ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Колективні договори – запорука соціального прогресу

Цими днями з ініціативи профспілок відбулася науково-практична конференція на тему «Колек­тивні договори та угоди як ефективна запорука конкурентоспроможності і соціального прогресу». Працівники, роботодавці, представники органів державної виконавчої влади і, власне, ФПУ обгово­рювали на ній питання дальшого вдосконалення механізму колективно-договірного регулювання в Україні. Активну участь у заході взяли Василь Надрага, перший заступник міністра соціальної політики, Сергій Кондрюк, заступник Голови ФПУ, Олексій Мірошниченко, перший заступник го­лови СПО сторони роботодавців на національному рівні, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України, Василь Костриця, національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні та інші.

Захист прав та інтересів працівника

Головне завдання кон­ференції полягало у всебіч­ному з’ясуванні ситуації у сфері колективно-договірного регулювання та пошу­ку шляхів посилення його впливу на стан справ у тру­дових і соціально-економічних відносинах. Результа­том активного обговорення проблем стало прийняття учасниками конференції низки рекомендацій, які, на їхню думку, мають спри­яти підвищенню якості колективно-договірного ре­гулювання в Україні.

У ході дискусії відзнача­лося, що закони й положен­ня Кодексу законів про пра­цю України в цілому сприя­ють реалізації основополож­ного права працівників і ро­ботодавців на ведення ко­лективних переговорів. Для того, щоб регулювати вироб­ничі, трудові і соціально-економічні відносини та узгоджувати інтереси пра­цівників і роботодавців, укладено 92 галузеві і 29 ре­гіональних угод, а також більш як 105 тисяч колек­тивних договорів, дія яких поширюється на майже 82% штатних працівників.

В Україні колективні до­говори, навіть незважаючи на економічну кризу, є ефек­тивним засобом захисту прав та інтересів працівни­ків, вирішення багатьох соціально-економічних про­блем. Однак далеко не ко­жен роботодавець добро­вільно виконує умови ко­лективного договору з пра­цівниками, що, зрештою, не­гативно впливає як на роз­мір заробітної плати, так і на забезпечення достатньої кількості робочих місць, ви­коренення серед працівни­ків бідності тощо.

Життєво-необхідні... переговори

Важливим, за словами Сергія Кондрюка, є питан­ня участі – неучасті в ко­лективних переговорах:

– Ви знаєте, все має від­повідати своїй назві. Якщо назвався профспілкою, зна­чить, повинен брати участь у колективно-договірних відносинах. Назвався орга­нізацією роботодавців – отже, також зобов’язаний бути учасником цих відно­син. А що ж маємо нині? Минулого року ми провели двомісячник з вивчення колдоговірної роботи і з’ясували, що 78 роботодавців в Україні ухиляються від ве­дення колективних перего­ворів, – з обуренням конста­тував Сергій Кондрюк.

Також заступник Голо­ви ФПУ наголосив, що за­вдяки діям профспілок у 55 випадках з роботодавцями все ж вдалося знайти спіль­ну мову. Принаймні пере­говори були розпочаті і мали свій логічний розви­ток. Що ж до інших керів­ників, то вони жорстко за­явили про своє рішуче не­бажання вести переговори з профспілками про укла­дання колективних догово­рів. Отож довелося зверта­тися до прокуратури та ін­ших інстанцій.

– У результаті відповідні органи поставили цих ке­рівників на місце, оскільки закон вимагає обов’язковості ведення перегово­рів, – продовжив Сергій Кондрюк. Він наголосив, що така ситуація є не зо­всім правильною, і проф­спілки не хотіли б, аби пра­воохоронні або інші нагля­дові органи втручалися у колективно-договірні від­носини. Але ж для цього по­трібно визначити відповід­ні аксіоми, які не підляга­ють обговоренню. Одна з них має звучати так: «Пере­говори – це святе!» Досягне­мо угоди чи не досягнемо, що будемо робити, якщо не досягнемо – це друге питан­ня, але сісти за стіл перего­ворів зобов’язані, вважає Сергій Кондрюк.

– На жаль, – продовжував він, – трапляються й випад­ки одностороннього втру­чання у колективно-договірний процес з боку чи то окремих роботодавців, чи то виконавчої влади. Примі­ром, роботодавці Армян­ської центральної районної лікарні оголосили, що певні норми колективного догово­ру із завтрашнього дня бу­дуть іншими. Таких прикла­дів чимало. Зокрема, органи місцевого самоврядування деяких міст Дніпропетров­щини заборонили викорис­товувати в колективних до­говорах на підприємствах житлово-комунального гос­подарства положення про оплату праці, які передбаче­ні в галузевій угоді. Ось так взяли й заборонили! Началь­ник на свій розсуд прийняв рішення. Такого роду факти повинні діставати належну оцінку. І втручання нагля­дових, контролюючих, пра­воохоронних органів тут просто необхідне!

Думка уряду

Під час виступу на кон­ференції Василь Надрага, перший заступник міні­стра соціальної політики України, зупинився на організаційно-правових за­садах колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, зо­крема, на концептуальних підходах та проблемах їх вирішення.

– Нині в Україні, з огля­ду на положення конвенцій і рекомендації Міжнарод­ної організації праці, інші міжнародні трудові норми, створено певну законодав­чу базу, яка загалом забез­печує реалізацію основопо­ложного права працівників та роботодавців на ведення колективних переговорів, – зазначив Василь Надрага. – Ми переконані, що в укла­денні колективного догово­ру має бути зацікавлена як профспілка, так і роботода­вець. Це дасть змогу забез­печити реалізацію взаєм­них зобов’язань, дотриман­ня прав та гарантій праців­ників і запобігти стихійним страйкам.

Підсумовуючи свій ви­ступ, урядовець наголосив на тому, що розвиток та під­вищення якості соціального партнерства, удосконален­ня його форм і засад – це на­пружена, повсякденна, ко­пітка робота органів влади, профспілок, роботодавців. «І якщо спільними зусилля­ми ми зуміємо задіяти на повну силу цей потенціал, то дістанемо змогу суттєво поліпшити й ефективність виробництва, і рівень життя людей, і соціальний клімат у суспільстві», – заявив Ва­силь Надрага.

Учасники конференції закликали всіх роботодав­ців та їхні об’єднання, профорганізації, органи виконав­чої влади зробити все від них залежне, аби розшири­ти сферу укладення колек­тивних договорів, угод, по­кращити їхній зміст, сприя­ти створенню первинних ор­ганізацій профспілок на під­приємствах, в установах, ор­ганізаціях, де їх іще немає, стимулювати роботодавців створювати свої організації, аби охопити працівників ко­лективними договорами на рівні країн ЄС.

07.04.2011

Анна РЄПІЧ, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини