ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Податкова реформа: перші підсумки

Ось уже півроку ми живемо і працює­мо в умовах чинності Податкового кодексу. Настав час поставити на­ступні запитання: чи вирішив він проблеми, що існували в оподатку­ванні, чи полегшив життя грома­дян, профспілкових організацій та бізнесу, чи запрацювала ефективно економіка, чи достатньо податків надходить до бюджету для фінансу­вання зарплат вчителів, медиків, бібліотекарів? Тільки відповівши на них, можна вирішити: чи потрібно вносити зміни до Податкового кодек­су, а якщо так, то які саме?

ПЛЮСИ ДЛЯ ПРОФСПІЛОК

Як же позначилися по­даткові зміни на діяльнос­ті профспілок? Серед пози­тивів, безумовно, варто від­значити звільнення від оподаткування профспіл­кових виплат. Крім того, профспілки можуть нада­вати неоподатковувану ма­теріальну допомогу і не членам профспілок, зокре­ма дітям, пенсіонерам – ко­лишнім членам профспіл­ки та ін. Зекономити на по­датках ми зможемо і в разі надання подарунків, кві­тів, призів, орденів, меда­лей, кубків, при виплаті до­помоги членам профспі­лок, постраждалим від сти­хійного лиха, катастроф, аварій тощо.

Також до позитивних зрушень належить розши­рення переліку доходів профспілок, які звільнено від оподаткування. Серед них – забезпечення первин­них профспілкових органі­зацій безплатним примі­щенням з опаленням, освіт­ленням та ін., доходи у ви­гляді цільових внесків. До останніх можна віднести, зокрема, кошти, отримані від роботодавця на випла­ти штатним працівникам профкомів відповідно до умов колективного догово­ру, фінансування правових інспекторів та ін.

Профорганізації, які ма­ють штатних працівників, з полегшенням сприйняли і скасування більшості міс­цевих податків, насампе­ред – комунального.

Певні кроки зроблено і в напрямі реалізації норми щодо отримання коштів від роботодавця на культурно-масову, фізкультур­ну й оздоровчу роботу. На­віть нестабільно працююче підприємство зможе відне­сти до валових витрат від­рахування профспілкам у разі отримання прибутку хоча б один раз на 4 роки.

ОДНОГОЛОСНЕ «ТАК» ЗМІНАМ

Разом з тим у Податко­вому кодексі України міс­тяться окремі вимоги, які порушують положення Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і за­кону про профспілки щодо невтручання органів дер­жавної влади в діяльність профспілок, зокрема в пи­таннях фінансового контролю за надходженням та витрачанням профспілко­вих коштів.

Ідеться про право орга­нів державної податкової служби отримувати без­платно від платників по­датків, у т. ч. неприбутко­вих організацій, довідки, копії документів про фінансово-господарську ді­яльність, отримувані дохо­ди, видатки та іншу інфор­мацію, пов’язану з обчис­ленням та сплатою подат­ків, дотриманням вимог ін­шого законодавства, здій­снення контролю за яким покладено на органи дер­жавної податкової служби, а також фінансову та ста­тистичну звітність. Разом з тим Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльнос­ті» визначено, що профе­сійні спілки, їх об’єднання в своїй діяльності їм не під­звітні і не підконтрольні.

Також для підтверджен­ня статусу неприбуткової організації профспілки ма­ють дозволити податковим органам проводити повну перевірку витрат своїх ко­штів, що є порушенням того ж закону, яким визна­чено, що фінансовий контроль за надходженням та витрачанням коштів проф­спілок та їх об’єднань орга­нами державної влади й місцевого самоврядування не здійснюється, натомість його здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до стату­тів профспілок та їх об’єднань.

Податковим кодексом звільнено від оподаткуван­ня профспілкові виплати – в певному розмірі і за пев­них умов, однією з яких є здійснення таких виплат у розмірах та на цілі, вста­новлені загальними збора­ми членів профспілки. Ця норма є прямим втручан­ням державних органів у статутну діяльність проф­спілок, адже Законом Укра­їни «Про професійні спіл­ки, їх права та гарантії ді­яльності» визначено, що розпорядження коштами, іншим майном профспілок та їх об’єднань, що нале­жить їм на праві власності, здійснюють виборні орга­ни профспілки або об’єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення (загальні збори, конферен­ції, з’їзди тощо). Також у Конвенції МОП № 87 зазна­чено, що «організації пра­цівників і роботодавців ма­ють право опрацьовувати свої статути й адміністра­тивні регламенти, вільно обирати своїх представни­ків, організовувати свій апарат і свою діяльність, а також формулювати свою програму дій; державна влада утримується від будь-якого втручання, здатного обмежити це пра­во або перешкодити його законному здійсненню» та «національне законодав­ство не обмежує гарантій, передбачених цією Конвен­цією, і застосовується та­ким чином, щоб не порушу­вати їх».

Також не влаштовує профспілковців необхід­ність подання завеликої кількості податкових зві­тів. Зокрема, щокварталу майже 80 тисяч незвільне­них профспілкових пред­ставників змушені витра­чати час на черги в подат­кових органах для того, щоб здати чистий папірець – звіт неприбуткової орга­нізації з прочерками.

А для профкомів вели­ких підприємств, які ак­тивно займаються оздоров­ленням членів профспілок та членів їхніх сімей, до всіх цих проблем додаєть­ся ще й необхідність реє­струватися платником ПДВ із зобов’язанням регу­лярно подавати складні по­даткові декларації.

НАВІТЬ СЛІДУ НЕМА…

Ось чому одним із пер­ших проектів законів про внесення змін до Податко­вого кодексу був профспіл­ковий законопроект № 8206 від 9 березня 2011 року, вне­сений Головою ФПУ, народ­ним депутатом України Ва­силем Хара.

На сьогодні таких зако­нопроектів у парламенті зареєстровано вже біля півсотні. Тому у Верховній Раді прийняли рішення підготувати один комплек­сний законопроект про змі­ни до Податкового кодек­су. Але у готовому доку­менті марно шукати проф­спілкові пропозиції – дер­жавні мужі погодилися лише на зміну звітного пе­ріоду подання декларацій про податок на прибуток підприємств (з кварталу на рік) та на звільнення від сплати туристичного збору на дитяче оздоровлення.

Тому Голова ФПУ Ва­силь Хара як автор законо­проекту звернувся до Голови Верховної Ради України Володимира Лит­вина з пропозицією вклю­чити даний законопроект до порядку денного восьмої сесії.

Крім того, оскільки на численні звернення проф­спілок до органів держав­ної влади з означених пи­тань належної реакції не отримано, ФПУ була зму­шена звернутися до Національного координатора МБП в Україні щодо пору­шення в Україні положень Конвенції МОП № 87.

На необхідність вирі­шення згаданих проблем профспілкова сторона На­ціональної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України звернула увагу членів НТСЕР під час роз­гляду питання «Про стан імплементації Податково­го кодексу України та до­цільність внесення змін до нього» на засіданні 24 черв­ня 2011 року. Було також внесено пропозицію рішен­ням НТСЕР рекомендувати Кабміну розглянути засте­реження профспілкової сторони щодо недопущен­ня порушення прав проф­спілок, визначених Зако­ном України «Про профе­сійні спілки, їх права та га­рантії діяльності» та Кон­венцією МОП «Про свободу асоціації та захист права на організацію», та опра­цювати профспілкові про­позиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України.

Наразі й членські органі­зації ФПУ мають долучити­ся до цієї роботи з обстою­вання права профспілок на незалежність від органів державної влади. А про ви­падки неправомірного втру­чання податкових органів у діяльність профспілкових організацій пропонуємо ін­формувати Федерацію проф­спілок України з метою адекватного реагування на порушення законодавства.

Людмила ОСТАПЕНКО,

соціально-економічний департамент ФПУ

ПРОФСПІЛКОВІ ІНІЦІАТИВИ

Одним із перших проектів законів про внесен­ня змін до податкового кодексу був профспіл­ковий законопроект № 8206 від 9 березня 2011 року, внесений Головою ФпУ, народним депутатом України Василем Хара. таких зако­нопроектів у парламенті зареєстровано вже біля півсотні, тож профільним комітетом Вер­ховної ради було прийнято рішення підготува­ти один комплексний законопроект про зміни до податкового кодексу на основі тих доку­ментів, які вже надійшли на розгляд парла­менту, а також інших пропозицій від бізнесу, громадськості та податкових органів. проте марно шукати в ньому профспілкові пропози­ції – державні мужі погодилися лише на зміну звітного періоду подання декларацій про по­даток на прибуток підприємств (з кварталу на рік) та на звільнення від сплати туристичного збору на дитяче оздоровлення.

02.07.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини