ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

СВЯТЕ ВОДОХРЕЩА

Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято Різдвяно-Новорічного циклу, яке в народі має назву Йор­дан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня.

Із Хрещенням Господнім пов’язують хре­щення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він при­йняв хрещення від Іоана Хрестителя в річці Йордан. Коли вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення. Православні та греко-католи­ки вважають, що саме це свято засвідчує та­їнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Бо­жий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Опівночі перед Водохрещем вода в рі­ках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, вкриті льодом, і що там під кригою робить­ся – невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещем вода є цілю­щою; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ранком 19 січня у церкві відбувається Бо­гослужіння, опісля весь народ іде процесією на річку до хреста. Ще за тиждень перед Во­дохрещем колись парубоча громада, а пізні­ше окремі господарі-«спеціалісти» прорубу­вали на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою й обливали буряковим квасом, щоб був чер­воний. Біля хреста будували – теж з льоду – престол. Все це оздоблювали аркою з ялино­вих або соснових гілок – «царські ворота».

До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Після недовгої відправи свя­щеник занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані креща­ющуся Тобі, Господи...». Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води.

Від найдавніших часів християнська церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи «водичкою-йорданич­кою». Ця вода має силу очищувати та зці­лювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оми­нало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків, кращих за святу воду. І що ці­каво, незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло допомагає, яке є на багатьох хрес­тах у священиків.

За матеріалами книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу»

НЕ РУБАЙ ЯЛИНКУ

У рамках Всеукраїнської екологічної ак­ції «Не рубай ялинку» на базі науково-до­слідної лабора­торії «Екологія і освіта» природ­ничо-географічного факультету Умансько­го державного університету ім. Павла Тичи­ни працює традиційна виставка альтерна­тивних ялинок.

Як повідомляє прес-центр УДПУ, акція прово­диться вже шостий рік поспіль. Виставка є промоакцією, яка має сприяти заміні живих хвойних дерев на альтернативні новорічні композиції, розвитку креативної ініціативи та альтер­нативного мистецтва в університеті.

Автори представлених на виставці робіт – студенти 1–6 курсів природничо-географічного факультету вразили різноманітністю технік та креативністю ідей у ство­ренні новорічних ялинок.

Альтернативні ялинки як виставкові експонати пода­ні у двох категоріях. Перша – витвори з вторинних ма­теріалів (клею, тканини, ниток, пластику, відходів па­перу, харчових продуктів тощо). Друга – тематичні композиції «Святковий настрій», «Краплини щастя», «Дванадцять місяців», «Дари року», «Бережіть ліс», «Стильний Новий рік», «Продуктовий бум» тощо.

Організаторам виставки приємно, що ідею створення альтернативних новорічних ялинок підтримують у до­шкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, установах та організаціях, громадських закладах.

ПРИМНОЖЕННЯ ДОБРА

На втіху малечі, на радість дорослим програ­ми Новорічно-Різдвяних заходів Рівненської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України стали традиційними.

Як повідомляє Рівненська обласна рада Проф­спілки працівників освіти і науки України, до­брою традицією є організація свят для дітей спілчан у Рівненському академічному музич­но-драматичному театрі та Рівненському академічно­му обласному театрі ляльок, колядки, щедрівки з ви­хованцями навчально-реабілітаційних центрів та ве­теранами праці інтернатних закладів.

У ляльковому театрі найменші дітки потрапили у справжню диво-казку – танцювали, співали, водили хороводи з казковими героями Соньком, Дрімком, принцесою Ельзою, були глядачами та учасниками вистави, а старші – в музично-драматичному театрі на­солоджувалися виставою «Дюймовочка та метелик».

Більше тисячі дітей були обдаровані позитивними емоціями та подарунками.

21.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини