« на головну 27.09.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1071)
17
Вересень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

«Безпека праці: навантаження на бізнес чи фактор зростання української економіки?»

«Безпека праці: навантаження на бізнес чи фактор зростання української економіки?»

 24 вересня у Будинку спілок відбувся кру­глий стіл «Безпека праці: навантаження на бізнес чи фактор зростання української економіки?». Організатори цього захо­ду – Федерація профспілок України, ре­дакції журналів «Охорона праці» і «Про­мислова безпека» мали на меті провести оцінку стану фінансування питання орга­нізації охорони праці, а також напрацю­вати спільні рекомендації для досягнення позитивних результатів у економічній ді­яльності підприємств за рахунок належ­ної організації охорони праці, запобігання промисловим аваріям, виробничому трав­матизму та професійним захворюванням.

 У заході взяли участь представники органів законодавчої, вико­навчої влади, проку­ратури, МОП, наукових установ, профспілок, робо­тодавців, інших громад­ських організацій, окремих підприємств, ЗМІ.

Учасники круглого столу у своїх виступах, зокрема, за­значили, що керівництво українських підприємств здебільшого недооцінює питання економіки охорони праці. Безпека праці часто усвідомлюється, як певна «витратна діяльність», яка не дає прибутку. Тож не всі власники та їхні представ­ники займаються питання­ми захисту свого ж бізнесу від можливих економічних втрат у разі аварій, нещас­них випадків і профзахво­рювань. Окрім страхових виплат постраждалим, які відшкодовують фонди соці­ального страхування, біль­шість нещасних випадків ще й спричиняють так звані приховані збитки, пов’язані з додатковими компенсаці­ями потерпілим, відшкоду­ванням моральних збитків, збитків від аварій, вимуше­них простоїв виробництва, необхідністю перепідготов­ки персоналу, штрафних санкцій за зрив постачання товарів та послуг тощо. Такі збитки у 4–5 разів переви­щують прямі втрати.

У цій ситуації, на думку екс­пертів, слід переходити від реагування на факт настан­ня нещасних випадків, ава­рій на виробництвах та лік­відації їх наслідків до більш ефективної системи запобі­гання виникненню та зни­женню ризиків небезпек на робочому місці, загрози життю або здоров’ю працю­ючих. На жаль, нині керів­ник не шукає шляхів розв’язання проблем, пов’язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці на ви­робництві, бо не бачить у цьому економічної вигоди. Він розраховує, що всі ви­трати, пов’язані з виплатами у разі ушкодження здоров’я працівників на виробництві або у разі їхньої смерті, ком­пенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

Експерти також звернули увагу на те, що обсяги єди­ного внеску на загальнообов’язкове державне соці­альне страхування залежать тільки від виду економічної діяльності підприємства і зовсім не від створення чи не створення безпечних умов праці.

Учасники дійшли спільної думки про нагальну потре­бу розроблення дієвих ме­ханізмів щодо економічної мотивації бізнесу до ство­рення на підприємствах на­лежних безпечних умов праці. Світовий досвід пере­конливо доводить: пробле­ми у сфері застосування на­йманої праці, створення на­лежних, здорових і безпеч­них умов праці успішно ви­рішуються там, де реалізу­ються економічні важелі управління охороною праці.

Докладно про це читайте у наступному номері «ПВ».

 

 СЕРГІЙ УКРАЇНЕЦЬ: «ЗАОЩАДЖУВАТИ НА ОХОРОНІ ПРАЦІ НЕ ЛИШЕ НЕЗАКОННО, НЕГУМАННО, А Й НЕВИГІДНО»

 Зі вступним словом до учасників круглого столу звернувся заступник Голо­ви ФПУ Сергій Українець.

 Він зазначив, що цей захід проводиться в рамках соці­ального діалогу, який ве­деться в нашій країні на конструктивному рівні.

Промовець нагадав, що 16 верес­ня ц. р. відбулося засідання Націо­нальної тристоронньої соціально-економічної ради – вищого органу в системі соціального діалогу, на якому було ґрунтовно обговорено питання безпеки праці як фактора збереження трудового потенціалу країни за рахунок зниження вироб­ничого травматизму та професій­них захворювань. Ухвалено роз­горнуте рішення Нацради, яке міс­тить конкретні рекомендації Уря­ду України.

Доповідач наголосив, що нена­лежне ставлення багатьох робото­давців до виконання свого обов’язку створювати здорові та безпечні умови праці не лише призводить до каліцтва й загибелі працівни­ків, а й завдає шкоди здоров’ю ін­ших працівників, підриває якість усього трудового потенціалу краї­ни та потенційні можливості еко­номічного розвитку вітчизняних підприємств.

Лише 2012 року на роботі заги­нуло понад 1200 працівників, вияв­лено 5500 професійних захворю­вань, 12 500 працівників дістали інвалідність. Загалом із 2000 року на підприємствах України під час роботи померла понад 21 тисяча працівників.

Основні причини – слабкий контроль менеджменту підпри­ємств, недофінансування заходів з охорони праці, ліквідація про­мислової медицини на підприєм­ствах, низька доступність медич­ної допомоги, слабке професійне здоров’я.

За оцінками міжнародних орга­нізацій, у середньому країни втра­чають через виробничий травма­тизм і профзахворювання близько 4% ВВП. Для України це означає не менше 60 мільярдів гривень що­року.

Іще одним фактором економіч­них втрат є низька продуктивність праці, викликана ослабленим за­гальним і професійним здоров’ям працівників. Неможливість для більшості працюючих відновити свою фізичну працездатність че­рез низький рівень оплати праці, перевтому, а також обмежену мож­ливість дістати кваліфіковану ме­дичну допомогу спричиняє зрос­тання кількості професійних за­хворювань, які виявляються зазви­чай на пізніх стадіях, коли людина практично змушена переходити на інвалідність, а працюючий ін­валід не здатен забезпечити по­трібну продуктивність праці.

До негативних факторів також віднесено неналежне проведення або ухилення від проведення атес­тації робочих місць, невжиття за­ходів щодо усунення виявлених шкідливих для здоров’я людини факторів, відсутність на багатьох підприємствах, у тому числі зі шкідливими умовами виробни­цтва, медичних частин, санаторіїв-профілакторіїв.

Зазначено також, що профспіл­ки та Держгірпромнагляд провели велику роботу для розроблення і ухвалення Загальнодержавної со­ціальної програми поліпшення ста­ну безпеки, гігієни праці та вироб­ничого середовища на 2014–2018 роки. Документ затверджено відпо­відним законом, підписаним Пре­зидентом України, що дає додатко­ві можливості вийти на якісно но­вий рівень цієї роботи. У програмі передбачені стабільні джерела її фінансування за рахунок Фонду со­ціального страхування від нещас­них випадків на виробництві – у сумі 120 млн упродовж п’яти років, а також 100 млн буде спрямовано із Державного бюджету.

На виконання Програми вже за­раз триває робота щодо організації масового навчання представників підприємств, профспілок та орга­нів місцевого самоврядування з питань охорони праці – 20 тисяч фахівців на рік, які будуть надій­ними помічниками державних ін­спекторів.

У контексті виконання Програ­ми заплановано заходи з підви­щення престижності праці, розви­тку медицини праці, відновлення медичних служб підприємств, за­проваджується паспорт здоров’я працівників промислових підпри­ємств, розвивається система про­гнозування безпеки праці, профе­сійного травматизму і професій­них захворювань за результатами атестації робочих місць тощо.

На думку профспілок, для успішної реалізації Програми поліп­шення безпеки праці вкрай необхід­на консолідація сил роботодавців, профспілок і представників дер­жавних органів, які відповідають за цю роботу. Вкрай важливе науко­ве підкріплення бачення шляхів ви­ходу з цієї проблеми на основі неупередженого та об’єктивного ана­лізу ситуації, що склалася.

«Отже, охорона праці – це скла­дова не тільки соціальна, а й еко­номічна, – сказав на завершення Сергій Українець, – це фактично один з елементів економічної по­літики держави. Саме тому ми ра­зом з Держгірпромнаглядом за підтримки МОП координуємо свою роботу й намагаємося пере­конати бізнес у тому, що заоща­джувати на охороні праці не лише незаконно, негуманно, а й невигід­но. Життя і здоров’я людини на ви­робництві має коштувати дорого, а до порушників мають застосову­ватися жорсткі санкції. У цьому полягає позиція профспілок».

28.09.2013



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.09.2020 01:03

22.09.2020 01:02

22.09.2020 00:56

22.09.2020 00:45

14.09.2020 19:00

14.09.2020 18:57

14.09.2020 18:56

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:33

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання