« на головну 18.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1247)
21
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Офіційно

Відкритий лист трудового колективу державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» з приводу спроби кулуарної реорганізації

Відкритий лист трудового колективу державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» з приводу спроби кулуарної реорганізації

Верховній Раді України

Кабінету Міністрів України

Раді національної безпеки і оборони України

Дніпропетровській обласній державній адміністрації

Дніпропетровській обласній раді

Федерації професійних спілок України

Конфедерації вільних профспілок України

Дніпропетровському обласному об’єднанню профспілок

У зв’язку з критичною си­туацією, що склалася на Південмаші, колектив підприємства двічі, в жовтні ми­нулого року і в травні поточно­го, звертався з відкритими лис­тами до найвищих органів вла­ди держави. По цей час жодної змістовної відповіді колектив не отримав. Не було також вжи­то жодних дієвих заходів щодо виправлення ситуації.

Наразі пішов п’ятнадцятий місяць, як у центральних орга­нах виконавчої влади опрацьо­вується пакет законопроектів, розроблених на підприємстві та спрямованих на фінансову ста­білізацію Південмашу та на про­ведення його корпоратизації, яка мала б забезпечити ефектив­ну оптимізацію активів підпри­ємства при збереженні його ви­робничих потужностей ракетно-космічного машинобудування. Слід підкреслити, що підтрим­ки за рахунок коштів державно­го бюджету поточні редакції за­значених законопроектів не пе­редбачають.

Також, йде вже третій квар­тал року, а жодного оборонного замовлення, про яке колектив запевняли численні високопо­садовці, Південмаш не отримав, як не отримував їх протягом усіх років незалежності.

В нашому травневому листі ми зверталися до можновлад­ців із закликом припинити па­сивне спостереження і почати робити вже хоч що-небудь. Про­те, ми гадки не мали, що це «що-небудь» виявиться таким не­зграбним та недолугим.

Як стало відомо, наразі в Уря­ді опрацьовується проект рішен­ня щодо реорганізації Півден­машу шляхом його приєднан­ня до ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» (надалі – КБ Пів­денне). У разі реалізації цього рі­шення, Південмаш, як юридич­на особа, зникне, а його активи і зобов’язання у повному обсязі перейдуть до КБ Південне. При цьому зникне також бренд «Пів­денмаш», вартість якого оціню­ється більш ніж восьмизначни­ми числами і не в національ­ній валюті. Варто нагадати, що бренд, як і все майно Південма­шу, перебуває в державній влас­ності. Проте, автори проекту рі­шення такими дрібницями, як і, взагалі, належним його обґрун­туванням, не переймаються.

З огляду на ситуацію, що склалася, та зважаючи на незво­ротність наслідків рішення про приєднання Південмашу до КБ Південне, вимушені викласти свої міркування з цього приво­ду – неприємні, але відверті. Кі­нець кінцем, мова йде не про ри­зики, а про неминуче майбутнє, як ми його бачимо.

1. Головною обставиною, що перешкоджає вибору приєднан­ня заводу до КБ, як способу реор­ганізації, є наявність конфлікту інтересів заводу, КБ і держави.

Природним інтересом КБ Пів­денне є розроблення конструк­торської документації. При цьо­му кінцевий результат, а саме, виробництво серійної продукції, належить до другорядних інтересів КБ Південне, оскільки не так вагомо впливає на його до­хід, як результат господарської діяльності. Свідченням такого стану є повна відсутність дове­дених до серійного виробництва дійсно нових розробок ракетної техніки за усі роки незалежнос­ті, тобто, за понад два десятиріч­чя. Слід зазначити, що при цьо­му короткостроковий інтерес КБ Південне суперечить його ж довгостроковим інтересам, оскільки відсутність втілених в серійне виробництво розробок негативним чином впливає і на розвиток конструкторської шко­ли, і на виховання молодих кон­структорських кадрів, і, кінець кінцем, на авторитет КБ Півден­не, його репутацію і комерційні перспективи.

З іншого боку, інтерес Півден­машу, вочевидь, полягає саме в серійному виробництві. Дослід­не і експериментальне вироб­ництво не можуть забезпечити ані належного обсягу ракетно-космічного виробництва, ані до­статнього ступеня його дивер­сифікації. Яскравим прикладом є відсутність комерційних пер­спектив на світовому ринку як у вже розроблених КБ Південне космічних апаратів Січ-1, Січ-1М, Січ-2, так і у КА Січ-2М, роз­роблення якого наразі триває. Одним з головних чинників та­кого становища є відсутність за­цікавленості КБ Південне у се­рійному виробництві, внаслідок чого при проектуванні косміч­них апаратів необхідність забез­печення їх конкурентоспромож­ності на ринку взагалі не брала­ся до уваги. Показово, що розро­блення національного телеко­мунікаційного супутника «Ли­бідь» Україна вимушена була за­мовити в іноземного підрядника з огляду на неспроможність роз­робки належного рівня силами власного КБ. Цей приклад наочно демонструє сумний резуль­тат політики «розроблення зара­ди розроблення».

Нарешті, інтерес держави відносно космічної галузі поля­гає не тільки і не стільки в роз­витку космічного машинобу­дування. Іншим і, вочевидь, го­ловним державним інтересом є перетворення космічної галу­зі в мультиплікатор високотех­нологічного розвитку вітчизня­ної економіки, що неможливо без ефективно діючого ланцюга розроблення–виробництво. Та­кож, тільки через серійне вироб­ництво може бути втілене стра­тегічне значення підприємств для безпеки держави, а саме, через нові зразки озброєння та військової техніки, які не тіль­ки розроблені, а й прийняті на озброєння.

З огляду на викладене, ке­рівництво реорганізованим об’єднаним підприємством до­цільно покласти на сторонню до КБ Південне та Південмашу особу, що проблематично у разі приєднання заводу до КБ Пів­денне. Крім того, такий вибір психологічно програмує усіх за­цікавлених осіб на збереження зазначеного пріоритету.

2. Тривала орієнтація на ко­роткострокові інтереси призве­ла до ситуації, коли і саме КБ Південне опинилося на небез­печній межі. Незважаючи на ні­бито міцний фінансовий стан, вже давно наявні та продовжу­ють поглиблюватися числен­ні ознаки глибокої системної кризи:

– відсутність нових розробок;

– орієнтована на виробництво конструкторської документації, а не серійне виробництво про­дукції, маркетингова політика (заручником якої став і Півден­маш, в основному виробництві повністю залежний від політи­ки КБ Південне);

– практична відсутність нау­кової підтримки;

– відтерміновані фінансо­ві проблеми, зокрема, по зобов’язаннях перед бюджетом.

При цьому будь-яких акти­вів, які б могли бути викорис­тані в якості ресурсу для дієвої реструктуризації КБ Південне не має. З огляду на це, просуван­ня ідеї поглинання Південма­шу видається спробою отрима­ти доступ до наявних у підпри­ємства активів, які після кор­поратизації можуть бути вико­ристані не для розвитку, а для пом’якшення і уповільнення по­дальшої деградації об’єднаного підприємства.

3. Відсутність досвіду орга­нізації і підготовки виробни­цтва у керівництва КБ Півден­не ставить під загрозу згортан­ня участь Південмашу у програ­мі імпортозаміщення для вели­ких вітчизняних споживачів ма­шинобудівної продукції росій­ського виробництва. Зокрема, мова йде про атомну та тради­ційну енергетику, Укрзалізни­цю тощо. Розраховувати у цьо­му відношенні на наявні керівні кадри Південмашу ризиковано, оскільки багаторічний антаго­нізм між підприємствами при­зведе, у разі поглинання, до зна­чного їх відтоку.

З тієї ж причини слід очіку­вати ліквідації непрофільних виробництв та руйнації повно­го циклу виготовлення ракетно-космічної техніки. Єдиним ви­ключенням може стати вироб­ництво рідинних ракетних дви­гунів, майбутнє якого критично залежить від наявності перспек­тивних замовлень, які наразі відсутні.

4. Окремою цікавою рисою за­планованого поглинання є по­вне звільнення від відповідаль­ності за наслідки власної неда­лекоглядної політики очільни­ків об’єднаного підприємства з одночасним перекладанням цієї відповідальності на керів­ництво ДКА України та Уряду. Адже вже напоготові аргумент: «Ми були успішні і стабільні, а ви нам Південмаш на шию повісили».

Підсумовуючи викладене, вважаємо, що заплановане при­єднання Південмашу до КБ Пів­денне неминуче спричинить не тільки колапс об’єднаного під­приємства, а й фактичну руйна­цію галузі в цілому.

Крім втрат для іміджу, еко­номіки та оборонного потен­ціалу держави, це також озна­чає ліквідацію тисяч робочих місць на Південмаші та КБ Пів­денне та десятків тисяч – на підприємствах-партнерах.

Нас це категорично не вла­штовує!

Необхідно зазначити, що іс­нує набагато перспективні­ша альтернатива приєднанню, а саме реорганізація шляхом злиття підприємств. В цьому разі буде утворено нову юридич­ну особу, яка стане правонаступ­ником усіх прав і зобов’язань обох підприємств. Такий шлях дозволить:

– мінімізувати конфлікт ін­тересів через створення центру балансу на рівні керівництва об’єднаного підприємства;

– створити в рамках об’єднаного підприємства повний цикл розроблення, виробництва та експлуатації готового про­дукту для кінцевого споживача;

– зберегти та більш ефектив­но використовувати напрацьо­вані бренди та зареєстровані торгові марки;

– забезпечити можливість проектного управління від роз­роблення до відвантаження;

– забезпечити орієнтацію об’єднаного підприємства на ринок;

– створити об’єднуючу моти­вацію для колективу;

– переорієнтувати маркетин­гову службу з ринку конструк­торських розробок на ринок як РКТ, так і озброєння;

– оптимізувати чисельність управлінського персоналу;

– забезпечити фінансову ста­більність об’єднаного підприєм­ства на період корпоратизації та подальшу підготовку надлиш­кових активів для ефективної оптимізації.

Обов’язковою умовою досяг­нення успіху на цьому шляху є залучення до загального керів­ництва незаангажованого мене­джера високої кваліфікації.

Насамкінець зазначимо, що питання подальшої долі Півден­машу та КБ Південне є занадто важливим та болючим з огляду на можливі непоправні соціаль­ні наслідки. Тому його кулуар­ний розгляд та вирішення не є прийнятним з точки зору щиро­го соціального партнерства.

Зичимо поміркованості та ви­важеності при розв’язанні про­блем космічної галузі та лиша­ємо за собою право захисту інтересів працюючих усіма доступ­ними нам методами.

Від імені працівників Півден­машу

В.В. Васильєв,

голова первинної профспілкової організації ДП «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»

15.08.2015



Коментарі

#1 28.03.2016 23:31 добавил: Василь Михайлович | додати коментар

Обєднання повинно відбутись однозначно. В цьому полягає державнийінтере с,інтереси працівників та надія народу України. Та на привеликий жаль спасіння стратегічної галузі не цікавить хапуг ,хабарників та відкрито наглих жлобів з верхніх ешелонів влади.

 
ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання