ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Кому заважає Прилуцький «Білкозин»?

Профспілковий комітет, сповідуючи ідею збереження трудового колективу та заводу, докладає максимум зу­силь для відновлення роботи ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин». Але відсутність політичної волі власників підприємства гальмує цей процес…

Наразі «Білко­зин» – єдине в Ук­раїні та одне з небагатьох у світі підпри­ємств із виготов­лення білкової оболонки для ков­басних виробів. Виробнича по­тужність його становить по­над 150 млн по­гонних метрів оболонки на рік, і ця продукція пос­тачається не лише на внут­рішній м’ясний ринок, а й на рин­ки Європи, Азії та Латинської Америки.

30-РІЧНА ІСТОРІЯ ЛІДЕРСТВА

ПАТ «Прилуцький за­вод «Білкозин» розпочав свою виробничу діяльність 30 років тому, в грудні 1981 року. В період становлення української незалежності заводу довелося пристосо­вуватися до змін не лише в державній та економічній політиці, а й до нових пра­вил ведення господарської діяльності.

Протягом 2001–2004 ро­ків завод був переможцем та лауреатом різноманіт­них конкурсів, виставок та конференцій. А в другій половині 2000-х його визна­но кращим не лише на те­ренах України, а й СНД.

Наразі «Білкозин» – єди­не в Україні та одне з неба­гатьох у світі підприємств із виготовлення білкової оболонки для ковбасних виробів. Виробнича по­тужність його становить понад 150 млн погонних метрів оболонки на рік, і ця продукція постачаєть­ся не лише на внутрішній м’ясний ринок, а й на рин­ки Європи, Азії та Латин­ської Америки.

СПЛАНОВАНА «ЕВТАНАЗІЯ»?

Із черговою зміною влас­ників у 2008 році на підпри­ємстві починаються перші проблеми, зокрема несво­єчасно виплачується за­робітна плата, виникають інші порушення трудово­го законодавства, які, на жаль, тривають і дотепер.

Можна було б виправда­ти таку ситуацію світовою фінансовою кризою, якби не той факт, що підприєм­ство стабільно працювало і навіть кризовий 2009-й за­вершило з прибутком.

Такої фальсифікації подій у жодному випадку не допустила б потужна профспілка, яка діє на під­приємстві і яку очолює небайдужий та принципо­вий голова – Володимир Мазуренко. Саме актив­на протидія профкому не дозволила виникнути масовій тривалій заборго­ваності із зарплати в кри­зовий період. Так, у 2009 році профспілка вступила до колективного трудово­го спору, в ході якого ви­магала від адміністрації підприємства погашення зарплатної заборгованості та підвищення тарифних ставок відповідно до норм галузевої угоди.

І хоча спочатку влас­ники уникали примирних процедур, злагоджені дії профспілок різних рівнів та регіонального відділен­ня Національної служби посередництва і прими­рення в Чернігівській об­ласті принесли позитив­ний результат.

Проте, вже на початку 2010 року знову виникла заборгованість із виплати заробітної плати. Тому 5 травня того ж року праців­ники підприємства про­вели акцію протесту, під час якої попередили про оголошення страйку в разі невиконання заявлених вимог:

– виплати заборгованої заробітної плати за весь період, гарантій непонов­лення заборгованості;

– підвищення розміру тарифних ставок;

– погашення заборгова­ності за соціальними ви­платами за 2008–2010 роки.

А вже 21 травня профком оголосив безстроко­вий страйк, що завершився через сім днів перемогою трудового колективу, після втрати власниками міль­йонів гривень та підписан­ня угоди про примирення. Зазначеною угодою було передбачено виконання вимог страйкарів щодо ви­плати їм середньої заробіт­ної плати, у т. ч. за період участі в страйку, що є без­прецедентним випадком у практиці профспілкової боротьби!

Зовні ситуація виглядає таким чином, що власники-росіяни придбали україн­ське підприємство, вико­ристали його з особистою метою, зокрема для отри­мання багатомільйонних кредитів, та… могли б по­кинути напризволяще, як то кажуть, на самовижи­вання. Але ж ні!

Схоже, власники поста­вили собі за мету знищи­ти унікальне українське підприємство. Ошукавши кредиторів і постачаль­ників на кругленьку суму (близько 100 млн грн), вони продовжують цілеспря­моване знищення високо­професійного трудового колективу та усунення з ринку Прилуцького заводу «Білкозин» – конкурента аналогічного російського заводу (продукція якого, до речі, значно поступається своєю якістю українським аналогам).

І ось у лютому – ювілей­ного 30-го року існування підприємства – без будь-яких вагомих підстав було зупинено роботу Прилуць­кого «Білкозину». Слід за­значити, що замовлення на виготовлення та поста­чання продукції заводу надходять і сьогодні, до того ж постачальники на­віть готові на відстрочку платежу.

Тим часом Пенсійний фонд України – за борги підприємства зі сплати єдиного соціального вне­ску – звернувся із судовим позовом про відкриття справи про банкрутство за­воду (позов задоволено 20 жовтня 2011 р.).

НЕ ЗДАДУТЬСЯ БЕЗ БОЮ

23 листопада ц. р. відбу­лися загальні збори трудо­вого колективу заводу, на яких обговорювався план дій в умовах реалізації процедури банкрутства. На них були присутні май­же 75% працівників «Біл­козину». Також до участі в заході були запрошені за­ступник Голови ФПУ Сер­гій Кондрюк, голова Чернігівської обласної ор­ганізації профспілки пра­цівників АПК Сергій Хо­ботня, голова Прилуцької міськрайонної організації профспілки працівників АПК Вікторія Коротя, а та­кож заступник Прилуцько­го міського голови з еконо­мічних питань Олександр Сивенко.

Трудовий колектив ра­зом зі своїми профспілко­вими лідерами покладає великі сподівання на ефек­тивність процедури санації рідного підприємства, що дасть можливість залучити інвестора й невдовзі почати ефективно працювати.

На зборах, окрім уповно­важення голови профкому Володимира Мазуренка на представництво у Комітеті кредиторів інтересів пра­цівників із заборгованої заробітної плати та непере­рахованих профспілкових внесків, було прийнято низку інших важливих рі­шень. Серед них, зокрема, доручити Федерації проф­спілок України від імені загальних зборів трудового колективу ПАТ «Прилуць­кий завод «Білкозин» звер­нутися до всіх гілок влади з проханням сприяти від­новленню виробничої ді­яльності підприємства.

28 листопада ц. р. Голова ФПУ Юрій Кулик звернув­ся до першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва з ініціативою про проведення спеціальної наради з відновлення ви­сокорентабельної виробни­чої діяльності ПАТ «При­луцький завод «Білкозин».

Наразі боротьба три­ває…

Юлія ВІТЮК, завідувач відділу оплати праці соціально-економічного департаменту ФПУ

ДО ВІДОМА

Схоже, власники поставили собі за мету знищити унікальне українське підприємство. Ошукавши кредиторів і постачальників на кругленьку суму (близько 100 млн грн), вони продовжують цілеспрямоване знищення високопрофесійного тру­дового колективу та усунення з ринку Прилуцько­го заводу «Білкозин» – конкурента аналогічного російського заводу (продукція якого, до речі, значно поступається своєю якістю українським аналогам).

04.12.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини