ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Меморіальна дошка на честь профспілкового діяча: він пишався «Азотом», «Азот» пишається ним

 Він об’їздив десят­ки країн, очолю­вав міжнародні делегації... І завж­ди пам’ятав, хто він і звідки, вва­жаючи, що все, що є в житті – зале­жить лише від на­полегливої праці. Хлопчина з сільсь­кої глибинки на Луганщині Іван Гладкий став найкращим апа­ратником тоді ще молодого Сєве­родонецького хім­комбінату, пер­шим на цьому під­приємстві був удостоєний Героя Соціалістичної Праці. Напередод­ні Дня хіміка на будівлі цеху вироб­ництва метано­лу ПАТ «Сєверодо­нецьке об’єднання «Азот» було уро­чисто відкрито меморіальну дош­ку, яка увічнила пам’ять про Іва­на Івановича Гладкого.

 На присвячений цій події урочис­тий мітинг при­йшли хіміки різних поколінь. Звертаючись до присутніх, директор підприємства з кадрів, інформації та зв’язків із громадськістю, депутат міської ради Сер­гій Лебедєв сказав: «З ініці­ативи голови Правління «Азоту» Леоніда Бугайова прийнято рішення про встановлення меморіаль­них дощок на честь усіх Героїв Соціалістичної Пра­ці нашого підприємства. На корпусі цеху азотної кислоти вже встановлено таку дошку пам’яті апарат­ника Олександра Верхово­да. Тепер ми віддаємо дань нашої спільної поваги Іва­ну Івановичу Гладкому – людині, якою пишається наш «Азот» і все місто».

Про трудовий шлях ге­роя розповіла завідуюча народним музеєм підпри­ємства Ольга Головко. Так, Іван Іванович починав свою робочу біографію слюсарем, потім став апа­ратником, без відриву від виробництва закінчив ін­ститут, очолив зміну, був заступником начальника цеху. Невдовзі його обрали головою профспілкового комітету підприємства, а згодом – секретарем Укра­їнської ради профспілок, секретарем Всесоюзної Центральної Ради профспі­лок. Також він обіймав і високу державну посаду.

«Наш земляк завжди підтримував зв’язок із рід­ним трудовим колективом, допомагав йому, – наголо­сив у своєму виступі за­ступник голови правління, технічний директор «Азо­ту», заслужений працівник промисловості України Іван Волохов. – Його при­клад показує, що працьо­вита, цілеспрямована лю­дина може домогтися бага­то чого. У нас на підприєм­стві такі люди в пошані, з них бере приклад мо­лодь».

Начальник виробни­цтва «Оргсинтез» Анатолій Вакуленко та начальник цеху виробництва метано­лу Анатолій Пастушний розповіли про те, що азо­тівці продовжують у своїх справах традиції передови­ків, адже ті вчать їх не зу­пинятися, йти в ногу з ча­сом, упроваджувати нові й передові ідеї у виробни­цтво. Це тим більше важ­ливо, бо продукція з мар­кою Сєверодонецького «Азоту» (метанол – перший із хімпродуктів країни, удостоєний державного Знака якості) затребувана і в Україні, і за кордоном.

Під оплески хіміків із меморіальної дошки спа­дає покривало. На ній ви­карбувані портрет відомо­го хіміка із Золотою Зіркою і слова: «У цьому цеху в 1955 році починав свій славний трудовий шлях Герой Соціалістичної Пра­ці Гладкий Іван Івано­вич».

Пригадую особисті зу­стрічі з Іваном Івановичем. Як перший випускник міс­цевого інституту він зав- жди приїжджав із Москви на підприємство з нагоди ювілейних дат. Тоді, у роки перебудови, наш земляк очолював Державний комі­тет СРСР із праці та соці­альних питань. Але така висока посада анітрохи не завадила нашим задушев­ним бесідам, спогадам. Го­ворили і про те, що багато молодих інженерів за при­кладом Івана Гладкого пе­рейшли з добре налагодже­ною роботою цеху в новий – капролактама, зі ще не відпрацьованими техноло­гіями. Там він навчив та відмінно організував робо­ту апаратників своєї зміни, вивів її у передові. Цей по­чин відіграв велику роль в освоєнні пускових вироб­ництв. У Москві Іван Глад­кий передав для газети «Сєверодонецький хімік» унікальні фотографії, які виставлені нині в експози­ції народного музею під­приємства.

Семен Перцовський, Луганська обл.

11.07.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини