ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Матінка Божа, Україна- ненька і мати рідненька

Цьогоріч виповнилося 90 ро­ків, як українці відзначають День матері, коли вперше укра­їнська громада вшанувала це свято 1928 року в Канаді. Органі­затором святкування виступила громадська організація «Союз українок Канади».

Наступного, 1929, року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініці­атором урочистостей була Олена Кисілевська, редактор тижневика «Жіноча доля». Також 1929 року «Союз українок» зініціював запро­вадження цього свята на Терно­пільщині. Організації «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та інші організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині. Відтоді День матері відзначали уже дуже ши­роко до 1939 року.

З приходом радянських військ на Західну Україну кому­ністична влада заборонила свят­кування Дня матері, й відтоді це свято відзначалося українцями вже за межами рідної України. З 1990 року завдяки зусиллям гро­мадських організацій, зокрема «Союзу українок», Свято матері повернулося в Україну. У 1999 році, 10 травня «…на підтримку ініціативи Державного комітету України у справах сім’ї та моло­ді, міжнародної організації «Жі­ноча громада», Спілки жінок України, громадської організа­ції «Союз українок»…» Указом Президента України встановле­но День матері з відзначенням його щороку в другу неділю травня. Навесні, коли оживає земля, зацвітають сади, квіт­нуть луги і все навколо вбира­ється пишним і ніжним цвітом.

Народна творчість, письмен­ники й поети, творці й митці, ху­дожники і скульптори, самородки слова і маститі оратори присвяти­ли свої найкращі почуття, відо­бражені в образах і творах, матері, матусі, матінці і неньці, милій і прекрасній, рідній і дорогенькій.

Промовляючи чарівне слово «мама», відразу світліє душа, стає тепло і затишно, ніби обі­йняла вона тебе теплими долоня­ми і зігріла щирим поглядом. Найрідніша в світі людина, най­відданіша, найкраща. Її світла і чиста любов – безкорисна, справ­ді сонячна. Вона, як те сонечко, всіх зігріває, для всіх світить і нічого не вимагає натомість. А вона ж кожному з нас дала най­дорожче – життя! Кожен наш крок, кожне слово і погляд – вона нас усьому навчала, вела за руку в дивовижний світ. Скільки всьо­го вона знесла на своїх плечах, знає лише Господь.

Вона старалась, щоб кожному було добре і затишно, щоб її діти були ситі і вдягнені, мали добрі знання і були виховані, щоб вони в цьому світі мали добру і світлу долю. Діти підростали і йшли своїми шляхами, а матері лиша­лись, чекали-виглядали, моли­лись. Як же важливо, щоб діти не забули про свою матір, щоб при­їжджали і приходили до неї не тільки в свято, але й будні, приді­ляли хоч трошки уваги та любо­ві. Тарас Шевченко застеріг у своїх словах:

«Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того люди цураються,

В хату не пускають…».

ПІДГОТУВАВ ЄВГЕН ДРАП’ЯТИЙ

СВЯТО МАТЕРІ

Гей, заграйте гори, зашуміть діброви,

Приберіться, ниви, красно та багато, –

Зажурчіть потоки, заведіть розмови

Про святочну днину, про велике свято!

Заспівайте згучно в тихім гаю, птиці,

Гомоніть з вітрами, польовії квіти,

Задзвоніть дзвіночки, рожі, всі косиці,

Заспівайте хором, українські діти!

А кому ж то грати та кому співати?

Знає се діточе чистеє серденько:

Нині Твоє свято, наша рідна мати,

Будь благословенна, українська ненько.

Ти ж себе жертвуєш, повная любові,

Для дочки, для сина, рідної дитини,

Не жалієш сили, труду, ані крові,

Будь благословенна нинішньої днини.

Що Тобі принести за Твою посвяту –

Вдень і в довгу нічку, як в зимі, так в літі?

Наше юне серце Ти прийми в заплату,

Будь благословенна між усіми в світі!

Відітхни хоч нині разом з діточками,

Завтра ждуть на Тебе знов новії труди,

Своїм святом нині веселися з нами,

Будь благословенна у діточій груді.

І прийми в сю днину щирії привіти, –

Най Бог дасть потіхи з нас Тобі діждати,

Най Тобі й Вкраїні служать Твої діти,

Будь благословенна, українська мати!

ЮРКО ШКРУМЕЛЯК

21.05.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини