« на головну 20.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1247)
21
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

Сиділи до перемоги

Сиділи до перемоги

17 грудня 2010 року на знак протесту він і робітник Василь Кінд­рич спустилися в шахту і зробили заяву, що зали­шатимуться під землею доти, доки з людьми не розрахуються повністю. Через три дні до них при­єднався інженер шахти Володимир Козловський.

Перед спуском Йосип залишив на поверхні письмову заяву з такими словами: «...протестую проти нахабного ставлен­ня до нашого колективу! Позбавлення людей засо­бів існування – це гено­цид».

– Не живемо, а вижива­ємо, – пояснив «ПВ» свою категоричність Йосип. – Людей рятують підробіт­ки та присадибні ділянки. Адже навіть своєчасно ви­плачена зарплата – це не­великі гроші, близько 1500 гривень, а коли і їх немає, то зовсім несолодко.

Як зізнався нам у роз­мові голова профкому, найдовшими під землею їм здалися перші два дні – по-перше, було неясно, чи спрацює акція на ре­зультат, по-друге, скільки днів доведеться провести в темній і не надто й ком­фортній виробці? Час при­скорився, а оптимізму до­далося, коли чоловіки до­відалися, що до розв’язання питання підключи­лися регіональне відді­лення Національної служ­би посередництва і при­мирення, облпрофрада та Міністерство аграрної по­літики і продовольства, в чиєму відомстві перебу­ває соляна шахта. З Ужго­рода для спілкування з протестувальниками при­їхала голова обласної організації профспілки працівників АПК Ганна Кулик.

Акція протесту була рі­шенням трудового колек­тиву, тому на поверхні по­стійно чергував хтось із шахтарів. Йосипу, Васи­лю і Володимиру спуска­ли на горизонт підзаря­джені лампи, їжу, воду.

– Тільки не думайте, що ми вважали чи вважа­ємо себе якимись героя­ми, – говорить Йосип. – Жодного пафосу. Нами ке­рувало одне: відчай. Не для того ми півроку спус­калися в шахту, щоб наші сім’ї голодували. Як голо­ва профкому я відчував, що повинен щось зробити, та іншого виходу, ніж про­тестувати в шахті, не ба­чив. Усі наші звернення ігнорувалися, навіть пере­вірка прокуратури Тячів­ського району нічого не змінила – гроші так і не надійшли.

Лише 23 грудня, коли спливав сьомий день, до протестуючих прийшло довгоочікуване повідо­млення: у касі шахти по­чали видавали зарплату. Чоловіки піднялися на-гора.

Ціна питання акції – 1  млн 200 тис. гривень. Ці гроші шахтарі заробили, відновлюючи виробки і не дозволивши підземним водам затопити шахти та проникнути в соляні пече­ри, де багато років по­спіль лікувалися пацієн­ти Української алерголо­гічної лікарні. Гроші очі­кували з держбюджету, бо після величезного аварій­ного обвалу та затоплення шахт господарська діяль­ність на солеруднику не проводиться, а щоб відно­вити видобуток, потрібні значні грошові вливання й нові технології.

«Чи буде на підприєм­стві нарешті поновлено нормальний режим робо­ти?» – з таким питанням «ПВ» звернулися до Мінагрополітики та отрима­ли відповідь, що за висновками науково-дослід-них інститутів подальша експлуатація ДП «Солот­винський солерудник» та алергологічних лікарень неможлива. Найближчим часом шахти законсерву­ють, а солевидобувне під­приємство ліквідують. Те­риторія смт Солотвино по­требує екологічної реабі­літації.

Наразі шахти в Солот­вино працюють виключно як водокачки, рятуючи від екологічної катастро­фи селище та унікальний соляний курорт.

Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»,

Сергій БАРАНЧИКОВ, Закарпатська обл.

 

ЧИ НЕ МАРНИМИ БУЛИ ЖЕРТВИ?

Гроші знайшлися там, де й мали бути – в Стабілізаційному фонді. На те, що їх давно слід було використати як цільові на оплату робіт із ліквідації затоплення шахт ДП «Солотвинський солерудник» вказує і Постанова Кабміну від 28.07.2010 р., і Наказ Мінфіну від 20.10.2010 року.

У цілому, здається, що справа зрушила з місця. За словами Йосипа Флори, ще в грудні на адресу підприємства надійшла відповідь з Адміністрації Президента, в якій прокуратурі Закарпатської області доручено вивчити ситуацію на солеруд­нику. За нашою власною інформацією, на ліквідацію наслідків затоплення шахт у держбюджеті–2011 закладено 30 млн гривень.

Але є й те, що викликає занепокоєння: січень закінчується, а грудень із зарпла­ти так і залишається незакритим. Невже все спочатку?


20.01.2011



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання