«ГАГАРІН І БАРСЕЛОНА»: СУЧАСНА ПРОЗА НА ТЕАТРАЛЬНІЙ СЦЕНІ
Київський академічний Молодий театр ініціював проект
«Про-ЗА-Театр», мета якого – популяризувати сучасну українську малу прозу на
сценічних майданчиках. І не тільки у форматі етюдів, фрагментів, окремої
вистави, а й широкого кола інших заходів. Однією з важливих подій проекту стала
прем’єра вистави «Гагарін і Барселона».
Літературною основою вистави є твори сучасних українських
письменників Руслана Горового, Сергія Жадана, Любка Дереша, Юрія Винничука та
Євгенії Кононенко. Над сценічною реалізацією текстів працювали молоді режисери
– студенти Київського Національного університету театру, кіно і телебачення
ім. І. Карпенка-Карого Марі Акопян, Марія Лук’янова, Ілля Полоз, Наталія
Сиваненко та Лідія Філовська. Художній керівник вистави Андрій Білоус лаконічно
поєднав усі оповідання в одну історію. Об’єднуючим елементом та додатковою
лінією драматургії стали пісні сучасного українського інді-рок-гурту Vivienne
mort.
Прем’єрний показ вистави відбувся 25 січня на мікросцені
Київського академічного Молодого театру. Всі обрані для постановки оповідання
наче вихоплені із сучасного життя – торкаються соціальних і побутових проблем
звичайних українців. Зокрема, взаємин між батьками й дітьми, небажання молоді
приховувати свої потреби, нового погляду на життя, відносин із соціумом. Це не
революція, а лише несвідомі поривання і бажання молоді виявити своє нове світовідчуття.
Фото із Facebook-сторінки
Київського академічного Молодого театру
ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ СТВОРЕННЯ ПЕРШОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
Сьогодні достовірно стало нам відомо,
Як 200 років друкарі організовано, а не стихійно
На українських землях вперше і свідомо,
Небачену створили спілку професійну!
Мета діяльності первинки друкарів була:
Соцзахист та взаємодопомога робітництва,
Закріплена в Статуті їхньому, як головна
На випадок хвороби, безробіття і каліцтва!
Своїм спілчанам друкарі допомагали,
Підтримували інвалідів, сиріт, вдів
І проти утисків господарських дієво захищали,
Тож шлях спілкам відкрив шляхетний Львів!
Профспілка львівських друкарів
Була по суті європейська,
Бо діяла на землях десяти країн,
Давала приклад солідарності, братерства!
Стоваришування львівських друкарів
Шлях для об’єднань показало –
Створились спілки кушнірів, кравців,
Які свої часописи минулого століття мали.
Мета і принципи писалися в статутах лаконічно,
Завчасно обговорювало чинне ремісництво,
Потім приймалися відкрито і публічно.
Затверджувало їх Галицьке намісництво!
Спілки на землях українських виникали
На базі цісарських указів і патентів,
Тож для об’єднання законний дозвіл мали
І діяли на базі прийнятих статутних документів.
Отож багате українських профспілок минуле
І цінність неперевершену воно з роками має.
Працюючих як захищати наші предки знали,
Нас на покращення в спілках роботи надихає!!!
РІДНА МОВА
Відносно мови рідної розмов багато
На різних рівнях влади та в житті,
Нею ж щодня лиш говорити варто,
Співати життєдайнії пісні!!!
А що ж таке є – рідна мова?
То та, яка ввійшла в свідомість
З найпершого і пам’ятного слова,
Яке було почуте з материних вуст!
І рідна мова – це не просто мова,
Якою люд спілкується завжди,
А це і гордість за свою Вітчизну,
І здатність землю предків зберегти!
Це є єство свідомої людини,
Це складова і тіла, і душі,
Вона людей єднає у лихі години
І є містком порозуміння кожної сім’ї.
Тож рідну мову треба шанувати,
Як і життя, яке дарує нам Господь,
Щодня утверджувати й розвивати,
Вона ще є й натхненням до свобод!
Іван АРТЮХ,
голова Луганського обкому
профспілки «Машприлад» України,
заслужений працівник профспілок України
18.02.2017
|
