ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Прожитковий мінімум: де межа бідності?

 Комітет Верховної Ради України з питань со­ціальної політики та праці провів семінар на тему «Прожитковий мінімум: методика ви­значення та напрями використання у якості інструменту державної соціальної політики». Захід відбувся 19 червня у рамках засідан­ня Комітету під головуванням Петра Цибен­ка. До обговорення питання долучилися в. о. першого заступника Голови ФПУ Гри­горій Осовий, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, постійний представник ФПУ у Вер­ховній Раді України, народний депутат Укра­їни Олександр Стоян, заступник міністра соціальної політики В’ячеслав Коломієць, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, народні депутати, представники міністерств та відомств, громадських органі­зацій та ін.

Голова підкомітету з питань соціального захисту та соціаль­них гарантій, рівня життя і по­вернення заощаджень населен­ню Руслан Зелик нагадав, що розмір прожиткового мінімуму розраховується на підставі на­бору продовольчих товарів і мі­німальних наборів непродовольчих товарів та послуг. Згід­но з чинним законодавством, такі набори мають переглядати­ся та затверджува­тися не рідше одно­го разу на п’ять ро­ків. Востаннє вони переглядалися в 2005 та 2010 роках, але й досі не затвер­джені урядом.

За словами голо­ви підкомітету, структура наборів застаріла, оскільки наявні норми спо­живання не відповідають сьогоден­ню. Руслан Зелик зазначив, що Комітет з питань соціальної політики та праці неодноразово рекомендував Кабінету Міністрів затвердити нові набори. Відповідні проекти постанов знаходять підтримку в міністерствах, але не затвер­джуються урядом. За його сло­вами, це викликає сумніви щодо правової легітимності цього важливого соціального показника.

У ході семінару Олександр Стоян зауважив, що Федерація профспілок України вже не пер­ший рік наголошує на тому, що треба вирішувати проблему бід­ності, особливо серед працюю­чих, підвищувати якість соці­альних стандартів і гарантій. «Зараз є норматив «прожитко­вий мінімум» – фактично міні­мум для виживання людини. А в Конституції сказано, що дер­жава гарантує громадянину нормальний рівень забезпечен­ня життя, – констатував Олек­сандр Стоян. – А тут ще приду­мали таке поняття, як «рівень забезпечення прожиткового мі­німуму»… Нам треба боротися за підвищення соціальних стан­дартів, проти звуження прав лю­дини на гідну працю».

У своєму виступі Сергій Кондрюк наголосив на тому, що вирішен­ня обговорюваних проблем можливе за­вдяки осучасненню існуючого прожит­кового мінімуму та перегляду наявного підходу формування прожиткового міні­муму до європей­ських стандартів. Заступник Голови ФПУ зауважив, що вже протягом 13 ро­ків прожитковий мінімум обчислюється без ура­хування соціально-економічної ситуації в країні, потреб насе­лення, загальнотехнологічного та інтелектуального розвитку суспільства.

Також Сергій Кондрюк кон­статував, що величина прожит­кового мінімуму не враховує життєво необхідні витрати та потреби сучасної людини. Серед них, зокрема, такі як будівни­цтво (купівля чи оренда) житла; освіта; оздоровлення, платні ме­дичні послуги та лікування; утримання дітей у дошкільних і шкільних навчальних закла­дах; послуги мобільного зв’язку, кабельного телебачення та Ін­тернету; підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Крім того, у структурі цього по­казника для працездатних осіб не закладено податок на доходи фізичних осіб, який є доволі від­чутним для заробітної плати.

Сергій Кондрюк наголосив на необхідності зробити так, щоб людина, яка отримала навіть мі­німальну заробітну плату, мала змогу не тільки відтворити свої робочі сили, а й інвестувати в українську економіку.

Світлана Барматова, д. соц. н., завідувач кафедри соціології та соціального управління Ака­демії праці, соціальних відно­син і туризму (ФПУ) зауважила, що якщо «прожитковий міні­мум» визначається як «достат­ній для забезпечення нормаль­ного функціонування людини та збереження її здоров’я набір продуктів харчування», то вини­кає закономірне питання «Як можуть нормально функціону­вати люди, які отримують при­буток менше, ніж вартісна вели­чина прожиткового мінімуму?» На думку Світлани Барматової, необхідно переглянути значен­ня цього поняття та чітко визна­чити прожитковий мінімум як базовий соціальний стандарт, який декларується як «…вста­новлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми й нормативи або їх комплекс, на базі яких ви­значаються рівні основних дер­жавних соціальних гарантій», а не державним нормативом, тому що стандарт визначається набором соціальних нормати­вів, а не одним із них.

У ході семінару присутні ак­центували, що протягом остан­ніх років розмір мінімальної за­робітної плати досяг розміру прожиткового мінімуму, але, на жаль, у грудні 2013 року міні­мальну зарплату буде підвище­но лише на 71 грн і вона стано­витиме 1218 гривень, а після по­даткових відрахувань – близько 975 грн, що лише на 81 грн біль­ше за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездат­ність. У зв’язку із цим існують певні ризики для сімей, у складі яких є працюючі особи, потра­пити до категорії бідного насе­лення. Очевидно, що мінімаль­на заробітна плата не може вста­новлюватися на рівні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а має бути значно вищою.

За підсумками семінару його учасники прийняли Рекоменда­ції Кабінету Міністрів України. У них, зокрема, йдеться про не­обхідність розроблення та вне­сення до Верховної Ради низки законопроектів щодо вилучення показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» як та­кого, що не відповідає Консти­туції України; визначення та за­стосування прожиткового міні­муму відповідно до міжнарод­ного досвіду з урахуванням на­ціональних умов тощо. Коміте­ту з питань соціальної політики та праці рекомендовано сприя­ти прискоренню розгляду зако­нопроектів, спрямованих на удосконалення правових засад формування та застосування державних соціальних стандар­тів і нормативів відповідно до європейських та міжнародних норм; ініціювати проведення у Верховній Раді парламентських слухань на тему «Україна на шляху до європейських соціаль­них стандартів» тощо.

26.06.2013

Анна РЄПІЧ, редактор відділу «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини