Що відпочинок соціальний нам готує?
Іще
15 квітня 2010 року працююче населення отримало «подарунок» від чиновників
Фонду соціального страхування, які через Міністерство юстиції України успішно
змінили та «вдосконалили» порядок видачі та оплати путівок на курорти України.
Кабінетні
чиновники виконавчої дирекції Фонду соцстраху з тимчасової втрати
працездатності винайшли такий механізм підняття часткової доплати за путівки,
при якому простий робітник фактично позбавлений можливості оздоровитися в
санаторії за пільговою путівкою.
Б
уло скасовано 10-відсоткові
пільгові санаторні путівки, які діяли протягом десятків років в Україні. Тепер
треба платити 30% від повної вартості путівки. Лише рік тому працівник за
пільгову путівку платив менш як 400 грн, але з 2010 року треба викласти з сімейного
бюджету близько 1500 грн.
А якщо додати до цього
транспортні та інші витрати, то й 2000 грн не вистачить.
Принцип
соціального страхування не діє, адже страхові внески платить уся працююча
Україна, а на курорти за пільговими путівками їздитиме обмежена кількість
працівників із високою зарплатою. Зрозуміло, що жоден трудівник не поїде на
курорт, бо таке санаторне лікування залишить його дітей голодними.
І це лише
верхівка айсберга. Приміром, метою тендера з відбору санаторіїв має бути вибір
найкращих закладів. Але, як показує практика, люди достроково виїжджають із
деяких «найкращих» санаторіїв, де практично немає лікувальної бази, умови
побуту та харчування – незадовільні. Направляти до виконавчої дирекції Фонду
соцстраху скарги застрахованих осіб – марна трата часу. Відповідь із Києва
стандартна: факти не підтверджуються. Зрозуміло, що у разі підтвердження
інформації про невідповідність санаторію державним вимогам треба покарати
посадову особу, яка надала закладу можливість виграти тендер. Та хіба чиновник
визнає свою вину?
Часто в
санаторіях у номери селять по 3 особи, в той час як діюча інструкція Фонду
соцстраху передбачає лише двомісні номери. Озокеритні процедури жінки та
чоловіки проходять спільно у підвальному приміщенні. Мінеральну воду «Нафтуся»
розігрівають на електричних плитках у металевих чайниках. Тобто лікувальні
властивості води просто нищаться. Але є альтернатива – сходити в ліс до джерела
мінеральної води, а потім на водяній бані власноруч її нагріти. Тому охочих
їхати до таких санаторіїв усе менше й менше, а з Києва щороку надсилають сотні
планових путівок.
27.12.2010
Володимир КОЛЕСНИК, ПАТ «Концерн Хлібпром»
|
