« на головну 27.09.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1071)
17
Вересень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ЦИФРУ У 3200 ГРН ПРОФСПІЛКИ РОЗГЛЯДАЮТЬ ЛИШЕ ЯК ВІДПРАВНУ ТОЧКУ ДЛЯ ПОЧАТКУ РЕФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ЦИФРУ У 3200 ГРН ПРОФСПІЛКИ РОЗГЛЯДАЮТЬ ЛИШЕ ЯК ВІДПРАВНУ ТОЧКУ ДЛЯ ПОЧАТКУ РЕФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ»

24 лютого у Клубі Кабінету Міністрів України відбулося засідання Національної тристо­ронньої соціально-економічної ради за участю Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Під час засідання було розглянуто питання «Про підсумки соціально-еко­номічного розвитку України у 2016 році та завдання на 2017 рік у контексті Середньо­строкового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року», а також «Щодо прозорості встановлення цін на газ, тарифів на гарячу воду, опалення, електроенергію, впливу їх на платоспроможність населення та економіку країни». Пропонуємо читачам «ПВ» співдоповідь від профспілкової сторони Голови СПО об’єднань профспілок, Голови Федерації профспілок України Григорія Осового.

«Перш за все зазначу, що вне­сені до порядку денного питання на сьогоднішньо­му засіданні Національної ради – це спільна ініціатива сторін. Їх вагомість підтверджується участю як доповідачів Прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра України та пред­ставників тристоронніх органів з усіх регіонів України. Це дозволить профе­сійно й об’єктивно оцінити стан реаліза­ції реформ на місцях та належним чи­ном скоординувати зусилля соціальних партнерів на рівні центральної та регіо­нальної влади у поточному році.

На думку профспілок, позитивним підсумком 2016 року є зупинення падін­ня національної економіки, яке мало місце в попередні роки. Вперше відбу­лось зростання реальної заробітної пла­ти, а з 1 січня вдвічі підвищено міні­мальну заробітну плату. Показник обра­ховано на базі оновленого споживчого кошика, його реальної вартості.

З прийняттям Генеральної угоди со­ціальний діалог став більш динаміч­ним. У минулому році профспілковою стороною опрацьовано понад 1,1 тис. проектів законів та нормативних актів. Частина цих ініціатив не була погодже­на та повернута розробникам на доопра­цювання, щодо низки проектів діалог було переведено на рівень дискусій у за­конодавчому органі.

Як позитив, трьома сторонами, під го­ловуванням Прем’єр-міністра України, у жовтні 2016 року створено Національний комітет з промислового розвитку, який напрацьовує пропозиції щодо реформ у вітчизняній економіці. Сьогодні, Володи­мире Борисовичу, комітетом уже розро­блено низку проектів документів, однак, на жаль, процес їх системного перетво­рення на рішення Уряду ще не запущено: стратегії розвитку авіабудування, онов­лення рухомого складу залізниці тощо перебувають на стадії опрацювання.

Разом з тим у промисловості, де за­йнято майже 3 млн працівників, на сьо­годні немає жодної діючої програми розвитку, зростає собівартість виробни­цтва через випереджаюче збільшення тарифного навантаження, що обумов­лює кризовий стан не лише окремих під­приємств, а й цілих галузей.

За минулий рік скорочено робочі міс­ця у хімічній промисловості, машинобу­дуванні, приладобудуванні. Як наслідок, майже 3 роки рівень безробіття стано­вить майже 10%. Одночасно з відсутніс­тю пропозиції вакансій, низькою якістю робочих місць та незадовільним рівнем заробітної плати посилився відтік квалі­фікованої робочої сили за кордон.

Майже на всіх підприємствах, які я відвідував останнім часом, керівники скаржаться на критичну нестачу квалі­фікованих інженерних та робітничих кадрів.

Ми вважаємо помилковим поспішне рішення щодо тотальної передачі на місцевий рівень професійно-технічних освітніх закладів та коштів на підготов­ку кадрів. Регіони виявились непідго­товленими для реалізації завдань, які на них раптово звалились.

Без побудови на регіональному рівні системи організаційної та фінансової взаємодії місцевої влади і бізнесу профе­сійно-технічна ланка освіти може опини­тись у стані незворотного руйнування.

Окремі роботодавці вже налагодили ефективну співпрацю з освітніми закла­дами, але, на жаль, це скоріше виняток із загального правила. Вважаємо, що на­став час створити Національний фонд професійної освіти за кошти бізнесу, який би сприяв підготовці кадрів для промисловості.

У цілому, з цього питання, в рамках Національного комітету з промислового розвитку під керівництвом ректора КПІ академіка Згуровського, проведено комплексне дослідження якості підго­товки кадрів для економіки з опитуван­ням понад 3 тис. компаній. За його ре­зультатами встановлено, що сучасним вимогам економіки відповідає не біль­ше 30% випускників. Тобто коефіцієнт корисної дії від витрачених державою ресурсів є вкрай низьким. І саме зараз, коли на розгляді в парламенті перебува­ють законопроекти щодо середньої, про­фесійно-технічної, вищої освіти, все ще є шанс виправити ситуацію.

Не менш важливим залишається пи­тання належної фінансової мотивації до праці в Україні, в тому числі з огляду на вплив на міграційні процеси. Тому циф­ру у 3200 грн профспілки розглядають лише як відправну точку для початку ре­форми оплати праці на засадах справед­ливого розподілу її результатів та забез­печення гідного рівня життя. На жаль, ФОП у структурі ВВП падає. Потрібно розробити та запровадити галузеві стан­дарти в оплаті праці. Модернізувати за­старілу Єдину тарифну сітку для уник­нення зрівнялівки між категоріями пра­цівників та недопущення збільшення відриву рівня оплати праці керівників від звичайних працівників, який на окре­мих підприємствах сягає 200 та більше базових посадових окладів.

Звертаємось до міністра соціальної політики з проханням доручити НДІ праці очолити роботу з підготовки ре­форми системи оплати праці в Україні.

Колективно-договірне регулювання в результаті реформи має поширюватись на весь спектр підприємств, які працю­ють у відповідних галузях, надаючи пра­цівникам належний захист від свавілля роботодавців, а бізнесу – від демпінгу не­добросовісних конкурентів. Просимо сто­рони консолідувати зусилля та вирішити цю проблему в рамках роботи над новою редакцією відповідного закону.

На жаль, сторони Генугоди досі не змогли віднайти консенсус щодо розмі­ру тарифної ставки І розряду, що стри­мує роботу на місцях.

Водночас необхідно подолати хро­нічну неприпустиму заборгованість із заробітної плати, яка щороку сягає кіль­кох мільярдів гривень і стосується со­тень тисяч працівників. Традиційні ад­міністративно-організаційні механізми не спрацьовують, і ця проблема, яка про­вокує суспільне невдоволення та чис­ленні трудові конфлікти, вже не може бути вирішена розпорядженням Кабмі­ну, а потребує серйозних законодавчих рішень. Ми пропонуємо створити гаран­тійну установу, що є правилом для кра­їн Європи, внести зміни до законодав­ства про банкрутство, посилити еконо­мічну відповідальність власника за не­своєчасну виплату заробітної плати.

Ці та інші пропозиції стосовно роз­витку економіки, зайнятості, оплати та безпеки праці профспілки передали до Уряду та відповідних міністерств для розгляду і включення до Середньостро­кового плану пріоритетних дій до 2020 року. Частина з них знайшла своє відо­браження і в підготовленому проекті рі­шення з даного питання. Водночас низ­ка питань лишилися поза проектом до­кумента, який опублікований, і ми спо­діваємось, що процес їх обговорення триватиме й надалі.

Більш того, до преси потрапляють по­відомлення про включення до проектів домовленостей із МВФ та іншими міжна­родними фінансовими інститутами пи­тань, які традиційно є предметом соціаль­ного діалогу на національному рівні і включені до Генеральної угоди. Своє за­непокоєння щодо цього ми висловлювали і в Києві, і в ході консультацій у Вашинг­тоні. Ми впевнені, що питання зайнятос­ті, оплати й умов праці, пенсійного та со­ціального забезпечення тощо спочатку повинні обговорюватись всередині країни соціальними партнерами і лише потім ви­носитись на міжнародний рівень та ста­вати предметом політичних рішень.

На жаль, у 2016 році через гальмуван­ня реформи системи соціального стра­хування сотні тисяч людей були позбав­лені можливості оздоровлення та від­новлення втраченого на виробництві та в зоні АТО здоров’я. І це в час, коли сана­торно-курортна база України працює на половину потужності, а окремі корпуси стоять порожніми. Та й загалом питан­ня реформи охорони здоров’я лишається в підвішеному стані, хоча сторони напо­лягали, що ця реформа та питання загальнообов’язкового медичного стра­хування повинні бути розглянуті на за­сіданні Національної ради. На жаль, поки що не вдається налагодити ефек­тивний діалог і з профільним Міністер­ством охорони здоров’я.

Нарешті, слід також зазначити, що потребує суттєвого поліпшення виконав­ська дисципліна в низці органів влади. Готуючись до сьогоднішнього засідання, ми провели аналіз виконання у минуло­му році положень Генеральної угоди та доручень керівництва Уряду за підсум­ками минулорічних зустрічей з проф­спілками. Результати оцінки ми переда­ли Вам, шановний Володимире Борисо­вичу. Просимо Вас особисто розглянути цю інформацію і об’єктивно оцінити, так би мовити, «внесок» відповідальних осіб у реалізацію поставлених Вами завдань.

Впевнені, що і в цьому напрямку є поле для вдосконалення, адже ефектив­ність реалізації реформ не в останню чергу залежить від вчасності та точнос­ті виконання».


ПЕТРО ШЕВЧЕНКО: «УРЯДОВА ПОЛІТИКА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ЦІН НЕ УЗГОДЖУЄТЬСЯ З РІВНЕМ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ»

Публікуємо ключові тези ви­ступу Голови Федерації профспілок Черкаської об­ласті Петра Шевченка на засіданні НТСЕР 24 лютого.

«Питання державної політики у фор­муванні тарифів на житлово-ко­мунальні послуги, встановлення вартості їх складових виклика­ють не тільки низку запитань у фахівців, експер­тів, представників сторін соціального діалогу, а й занепокоєння отримувачів послуг.

На жаль, платоспроможність українців, у тому числі працюючих, які наповнюють державну казну, сьо­годні досить обмежена. Постійний ріст цін та тари­фів призводить до зростання соціальної напруги в суспільстві, протестних настроїв, що загрожує націо­нальній безпеці країни...

Статтею 48 Конституції України передбачено, що ко­жен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї. Згідно із стат­тею 13 Конституції України громадяни України є співвласником національних багатств. Що ж ми має­мо? На жаль, ці права в нашій державі сьогодні масо­во порушуються – урядова політика лібералізації цін не узгоджується з політикою доходів населення. Як наслідок, маємо низьку купівельну спроможність громадян, стрімке зростання цін і тарифів на товари та послуги, поширення бідності серед населення.

Майже рік профспілки домагаються від Уряду від­повіді на запитання щодо економічної обґрунтова­ності встановленої ціни на газ та вартості житло­вих послуг. Відповіді немає...

Зростання ціни на природний газ спровокувало при­йняття НКРЕКП відповідних рішень щодо підвищен­ня тарифів на опалення, гаряче водопостачання... За­значені рішення були прийняті НКРЕКП попри кате­горичну незгоду профспілок та без узгодження із со­ціальними партнерами...

Низка урядових пом’якшувальних заходів не ком­пенсують втрат населення від подорожчання товарів та послуг. Як результат, збільшується заборгованість населення за сплату житлово-комунальних послуг...

Масштабне зростання цін і тарифів при неадекватно­му підвищенні доходів населення призвело до того, що до вразливої категорії громадян потрапили й ті, чий дохід ледь перевищує рівень доходу, який дає право на отримання субсидії, проте є вкрай недостат­нім для реалізації конституційного права на належ­ний рівень життя для себе і своєї сім’ї. Тим самим рі­вень бідності серед працюючого населення зростає...

Для вирішення зазначених проблем профспілки пропонують:

– збільшити обсяги видобування природного газу власного видобутку задля досягнення самозабезпе­чення природним газом і відмови від імпортовано­го газу;

– демонополізацію енергетичного ринку, реприва­тизацію підприємств, за необхідності – націоналі­зацію, в разі зловживання монопольним станови­щем; посилення впливу Антимонопольного коміте­ту, за необхідності – внесення змін до законодав­ства щодо його діяльності;

– реформування вугільної галузі;

– продовження дії Урядової програми з енергоефек­тивності («теплі кредити»);

– удосконалення обліку і зниження нормативних ви­трат у мережах;

– вирішення проблеми простроченої заборгованості;

– 100% забезпечення споживачів лічильниками газу...».

З повним текстом виступу можна ознайомитися на офі­ційному сайті ФПУ fpsu.org.ua

03.03.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.09.2020 01:03

22.09.2020 01:02

22.09.2020 00:56

22.09.2020 00:45

14.09.2020 19:00

14.09.2020 18:57

14.09.2020 18:56

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:33

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання