« на головну 27.09.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1071)
17
Вересень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

Культура безпеки в Україні

Культура безпеки в Україні

 У чому полягають проблеми впроваджен­ня концепції культури безпеки в Україні? Відповідь на це запитання шукали пред­ставники органів державної влади, гро­мадських об’єднань, профільних навчаль­них закладів та науково-дослідних уста­нов, промислових компаній, а також не­залежні експерти, присутні на круглому столі. Засідання відбулося 22 червня в кон­ференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень.

 Обговорювалися питання міжна­родного та ві­тчизняного до­свіду культури безпеки, шляхи й інструмен­ти формування, проблеми запровадження її в Україні.

Відкрив засідання круг­лого столу радник директо­ра НІСД Анатолій Качин­ський. Цікавими та змістов­ними були доповіді завіду­вача відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД Юрія Скалецького «Акту­альні проблеми впрова­дження культури безпеки в Україні», головного спеціа­ліста відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД Олега Насвіта «Аварія на АЕС Фукусіма-1. Чи буде ви­сновок щодо культури без­пеки?», головного спеціаліс­та відділу політики охо-рони праці управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Віта­лія Шевчука «Культура без­пеки праці в Україні», до­цента кафедри атомних електричних станцій та ін­женерної теплофізики те­плоенергетичного факуль­тету НТУУ «КПІ» Василя Бєгуна «Культура безпеки – необхідна стандартизація вищої освіти з безпеки». За­вершився круглий стіл за­гальною дискусією та обго­воренням проекту рішення засідання.

КОНЦЕПЦІЯ ПОНЯТТЯ

Щодо поняття «культура безпеки», то вперше його було сформульовано Між­народною консультативною групою з ядерної безпеки після Чорнобильської ката­строфи і надалі розвинуто МАГATE в розгорнуту кон­цепцію забезпечення та під­вищення безпеки в ядерній галузі. Сьогодні ця концеп­ція розглядається як меха­нізм виявлення прихованих дефіцитів безпеки і підви­щення її рівня понад вимо­ги законодавства та регулю­ючих органів і широко за­проваджується в усіх сфе­рах життєдіяльності не лише високорозвинених країн, а й на теренах СНД. Від 2000 року МОП, ВООЗ, ІКАО, ІРПА та інші міжна­родні організації з питань безпеки в різних сферах ви­знали концепцію дієвим інструментом реалізації глобальних стратегій без­пеки, задекларованих ними раніше. Культура безпеки в багатьох країнах стала предметом уваги вищих ешелонів влади, а держав­ними органами з регулю­вання безпеки в різних сфе­рах визнана одним із осно­вних стратегічних напрямів їх діяльності.

СИСТЕМНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ

В Україні концепція культури безпеки почала системно впроваджуватися на вітчизняних АЕС та ін­ших підприємствах ядерно­го комплексу в рамках ви­конання переважно галузе­вих програм і проектів. Зго­дом цю ініціативу підтри­мали інші галузі та держав­ні органи регулювання без­пеки. Проте, поряд з істот­ними здобутками існує ціла низка проблем, що потребу­ють розв’язання, а саме:

– недостатнє розуміння на політичному рівні необ­хідності впровадження культури безпеки як у сфері використання ядерної енер­гії, так і в інших сферах життєдіяльності;

– відсутність координації діяльності Національної ради з безпеки життєдіяль­ності при Кабінеті Міністрів України, яка практично при­пинила своє існування;

– поглиблення проблем культури та освіти в держа­ві, а також зростання рівня корумпованості влади і «ті­нізації» економіки;

– недостатня активність державних органів у прак­тичному впровадженні кон­цепції культури безпеки як ефективного інструменту створення і підтримання безпечних умов праці та життя;

– неефективне викорис­тання світового досвіду, можливостей міжнародного співробітництва в реалізації спільних проектів з упрова­дження концепції культури безпеки в ядерну та інші га­лузі;

– відсутність норматив­них документів з упрова­дження концепції культури безпеки в практику;

– недостатнє поширення концепції культури безпеки за межі ядерних установок (кадровий менеджмент, за­купівлі, фізична ядерна без­пека тощо);

– недостатній вплив Мін-промвугілля на формування культури безпеки в інших, крім ядерно-енергетичної, енергетичних та паливно-ресурсних, галузях;

– зволікання з упрова­дженням концепції культу­ри безпеки на підприєм­ствах, у закладах та устано­вах, підпорядкованих МНС, а також відсутність реаль­них кроків з упровадження культури безпеки та інших сучасних підходів до забез­печення безпеки персоналу і пацієнтів у медичній га-лузі;

– ігнорування пропозиції МАГATE щодо культури безпеки;

– відсутність належних висновків щодо Чорнобиль­ської катастрофи в Україні, особливо з аварійного реагу­вання і радіаційного моні­торингу;

– викладання у вишах дисциплін «Безпека життє­діяльності», «Основи охоро­ни праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» не повною мірою відповідає державним вимогам підго­товки фахівців з питань без­пеки.

АЛГОРИТМ ДІЙ

Таким чином, за резуль­татами обговорення про­блем упровадження культу­ри безпеки в Україні учасни­ки засідання вважають за доцільне:

– Національній раді з без­пеки життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України спрямувати зусилля на сприяння доопрацюванню і гармонізації чинного зако­нодавства в усіх сферах життєдіяльності на засадах культури безпеки. Почина­ючи з 2013 року слід запро­вадити практику організа­ції та проведення кожні два роки за участю всіх мініс­терств і відомств, у сфері управління яких перебува­ють техногенно небезпечні виробництва, профільних закладів та установ освіти і науки, представників про­фесійних громадських, між­народних організацій науково-практичної конфе­ренції з проблем культури безпеки в Україні;

– Державній службі гір­ничого нагляду та промис­лової безпеки, Державній інспекції ядерного регулю­вання та Міністерству охо­рони здоров’я доцільно за­планувати на 2013 рік роз­робку нормативного доку­мента з упровадження прин­ципу культури безпеки в практику використання ядерних та радіаційних тех­нологій; запровадити прак­тику аналізу й оцінки куль­тури безпеки на об’єктах, що використовують техногенно небезпечні технології, а та­кож дотримуватися принци­пів культури безпеки при здійсненні наглядової та лі­цензійної діяльності;

– ДКЯР та МОЗ при опра­цюванні базових докумен­тів із забезпечення радіацій­ної безпеки мають врахува­ти відповідні рекомендації МАГATE, МОП, ВООЗ та ін.

У свою чергу, на думку учасників круглого столу, Мінпромвугілля має вжити заходів щодо підвищення власної ролі у впровадженні культури безпеки на підпри­ємствах ядерно-енергетичної галузі і набутий досвід по­ширити на системи фізичної ядерної безпеки й аварійного реагування та сферу обслу­говування цих установок (управління власними ка­дровими ресурсами та сер­вісним персоналом, закупів­лю обладнання та апаратури тощо), а також на підприєм­ства, заклади й установи ін­ших галузей, що перебува­ють у сфері управління мі­ністерства. МНС з урахуван­ням власного досвіду й до­свіду Мінпромвугілля має продовжувати впроваджен­ня культури безпеки на ЧАЕС та об’єктах поводжен­ня з РАВ. МОЗ, Мінеконом­розвитку, Мінінфраструкту­ри та іншим міністерствам і відомствам, що використо­вують техногенно небезпеч­ні технології, слід започат­ковувати сучасні підходи до забезпечення безпеки.

Міністерство освіти і на­уки України має розглянути можливість запровадження курсу культури безпеки в програмі навчальної дисци­пліни «Основи безпеки жит­тєдіяльності» в системі без­перервної багатоступеневої освіти фахівців для техно­генно небезпечних галузей.

Національній академії наук та Національній акаде­мії медичних наук України пропонується передбачити кошти для виконання підпо­рядкованими науково-дослідними установами до­сліджень особливостей і шляхів упровадження куль­тури безпеки в Україні з ура­хуванням національної культури, традицій та ін­ших національних особли­востей.

ОЛЕНА ОВЕРЧУК, «ПВ»

ФОТО КАТЕРИНИ ПЛАХОНІНОЇ

  ТАКІ СПРАВИ…

Рівень професійної захворюваності, травматизму та аварій у промисловості, на транспорті, побутового травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, в Україні значно вищий, ніж у розвинених країнах. Не-зважаючи на запровадження останніми роками зако­нодавчих, нормативно-правових, організаційних, інже­нерно-технічних та інших заходів із забезпечення про­мислової безпеки, охорони праці і безпеки в невироб­ничій сфері, людські втрати, матеріальні збитки від аварій, катастроф, стихійних лих, різних небезпечних ситуацій у побуті, соціальній сфері, на виробництві як в Україні, так і світі загалом, є значними.

03.07.2012



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.09.2020 01:03

22.09.2020 01:02

22.09.2020 00:56

22.09.2020 00:45

14.09.2020 19:00

14.09.2020 18:57

14.09.2020 18:56

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:34

30.08.2020 14:33

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання