питань соці­ального захисту та надання соці­альних послуг» тощо. На черзі, за повідомленнями джерел, нові за­кони про профспілки, про колек­тивні договори, про прожитко­вий мінімум та ін.

Зрозуміло одне: легко не буде! Уряд повів рішучий наступ на со­ціальні права та свободи громадян України. Завдання профспілок у даних умовах – захист людини пра­ці «до останнього патрона»! ФПУ вже розробила план «оборонних дій»: заплановано низку громадян­ських акцій, проведення Всеукра­їнського профспілкового віча, на якому, як передбачається, буде прийнято рішення про проведення загальнонаціонального страйку як останнього доводу захисту.

Тож, не перемикайтеся. Як го­ворив один знаний політик, «буде цікаво!».

  • Григорій Осовий, Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України:

«Ще у травні 2019 року на засіданні Ради ФПУ ми говорили про виклики і загрози перед профспілковим рухом країни, пе­ред найманими працівниками. Багато хто не вірив, що таке станеться. Сталося! Під новорічну ялинку і Різдво Христове (Бога не побоялися) вдарили залпом законо­проєктів від Уряду і фракції «Слуга наро­ду». Однак не врахували закони фізики, що на всяку дію є протидія мільйонів спіл­чан і простих працівників, на трудові, со­ціальні права і гарантії яких зазіхає влада.

На 16 січня Спільний представницький ор­ган профспілок скликає Всеукраїнське віче і запрошує на нього Президента. Є ще шанс на діалог і повернення законо­проєктів у конституційне русло та євро­пейське право. Місце – Жовтневий палац, стадіон – так стадіон, майдан – так майдан! Альтернативою є тільки боротьба, аж до всеукраїнського страйку».

 

Утаємниченість – не європейський шлях

Поспіх людині потрібен у двох загальновідомих випадках. А от при розробці законопроєктів він взагалі протипоказаний.


У тім, турборежим, про який заявили за­конотворці ще на початку своєї каден­ції, дає наслідки: часовий відрізок підготовки соціально значущих зако­нопроєктів реально склав лише кіль­ка тижнів. Чи можна за такий короткий термін випи­сати реально корисні нормативні акти, питання ри­торичне: перед нами класична ситуація, коли рево­люційна доцільність підміняє здоровий глузд.

Крім часової складової, подив викликає і певна утаємниченість розробки та подання у парламент цих законопроектів. Чи можна назвати обговорен­ням законодавчих новел кулуарні перемовини із «зручними», хоча й суто номінальними «партнера­ми»? Навряд чи. І вже точно не можна таке обгово­рення назвати широким!

Поспіх та втаємничення скоріше властиві зло­дюжкам, які усвідомлюють, що коять щось недобре. І аж ніяк такі риси не мають бути притаманні відпо­відальній владі, яка запроваджує нові закони, що до­корінно змінюють соціальний захист всього україн­ського населення! Громадяни України мають право достеменно знати, що їх очікує в результаті прийнят­тя тих чи інших законопроєктів, та брати участь у їх обговоренні – вносити пропозиції, зауваження, ви­словлювати протести.

Приміром, у країнах ЄС, до відповідності стан­дартам якого декларативно прагне нинішня укра­їнська влада, процес прийняття соціально значи­мих законів ніколи не буває швидким.

Тут вважають, що поспіх у розробці законодав­ства ніколи не є корисним: поспішно розроблене і непродумане законодавство створює більше про­блем, ніж розв’язує. Після визначення проблеми, для розв’язання якої потрібно розробити певний за­конодавчий акт, тут насамперед надають відповіді на два запитання: чи є законодавство у цій сфері більш пріоритетним, ніж в інших сферах, і чи є фі­нансові та інші ресурси для ефективної реалізації законодавства?

Якщо відповіді на ці запитання негативні, законо­давчий акт навряд чи є найкращим способом розв’язати проблему.

Окрему увагу в ЄС приділяють прозорості при­йняття рішень. Кращі практики законотворчості зазвичай передбачають проведення відкритих та прозорих консультацій перед визначенням оста­точного тексту законопроєктів. Зацікавлених осіб та організації запрошують брати участь у консуль­таціях та сприяють їм у цьому.

Громадяни часто критично ставляться до ін­струменту консультацій та підозрюють, що органи влади лише вдають, що враховують їхню точку зору. Аби запобігти цій критиці, необхідно: забез­печити достатньо часу для проведення належного процесу консультацій; забезпечити доступ до кон­сультацій всім зацікавленим сторонам. Цей доступ має забезпечуватися у тому числі нестандартними способами; органи влади мають реально бути нала­штованими дослухатися до думок зацікавлених сторін та відкрито обговорювати їх.

Цей механізм важко назвати швидким: процес від ідеї до готового закону часто займає роки, у пев­них випадках – навіть десятиліття. Але врешті сус­пільство отримує якісні закони, які не призводять до колапсу в економіці, соціальній політиці, не створюють перешкод бізнесу, не шкодять правам населення.

 

БЛОГ

Володимир САЄНКО, заступник Голови ФПУ:

«Уряд планує закрити профспілки! Саме так чинна влада, здається, бачить взаємо­відносини соціальних партнерів. І якщо не закрити, адже це призведе до міжна­родного скандалу, то повністю позбавити їх повноважень в Україні.

Судячи з інформації, що почала з’являтися з поінформованих джерел у соціальних мережах, Урядом утаємниче­но готується проєкт закону, який дасть можливість парламенту офіційно скасу­вати нині діючий Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Щиро кажучи, до цього не доходила жодна влада, справедливо вважаючи профспілки природними опо­нентами.

До чого це призведе? До того, що праців­ники втратять останнього свого захисни­ка, який послідовно відстоював їхні права перед роботодавцями, а замість безоплатної правової профспілкової допо­моги (ст. 19) одразу запропонують захист у суді за гроші.

Профспілки будуть позбавлені права здій­снення громадського контролю за додер­жанням законодавства про працю (ст. 21). І що важливо для влади, профспілок по­збавлять права на участь у розробці та здійсненні державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту (ст. 21). Тобто хоч якимось чином впливати на підготовку нового Трудового кодексу.

Можна буде роками тримати людей на рівні виживання, не переглядаючи про­житковий мінімум. Чому? Тому що проф­спілки не зможуть брати участь у визна­ченні головних критеріїв забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та їх соціального захисту (ст. 23).

А ще треба профспілки позбавити права представляти права та інтереси праців­ників у відносинах з роботодавцем у ході приватизації об’єктів державної та кому­нальної власності, процедури банкрут­ства (ст. 25). Ви відчуваєте, як це акту­ально для сьогоднішньої влади? Ну і звіс­но, нікому буде представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори.

Без Закону про профспілки вже можна не притягати до відповідальності посадо­вих осіб, у тому числі вимагати розірван­ня трудового договору (контракту) з ке­рівником підприємства, установи або ор­ганізації, якщо він порушує цей Закон, за­конодавство про працю, про колективні договори та угоди. Це справжній джек­пот для корупціонерів і нечистих на руку ділків від бізнесу.

І це не вичерпний перелік того, що втра­тять прості працівники! Законопроєктом, який так старанно приховує влада від людей, буде зруйновано всю систему га­рантій діяльності профспілок (ст. 40, 41, 42) щодо реалізації їх прав.

Можна буде забути й про відрахування коштів підприємствами, установами, ор­ганізаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фіз­культурну і оздоровчу роботу (ст. 44).

І ніхто не замислюється, що такий зако­нопроєкт – це пряме порушення ст. 36 Конституції України, конвенцій Міжна­родної організації праці, які ратифікував Український парламент. Ви запитаєте, а як же люди? А ніяк, хіба їх хтось спитає, чи потрібні їм профспілки?»

24.01.2020



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.09.2020 01:03

22.09.2020 01:02

22.09.2020 00:56

22.09.2020 00:45

14.09.2020 19:00

14.09.2020 18:57

14.09.2020 18:56

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:33

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання