« на головну 27.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

Я не здамся без бою!

Я не здамся без бою!

Рефрен цієї популярної пісні гурту «Океан Ельзи» давно став афоризмом. Навіть більше – просто-таки слога­ном нашого часу, оскільки, як бачимо, тут і там ті, хто мають рацію, і ті, хто її не має, не збираються «за про­сто так» здаватися, а отже, вдаються до нападу.

БУРЯ У ВЕРХОВІТТІ

Саме так вчинив і по­валений на Х Київській міській міжспілковій конференції профспілок (17 грудня 2010 року) те­пер уже колишній голова міськпрофради Микола Верес. Нагадаємо, що за результатами таємного голосування на згаданій конференції переважною більшістю голосів (77, тобто більше половини присутніх) головою міськпрофради було об­рано Валентина Мельни­ка. За М. Вереса віддали голоси 43 делегати. Такий результат його, звісно, не влаштував, тож він зі сво­єю командою невідклад­но – того ж дня – вдався до судових позовів сто­совно визнання недій­сною та скасування по­станови Х міської між­спілкової конференції профспілок.

Певні «цікавинки» роз­почалися й у Шевченків­ському районному суді м. Києва, куди надійшли позови. Так, приміром, райсуд щоразу за голову­вання різних суддів то за­криває провадження у справах за грудневою й лютневою (23.02.2011) зга­даними позовними заява­ми М. Вереса і його ко­лишнього заступника С. Турчака, а також за по­зовом М. Вереса від 16.03.2011 про визнання незаконним звільнення з посади, то починає прова­дження. Важко сказати, чому колеги-юристи в одному й тому самому суді не змогли домовити­ся між собою, однак на за­сіданні 29 червня за голо­вування судді Т. Васильє­вої постанову конферен­ції таки визнали незакон­ною (!).

НІ МЕТА, НІ ЗАСОБИ...

Реакція відповідача була такою: 6 липня міськпрофрада направи­ла до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на згадане рішен­ня Шевченківського рай­суду. А от ейфорія й не­праведний гнів позивача вилилися у три спроби (у перших числах серпня) рейдерського захоплення приміщення Київпрофра­ди, фактичне захоплення третього поверху та кабі­нетів голови міськпроф­ради та його заступника.

В офіційному повідо­мленні сказано, що група захоплення, до якої вхо­дило близько двох десят­ків осіб спортивної стату­ри (за договором про охо­рону фізичної особи це працівники ТОВ «Україн­ське охоронне агентство «Преміум»), просто зла­мала замки на вхідних дверях, грудьми прокла­даючи колишньому гос­подареві, Миколі Вересу, шлях до улюбленого й втраченого ним робочого місця. Звісно, сам М. Ве­рес був присутній на ак­ції, сподіваючись на її успіх. Унаслідок дій на­льотчиків було пошко­джено майно профспілок: зламано двері, викручено замки, знищено протипо­жежне обладнання, яким і був забарикадований вхід на поверх.

Деякі працівники міськпрофради змушені були кілька годин проси­діти за зачиненими две­рима. Внаслідок цього од­ній людині зробилося зле, проте рейдери не до­пускали до постражда­лих лікарів «швидкої до­помоги».

Лише через три з поло­виною години працівни­кам міліції вдалося роз­блокувати барикади й по­трапити до приміщення. У кожного з нападників вони взяли письмове по­яснення. На запитання, як і з якою метою вони тут опинилися, почули, що прийшли, мовляв, вла­штовуватися на роботу.

КРАПКУ ЩЕ НЕ ПОСТАВЛЕНО

У міськпрофраді вза­галі здивовані, що позови М. Вереса і його попліч­ників суд узяв до прова­дження. Адже існують офіційні документи Кон­ституційного і Верховно­го судів України, де роз’яснюється, що суди не мають розглядати спо­ри, які належать виключ­но до компетенції проф­спілок, у тому числі – до їх внутріорганізаційної діяльності. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про про­фесійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки діють відпо­відно до законодавства та своїх статутів. А цей випадок – саме той, вну­тріорганізаційний і суго­лосний ст. 27 і 30 Статуту міськпрофради.

Одним словом, М. Ве­рес зробив для своїх ко­лишніх колег «усе, що міг», відібравши в них масу часу (і паперу) на нескінченне листування з правоохоронними ін­станціями. Відтак цілком зрозуміло, що колишньо­го голову міської ради профспілок, принаймні у цій ситуації, менш за все непокоять долі найманих працівників столиці та непрості завдання голів галузевих міськкомів.

11 серпня на засіданні президії Об’єднання проф­спілок, організацій проф­спілок у м. Києві «Київ­ська міська рада профспі­лок» першим питанням порядку денного було найбільш актуальне: дії міськпрофради у зв’язку з рішенням Шевченківсько­го районного суду м. Киє­ва про визнання незакон­ною постанови Х міської конференції профспілок. В одностайно проголосо­ваній ухвалі, зокрема, ска­зано: «Підтвердити повно­важення Мельника В. П. як голови міськпрофради, обраного переважною більшістю делегатів Х Ки­ївської міської міжспіл­кової конференції проф­спілок 17.12.2010, відповід­но до вимог Статуту міськпрофради. Вважати за неможливе поновлення на роботі Вереса М. Ю., якого звільнено на підста­ві рішення цієї конферен­ції відповідно до ст. 52 Статуту міськпрофради та у зв’язку із закінчен­ням терміну його повно­важень як голови міськпрофради».

Президія також вва­жає, що правоохоронні структури та влада міста зобов’язані надалі захис­тити керівництво місь­ких профспілок «від рей­дерських та хуліганських дій із боку команди ко­лишнього голови міськпрофради».

 

  • ПРОФСПІЛКОВЕ МАЙНО: УВАГА, КОНТРОЛЬ, ОБЛІК

11 серпня ц. р серед багатьох питань порядку денного на засіданні президії Київської міськпрофради, зокрема, й аналізували стан та шляхи оптимізації майна київських профспілок. Ішлося про необхідність реконструкції Льодового пала­цу дитячоюнацького навчальноспортивного центру профспілок «Авангард», залагодження ситуації, що склалася навколо дитячоюнацької навчальноспортивної бази «Зеніт», затверджен­ня типового договору на закріплення майна, яке перебуває у власності Об’єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок», на праві оперативного управління.

У зв’язку із закінченням випробувального термі­ну на посаді виконуючого обов’язки директора підприємства «Господарське управління Київ­ської міської ради профспілок» та з огляду на за­довільну діяльність упродовж цього терміну Олександра Петрова призначено директором підприємства.

 

  • ІЗ ПЕРШИХ УСТ

Верес інкримінує мені те, що я, мовляв, роботодавець, тож і не маю права очолювати Київську міськраду профспілок. А робото­давець – бо я є одним із засно­вників маленького підприємства, що здає в оренду приміщення. Отже, я був змушений доводити, що не є членом виконавчої ди­рекції, зарплати там не одержую, лише невеликі дивіденди після завершення року. Ми подали до райсуду роз’яснення з цього при­воду, пославшись на певні при­писи Адміністративного суду, Господарського кодексу: адже не маю найманих працівників і фак­тично є роботодавцем лише для нашого апарату.

Микола Верес подав до суду сфальшовані документи і, задо­вольняючи його позов, суд, на жаль, не взяв до уваги наші аргу­менти. Причому вагомі. Зрештою, я як громадянин України маю право бути обраним, хоч мої опо­ненти ставлять це під сумнів, утискаючи в такий спосіб мої громадянські права та ігноруючи Конституцію. Інша річ, скажімо, – як працюватиму надалі.

Мене обрали абсолютною біль­шістю голосів. Делегати конфе­ренції підтверджують, що все від­бувалося демократично, прозо­ро, відкрито. Без жодних фальшу­вань.

Сьогодні М. Верес й його коман­да висувають проти мене сміхотворні обвинувачення, і я розу­мію, що за цим стоїть зовсім ін­ший інтерес. Гадаю, пов’язаний із майном. Комусь дуже не хочеть­ся, щоб почалися якісь зміни. Адже нині ми ревізуємо всі бор­гові оренди, піднімаємо орендні ставки, примушуємо людей пра­цювати цивілізовано, як це при­йнято у всьому світі.

Сьогодні на президії стало зрозу­міло, що галузеві профспілки Киє­ва одностайно обурені ситуацією, що склалася, переконані, що пе­реобрання голови Київської міськпрофради було чесним і прозорим. Не порушували питан­ня навіть про скликання Ради, не те що конференції! Однак справу не завершено, ми подали протест до Апеляційного суду, засідання якого має відбутися 17 серпня. Сподіваємося на справедливе й остаточне рішення.

Валентин МЕЛЬНИК, голова київської міськпрофради

21.08.2011


Тетяна МОРГУН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання