ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Поєднання досвіду та інновацій

Лише 2 тижні відділяє день заснування Київ­ського міського комітету профспілки праців­ників державних установ у 1975 році від Дня державної служби України, який щорічно від­значається 23 червня. Саме тому у міської профспілки, що об’єднує 35-тисячний колектив працівників практично всіх міністерств та ві­домств, є нагода поділитись власними здобут­ками на шляху захисту людини праці.

У же близько 30 років діяльність голови профспілки, Заслу­женого працівника соціальної сфери України Віталія Почтового спря­мована на постійне підвищення стандартів представництва пра­цівників, максимальне вирішен­ня їх соціально-економічних по­треб та захист трудових прав. За­вдяки команді однодумців, які ввійшли до складу вищих вибор­них органів профспілкового об’єднання, впродовж тривалого часу профспілці вдається ефек­тивно відстоювати права та га­рантії спілчан.

Діяльність профспілки, біль­шу частину членів якої склада­ють державні службовці, прова­диться в тісній співпраці з Націо­нальним агентством України з питань державної служби та його регіональними управліннями. Так, начальник Міжрегіонально­го територіального управління Нацдержслужби по м. Києву, Ки­ївській, Чернігівській та Черкась­кій областях Олександр Якубенко є постійним учасником засідань президії міськкому, який неодно­разово сприяв профспілці у вирі­шенні статутних завдань щодо захисту державних службовців та дотримання їх прав та гарантій.

Результатом умілої організа­ції роботи та багаторічного досві­ду, а також через побудовану сис­тему взаємної комунікації всіх профспілкових ланок президії систематично вдається уперед­жувати виклики та загрози, що постійно постають перед проф­спілковим середовищем. Тому не випадково, що за підсумками 2018 року Профспілку працівників державних установ м. Києва ви­знано кращою в системі міських організацій, що входять до скла­ду Київської міської ради проф­спілок. Крім того, Київський міський комітет став єдиним у системі галузевої профспілки держустанов, що показав 10-відсо­ткове зростання кількості проф­членства.

Такий ефект насамперед дося­гається високим рівнем організа­ційної роботи та залученням до профспілки нових організацій.

Збільшенню чисельності проф­спілкового членства сприяє й оновлення складу профкомів та керівників профорганів, націле­них на втілення нових ідей щодо розвитку профорганізації. Так, наприклад, з обранням головою профкому Національної академії державного управління при Пре­зидентові України Олександра Пухкала, кількість членів проф­спілки зросла вдвічі. Крім того, завдяки принциповій позиції профкому, підкріпленій глибо­ким знанням законодавства, по­годження всіх додаткових виплат та премій працівникам прохо­дить виключно через виборний профспілковий орган. Також за­галом протягом року новообраній голові профкому ОПО Державно­го ощадного банку України Окса­ні Кубрак вдалось створити в сис­темі банку сім нових первинних профорганізацій, значно розвину­ти культурно-масову та спортив­ну роботу, залучивши до проф­спілки молодь.

Окреслені процеси – лише вер­хівка айсберга. Створення нової профорганізації в системі дер­жавних органів потребує значних організаційних зусиль. Міськком та активісти на місцях часто сти­каються з відвертим небажанням окремих керівників сприяти в створенні профспілки. Те саме стосується стабільної роботи профспілки практично в усіх ви­щих органах влади, оскільки по­стійне реформування системи та зміна керівництва зумовлюють необхідність щоразу знаходити нові підходи, проводити перемо­вини та налагоджувати соціальне партнерство «з нуля».

Слід також зазначити, що Профспілка працівників держав­них установ м. Києва є унікаль­ною організацією за своєю побу­довою. Профспілка поєднує в сво­єму складі працівників різних га­лузей. Членами профспілки є представники робітничих профе­сій, державні службовці вищих органів влади, працівники кому­нальних підприємств, банкіри, фінансисти, юристи, економісти, викладачі, прокурори, працівни­ки поліції, інших правоохорон­них, силових структур та ві­домств. Опікуючись питаннями забезпечення їх прав та гарантій, профспілка постійно напрацьо­вує та вдосконалює різнопланову систему правового захисту, впро­ваджує соціальні та економічні програми, здійснює активну ін­формаційну, аналітичну та на­вчальну роботу.

Так, Профспілка працівників державних установ м. Києва була однією з перших організацій, яка започаткувала 12 років тому власний інтернет-ресурс: profspilka.com.ua. Передовим здобутком профспілки стало та­кож впровадження Централізова­ної бухгалтерії в 2001 році, що на сьогодні обслуговує понад 150 членських організацій. При цьо­му без додаткових штатних пра­цівників вдалось забезпечити по­вний спектр бухгалтерських по­слуг: від оплати рахунків про­фкомів до здачі податкової звіт­ності. Крім того, кожна фінансо­ва операція, що здійснюється міським комітетом, проходить додатковий фінансовий контр­оль, що унеможливлює порушен­ня законодавства.

