ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Духовний ковчег Максима Ястримського

Вернісаж шкіряної пластики 15-річного Максима Ястрим­ського в Донецькій обласній дитячій бібліотеці ім. Кірова – це не лише виставка робіт юного таланта, а ще й спро­ба віднайти своє призначення на цій землі.

Юний майстер розміркову­вав на цю тему зі своєю ба­бусею Неллі Олександрів­ною Степаненко, яка до­кладно відповідала на за­питання улюбленого ону­ка. Нарешті, у 8-річному віці, після того, як жінка по­бувала в міському Будинку працівників культури на виставці Ніни Шахової, за­служеного майстра народ­ного декоративно-при­кладного мистецтва Украї­ни, привела внука в її ди­зайн-студію на заняття шкіряної пластики.

Шкіра – один з найужи­ваніших матеріалів, з дав­ніх-давен використовува­них людиною. Тепла і м’яка, пластична і піддатлива, вона дуже подобається Максиму. Він отримує справжню насолоду від на­кладання її маленьких клаптиків на ескіз, пере­творюючи його на яскраві панно, які милують око, не­мов даруючи шкірі ще одне життя.

Загалом на вернісажі пред­ставлено 13 робіт, частина яких присвячена зобра­женню церковних сюжетів і храмів, адже в уяві Макси­ма православний храм – це ковчег спасіння для віруючих людей. Подібно до того, як Ной рятував себе і свій рід в бурхливих хвилях потопу, так і церк­ва, немов корабель, рятує віруючих серед вируючих, подеколи гріховних хвиль життєвого моря.

На картині «Донбас купо­лами славетний» зображе­но три храми, що сяють зо­лотом куполів на тлі бла­китного неба і гілки яблуні. Вони немов ширяють у повітрі, запрошуючи гляда­ча в незвичайну подорож. Подібні сюжети втілюють панно «Благодаріння ан­гельське над рідним краєм» і «Ангел-хранитель над Донбасом». На картині з доволі незвичною на­звою «Ріка лебединої вір­ності біля Святогірської Лаври» на тлі храмів з яскраво-білими і золоти­ми куполами, з баштами по боках і червоними каплицями, споруджени­ми на березі річки, пли­вуть два білих лебеді. Привертають увагу й інші роботи з аналогічними сюжетами.

Решта картин Максима присвячені пам’ятним подіям або є плодом його філософських роздумів про буття. В них – не­підробний інтерес моло­дої людини до оточуючо­го світу, до пізнання його законів. І в усіх без винят­ку роботах живуть ясність думки і гармонія кольору, а стан душі автора незмін­но передається глядачеві.

14.01.2011

Валентина МОРОЗОВА, Донецьк

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини