« на головну 23.10.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1074)
08
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

Рахунок іде на години

Рахунок іде на години

22 грудня 2011 року голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк побував у Лисичанську. Од­ним із об’єктів його уваги був гурто­житок у Стєкольному, в якому меш­кають працівники склозаводу «Про­летар». Того ж дня голові правління ПАТ «Лисичанський склозавод «Про­летар» зателефонували й попереди­ли про припинення газопостачання підприємства. А пізно ввечері на за­вод прибули працівники Лисичансько­го управління з експлуатації газового господарства для відключення газу.

Голова облдержадміні­страції пройшовся се­лищем, оглянув масш­таби робіт. За слова­ми міського голови Лисичанська Сергія Дунає­ва, після відновлення вироб­ництва № 2 на ВАТ «Лиси­чанський склозавод» у 2009 році місцева влада взялася за розвиток інфраструктури селища Стєкольний. «Нині проводимо ремонт доріг, які не ремонтувалися 20 років. З цією метою з держбюджету ми одержали 13 млн грн. Та­кож відновлюємо паркову зону, плануємо відремонту­вати гуртожиток», – розпо­вів міський голова Лисичан­ська. Голова облдержадмі­ністрації пообіцяв надати допомогу в реконструкції гуртожитку.

Зовні ніщо не нагадувало про невтримне кипіння при­страстей навколо підприєм­ства, а перші їхні ознаки з’явилися ще в серпні 2011-го. Тоді на сесії міськради депутати ухвалили звернен­ня до Прем’єр-міністра Укра­їни М. Азарова з проханням звернути увагу на складну ситуацію, що склалася на за­воді «Пролетар». На тлі за­гальнодержавної кризи вкрай загострився фінансо­вий стан підприємства, по­пит на його продукцію зни­жується. І не тому, що якість виготовленого скла погана. Навпаки – продукція Лиси­чанського заводу високоя­кісна, але собівартість його висока. Серед основних при­чин – непомірна ціна на газ й конкуренція з боку імпор­терів із РФ, Білорусі, Туреч­чини, Польщі, Болгарії та інших країн, продукція яких завозиться за демпінгови­ми, тобто фактично неприйнятними цінами, знищуючи вітчизняного виробника. До речі, відповідно до догово­рів СОТ, демпінг є грубим порушенням міжнародного законодавства. Ще у квітні минулого року на звернення адміністрації підприємства рішенням міжвідомчої ко­місії з міжнародної торгівлі Міністерство економічного розвитку й торгівлі України розпочало антидемпінгове розслідування за фактом ім­порту в Україну листового флоат-скла.

Однак донині рішень за результатами розслідуван­ня не прийнято. Іноземний капітал, відчуваючи силу, нарощує імпорт скла, збіль­шує демпінгову маржу. Під­приємство досягло критич­ної межі. Переповнені скла­ди, відсутність обігових ко­штів не дають можливості закуповувати сировину. Ви­робництво працює майже «з коліс».

Тож робітники заводу сподіваються, що найближ­чим часом міжвідомча ко­місія з міжнародної торгів­лі все ж таки прийме таке довгоочікуване рішення.

Адже зменшення вартос­ті газу, запровадження анти­демпінгових заходів, пога­шення заборгованості бю­джету та налагодження ро­боти Укрзалізниці сприяти­муть виходу підприємства з цінової кризи, дадуть змогу відновити свою частку рин­ку України, відвантажити споживачам накопичені на складах 2,7 млн кв. м скла на понад 120 млн грн, реалізо­вувати щомісячний плано­вий обсяг виробництва в кількості 2,2 млн кв. м скла, сплатити за газ і розрахува­тися із заборгованістю.

З початку грудня 2011 року для зниження спожи­вання газу на підприємстві зменшено виробництво скла до максимально мож­ливого технічного рівня – з 2,2 до 1,8 млн кв. м (на мі­сяць), що сприяло зменшен­ню на 10% обсягів газоспо­живання.

Прийнято рішення про вимушену зупинку на по­чатку січня одного з трьох скловарних агрегатів. Зага­лом виробництво скорочу­ється на 32%.

На підприємстві здій­снюється чимало інших за­ходів, аби хоч якось стабілі­зувати ситуацію до вирі­шення питань вартості газу та демпінгового імпорту (залучення кредитних ре­сурсів, інвестиційних ко­штів, перенесення строків сплати відсотків за раніше отримані кредити тощо).

За інформацією робітни­ків заводу, органи Держав­ної митної служби України на цей час вживають низку заходів для перешкоджан­ня контрабанді листового скла. Зокрема, проводяться перевірки, виявляються не­законні схеми ввезення скла, унаслідок яких завда­ється шкода держбюджету країни і національному то­варовиробникові.