Звісно, особлива увага приді­ляється основним профспілко­вим завданням щодо правозахис­ної роботи. Поряд з діяльністю постійних комісій з правової ро­боти та юристів профспілки пре­зидією міськкому у 2012 році було створено Правову інспекцію праці, до повноважень якої відне­сено широкий спектр юридичних послуг та завдань. Результатами правозахисної роботи є щорічне надання понад 1,5 тис. консульта­цій членам профспілки та про­фкомам, практична допомога у розробці й укладанні колдогово­рів (близько 30 щорічно), позовна робота (від поновлення незакон­но звільнених працівників до від­стоювання належного рівня заро­бітної плати працівників цілих галузей). Правовими інспектора­ми здійснюються перевірки ді­яльності підприємств за звернен­нями членів профспілки, забезпе­чується упередження порушень трудових, профспілкових прав та їх усунення. Крім того, міський комітет активно працює над ви­робленням пропозицій до діючо­го трудового законодавства. У співпраці з народними депутата­ми було підготовлено низку про­позицій щодо внесення змін до Кодексу законів про працю Укра­їни, в частині відновлення прав профспілкового представництва окремих категорій працівників правозахисних відомств. Дані пропозиції підтримано Інститу­том законодавства Верховної Ради України, а також парла­ментським Комітетом з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. В ре­зультаті проект Закону України «Про внесення змін до деяких за­конодавчих актів України щодо захисту прав деяких категорій працівників» (реєстр. № 8403) під­тримано Комітетом та рекомен­довано парламенту прийняти в першому читанні за основу.

Усвідомлюючи соціальне парт­нерство невід’ємною частиною процесу забезпечення прав та га­рантій найманих працівників, профспілка більше 8 років тому за­початкувала укладання угод про співпрацю з адміністраціями під­приємств та відомств за галузевим спрямуванням. Закладені у таких угодах взаємні зобов’язання стали поштовхом не тільки до підвищен­ня відповідальності роботодавців, а й до збільшення кількості укла­дання колективних договорів, з обов’язковим зазначенням гаран­тій діяльності профспілок, у тому числі щодо виділення додаткових коштів для вирішення оздоровчих питань трудових колективів. Сьо­годні в профспілці укладено 428 колективних договорів, якими охо­плено 43878 працівників та служ­бовців, що становить 97% загаль­ної кількості працюючих на під­приємствах та установах, де діють організації профспілки. При цьо­му статистичні дані є не лише де­кларацією кількості укладених колдоговорів.

У колдоговори державних установ закладаються максимально мож­ливі додаткові гарантії для праців­ників та систематично контролю­ються виконання зобов’язань сто­рін. Саме тому впродовж останніх двох десятиліть жоден конкурс, куди направляються колдоговори профспілки, не лишає їх поза при­зовими місцями. Колдоговори дер­жавних установ неодноразово ста­вали кращими на рівні м. Києва, галузі та Федерації профспілок України.

Безперечно, основних зусиль до цього докладають самі членські ор­ганізації. В даному напрямі окре­мої уваги заслуговує діяльність профспілкового об’єднання Дер­жавної прикордонної служби Укра­їни (Антоніна Птиця), яка практич­но за 10 років залучила до проф­спілки більше 50 профспілкових ор­ганізацій прикордонного відом­ства, забезпечивши в кожній з них укладання колективного договору та виділення коштів на культурно- масову й оздоровчу роботу, набли­зивши кількість членів профспіл­ки до майже 4 тис. осіб. Завдяки розвиненому соціальному партнер­ству в організації голова профкому є учасником практично всіх робо­чих нарад служби, колегій відом­ства, бере участь у засіданнях кру­глих столів, селекторних нарадах та інших заходах, що стосуються життя трудового колективу.

Протягом усього періоду існу­вання профспілка надає вагомого значення оздоровленню спілчан та їх дітей. Самостійно щорічно місь­ким комітетом укладаються дого­вори з оздоровницями. У 2019 році укладено 12 прямих договорів з ди­тячими таборами та санаторіями. При цьому в договори вже закладе­но знижки від 10 до 30% для членів профспілки, які в грошовому екві­валенті сягають більше 3 тис. грн вартості путівки. (Інформацію щодо вартості оздоровлення розмі­щено в спеціальному розділі сайту: www.profspilka.com.ua). Додатково при оздоровленні дітей в таборах, розташованих на морському узбе­режжі, за профспілковий рахунок забезпечується безкоштовне пере­везення дітей.

Членські організації профспілки також мають власні подібні напра­цювання. Активно в даному на­прямку працюють організації Київ­ської міської державної адміністра­ції (Іван Гутік), Національного бан­ку України (Юрій Перун), Полігра­фічного комбінату «Україна» (Пав­ло Кірієнко), Банкнотно-монетного двору НБУ (Валерій Бібік) та ін.

Маючи широкий вибір за рівнем та географічним розташуванням оздоровчих закладів, щороку по­слугами оздоровлення користу­ються більше 2 тис. осіб. Робота профспілки з оздоровлення дітей неодноразово була відзначена на рівні Федерації профспілок Украї­ни, зокрема відзнакою «Батьків­ська турбота».

Завдяки розвинутим міжнарод­ним профспілковим зв’язкам на базі профспілки держустанов вті­люються кращі напрацювання за­кордонних колег, у першу чергу в сфері навчання та комунікації. Так, міськкомом зібрано більше 600 електронних адрес членів проф­спілкових комітетів та розроблено програму оперативного інформу­вання не тільки голів, а й профак­тивістів щодо поточної діяльності.

У планах міськкому – розробка мобільного додатку, що охопить всіх членів профспілки. Така необ­хідність викликана, насамперед, широким спектром додаткових по­слуг, що надаються спілчанам, окрім основних представницьких функцій. До них належать програ­ми матеріальної допомоги при не­щасному випадку на виробництві в розмірі до 5 тис. грн, поворотної ма­теріальної допомоги на вирішення побутових питань – до 5 тис. грн. Право участі в таких програмах має кожен член профспілки. При цьому вказані послуги гарантуються та надаються за рахунок коштів проф­спілкового бюджету, без залучення додаткових асигнувань.

Разом з тим, у системі профспіл­ки держустанов м. Києва є низка членських організацій, якими окремо розроблено додаткові по­слуги та навіть засновано ліцензо­вані юридичні особи. У сфері фі­нансових послуг слід відзначити діяльність Київської міської орга­нізації профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ під керівництвом Петра Ва­сюка. Заснованою більше 20 років тому Кредитною спілкою вже ви­дано близько 6 тис. кредитів на суму понад 63,5 млн грн. Значним здобутком профорганізації Голов­ного управління Нацполіції Укра­їни у м. Києві був Фонд лікування та оздоровлення «Лікарняна каса», створений 2008 року як структур­ний підрозділ профорганізації, зго­дом реорганізований в окрему бла­годійну організацію. Сьогодні «Лі­карняною касою» надаються по­слуги щодо амбулаторного, стаці­онарного та оперативного лікуван­ня, медичних обстежень, лікуван­ня дітей членів профспілки про­фільної організації та матеріаль­ної допомоги при народженні. За­галом, протягом 10 років існування на такі цілі було витрачено понад 27 млн грн.

Дбаючи про дозвілля працівни­ків, профспілка та її організації проводять значну культурно-масо­ву роботу. За програмою «Відпочи­нок вихідного дня» міським коміте­том забезпечується оренда автобу­сів для подорожей членів профспіл­ки. У більшості випадків така по­слуга надається безкоштовно, осо­бливо для нечисельних організацій та організацій, що перебувають на етапі становлення.

З метою заохочення спортивних інтересів спілчан щорічно прово­диться спартакіада профспілки із семи видів спорту, участь в якій бе­руть понад 2 тис. осіб.

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ

ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

• ПРЯМА МОВА

Іван Гутік, голова Об’єднання первинних профспілкових організацій Київської міської державної адміністрації:

«Оздоровлення, як фактор мотивації, є одним з пріоритетних напрямів нашої організації. Об’єднуючи понад 7 тис. працівників, ОППО КМДА є найбіль­шою організацією Профспілки праців­ників державних установ м. Києва, і через це робота в будь-якому напрямі потребує додаткових зусиль. Тож по­ряд з оздоровчими програмами міськкому ми використовуємо власні напра­цювання. Завдяки співпраці з адміні­страцією міста ми також маємо можли­вості щодо використання бюджетних коштів через самостійне проведення тендерних процедур. Для цього кожні 2 роки члени тендерного комітету про­ходять спеціальне навчання для отри­мання відповідних сертифікатів. Такий розвиток оздоровчого напряму дозво­ляє максимально забезпечити потреби працівників системи КМДА та кому­нальних підприємств міста в оздоров­ленні та значною мірою сприяє моти­вації профчленства.

Разом з тим, ми не забуваємо і про що­денні потреби працівників багатоти­сячного колективу КМДА. Так, завдяки укладеному договору, виключно для членів профспілки передбачено 20-відсоткову знижку на харчування в їдальні установи. Це також є вагомим фактором мотивації профчленства».

Андрій Москаленко, голова профкому Апарату Верховної Ради України:

«Традиції, на яких ґрунтується діяль­ність первинної профспілкової органі­зації Апарату Верховної Ради України, сягають квітня 1944 року. Вже 75 ро­ків наш профком намагається наслі­дувати ті найкращі історичні традиції та безцінний практичний досвід, що накопичився за цей час при вирішенні найнагальніших питань життя трудо­вого колективу. Адже, вивчаючи по­жовклі сторінки протоколів засідань профорганізації Апарату парламенту, що дійшли до нас, можна констатува­ти, що, незважаючи на плин десяти­літь та буремні історичні події, про­блеми, над вирішенням яких працю­вали профспілкові активісти минуло­го, важливі й понині. Це, насамперед, питання захисту трудових інтересів спілчан, організації та умов їх праці й побуту, житлового та соціального за­безпечення тощо.

Велику увагу в своїй нинішній діяль­ності профком Апарату приділяє ор­ганізаційній роботі як фундаменту всі­єї профспілкової діяльності, адже від злагоджених дій між профланками різних рівнів, налагодження співпраці з адміністрацією багато в чому зале­жить успіх та ефективність діяльності всієї організації. Саме тому в Апараті Верховної Ради України сьогодні є укладений колективний договір, а профорганізація має довіру спілчан та підтримку адміністрації».

Петро Васюк, голова Київської міської організації профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України:

«Життя постійно диктує нам нові вимоги та виклики. На жаль, через постійні загрози профспілковому руху, намагання «урізати» профспілкові права та повноваження ми маємо вишукувати нові методи та способи захисту людини праці, вирішення її соці­ально-побутових та економічних питань. Саме тому й виникають ідеї щодо створення кредитних спілок та лікарняних кас. Ми це зробили, і вже понад 20 років ефективно діємо в сфері вирішення оздоров­чих та економічних проблем працівників. Члени на­шої організації також із вдячністю сприйняли ініціа­тиву Федерації профспілок України щодо запрова­дження Соціального профспілкового квитка, стали активними учасниками програми й користуються впровадженими послугами та знижками. А це, на­самперед, належна мотивація профспілкового член­ства, охоплення захистом більшої кількості праців­ників, забезпечення нормальних відносин в трудо­вих колективах та розвиток здорових поколінь».

Антоніна Птиця, голова Об’єднаної профспілкової організації Державної прикордонної служби України:

«Головне в профспілковій роботі – єдність. Єднан­ня зусиль, спільність поглядів, згуртованість ко­манди, рівність усіх членів профспілок, незалежно від рангу та посади. А ще принциповість у відсто­юванні прав людини праці та взаємна відповідаль­ність між керівництвом відомства та профорганізацією. Цьому, безперечно, сприяє тісна співпраця, формат якої включає постійні зустрічі, селекторні наради із спільним порядком денним щодо соціально-економічних, організаційно-штат­них та інших питань життєдіяльності колективу служби та профспілки. Саме на цих позиціях дру­ге десятиліття стоїть профспілкова організація прикордонного відомства. З 2000 року ми змогли «вирости» з 24 до 4 тис. членів профспілки. За під­тримки Профспілки держустанов зуміли збудува­ти міцну організаційну структуру, об’єднавши роз­порошені по різних профспілках трудові колекти­ви, впровадити нові стандарти соціального діалогу та соціального захисту».

Лідія Сурмачевська, голова профспілкової організації Верховного Суду:

«Стимулювати формування злагодженої коман­ди та забезпечити сприятливу атмосферу в тру­довому колективі для ефективного виконання завдань новоствореного Верховного Суду – пер­шочергове завдання, яке ставив перед собою і профком на зорі формування найвищого суду в системі судоустрою України. Приємно зазначити, що ініціативи профорганізації одразу були під­тримані адміністрацією суду, створено умови для профспілкової діяльності та укладено колектив­ний договір. Таке партнерство сприяло й розви­тку оздоровчої, спортивної та культурно-масової роботи. Тому сьогодні, взявши за основу кращі напрацювання міськкому державних установ в культмасовому секторі, профорганізація Верхо­вного Суду активно проводить спортивну робо­ту, оздоровлення працівників та їхніх дітей, орга­нізовує дозвілля. Розвитку сприятливої атмосфе­ри та злагодженості колективу сприяють турис­тичні поїздки, внутрішні спортивні змагання, різ­номанітні конкурси».

Усі новини