На жаль, відповіді від Прем’єр-міністра тритисяч­ний колектив «Пролетаря» так і не діждався. Профорга­нізація ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетар» 28 жовтня звернулася з відкри­тим листом до першого віце-прем’єра, міністра економіч­ного розвитку й торгівлі Ан­дрія Клюєва. У ньому, зокре­ма, зазначалося: «Просимо допомоги припинити процес знищення підприємства й масового звільнення тисяч працівників заводу. Інозем­ні виробники імпортують скло в Україну за цінами у два рази нижче, ніж у своїх країнах. Склозавод «Проле­тар» змушений продавати свою продукцію на 25% де­шевше собівартості. Ми бу­демо продовжувати бороть­бу із захисту законних інтересів національного товаро­виробника, захищати благо­получчя працівників під­приємства, жителів міста, економічну безпеку держа­ви всіма передбаченими за­коном методами».

Наприкінці 2011 року си­туація на «Пролетарі» сяг­нула критичного рівня: склади переповнені нереа­лізованою продукцією, обі­гових коштів для закупівлі сировини немає. Заборгова­ність Держбюджету Украї­ни із ПДВ і податку на при­буток становить 17 млн грн. До того ж «гарну» підніжку лисичанським скловироб­никам підставила Укрзаліз­ниця, не підтвердивши за­явки на перевезення й від­мовивши у наданні вагонів, що призведе до зриву поста­вок. В останні дні грудня си­туація виявилася просто ка­тастрофічною: посадові осо­би НАК «Нафтогаз України» й деяких газотранспортних організацій відмовилися підписати акти приймання-передачі газу за листопад.

Трудовий колектив знову забив тривогу. У зверненні на ім’я міського голови за­значається: «Останні події вимагають від нас терміно­во повідомити громаді м. Лисичанська про ситуа­цію навколо підприємства. Процес скловаріння є безпе­рервним. У разі припинення газопостачання відбудеться зупинка скловарних печей, затвердіння скломаси в се­редині печей, їх повна руй­нація. Саме це відбулося в 2003 році на ВАТ «Лисичан­ський склозавод». Тільки за­вдяки втручанню в ситуа­цію ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетар» вда­лося зберегти цей промисло­вий майданчик від повного розграбування, знищення, а мікрорайон Стєкольний – від повного занепаду. До речі, через аналогічні про­блеми у пострадянські часи загинули Львівський скло­завод і склозаводи м. Кос­тянтинівка. ПАТ «Лисичан­ський склозавод «Пролетар» – єдине підприємство, якому досі вдавалося виробляти скло й розвивати свої потуж­ності. Враховуючи фінансо­вий стан підприємства, від­новлення виробництва (со­тні мільйонів гривень) буде неможливим. Наслідком та­ких подій буде звільнення 3000 працівників, залишен­ня без засобів до існування 10 000 членів сімей склова­рів, загострення криміно­генної обстановки, соціаль­ний вибух, екологічна та техногенна катастрофи тощо. Втрата єдиних в Укра­їні скловарів надовго позба­вить Україну фахівців у цій справі. Знищення єдиного виробника стратегічної для будівельної галузі продук­ції поставить у повну залеж­ність національну економіч­ну безпеку країни від іно­земного капіталу. Керівни­цтво підприємства та трудо­вий колектив вимагають термінового врегулювання ситуації, захисту національ­ного товаровиробника, збе­реження єдиного в Україні виробника скла листового. Рахунок іде на години».

23 грудня негайно зібра­лася позачергова сесія Лиси­чанської міськради, на якій було прийнято звернення до центральних органів дер­жавної влади з вимогою «тер­міново врегулювати ситуа­цію й захистити національ­ного виробника». Вкотре.

Вікторія ФЕДОРОВСЬКА, Луганська обл.

ЯК УРЯТУВАТИ ПІДПРИЄМСТВО

Зменшення вартості газу, запровадження анти­демпінгових заходів, погашення заборгованості бюджету та налагодження роботи Укрзалізниці сприятимуть виходу підприємства з цінової кри­зи, дадуть змогу відновити свою частку ринку України, відвантажити споживачам накопичені на складах 2,7 млн кв. м скла на суму понад 120 млн грн, реалізовувати щомісячний плановий обсяг виробництва в кількості 2,2 млн кв. м скла, спла­тити за газ та розрахуватися із заборгованістю.

 

16.01.2012



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.10.2020 22:42

11.10.2020 22:21

04.10.2020 22:28

04.10.2020 22:27

04.10.2020 22:21

04.10.2020 22:10

04.10.2020 22:00

04.10.2020 21:59

29.09.2020 12:43

29.09.2020 12:42

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання