« на головну 29.03.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1246)
07
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Буцький каньйон – природна краса глибинки

 Мальовничий гранітний каньйон входить до сотні найкрасивіших місць України й посідає друге місце в рейтингу «Сім чудес Черкащини».

 Скелястий каньйон на річці Гірський Тікич біля села Буки (Маньків­ський район Чер­каської області) – одне з найкрасивіших місць на Україні. Сам каньйон неве­ликий, близько трьох кіло­метрів завдовжки. Місцеві жителі називають його Кар­патами серед Черкащини, а ще – маленькою Швейцарі­єю.

Село Буки, на перший погляд, звичайне україн­ське поселення. Дорогою до нього ми милувалися яскра­вими краєвидами, на в’їзді на пагорбі нам трапився танк на п’єдесталі (військо­ву техніку можна часто по­бачити, подорожуючи Укра­їною), далі була худоба, що зустрічалася на вулицях частіше, ніж люди, покину­ті хати... Побачене не дуже вражало, та ми знали, що десь тут має бути неймовір­ної краси каньйон, заради якого ми й приїхали сюди.

Швидка вода, яскрава зе­лень, неймовірні пороги, кам’яні стіни заввишки близько 20 метрів обабіч каньйону зачарували нас, а біля однієї зі скель, поруч з якою глибока природна криниця з джерельною водою, ми знайшли Чер­каську перлину, державну пам’ятку природи – Буць­кий каньйон.

Річка Гірський Тікич тече в протерозойських гра­нітах, вік яких – близько двох 2 млрд років, і утворює глибокий (до 20 м) і вузький (місцями 20–40 м) каньйон, один із виступів якого на­званий на честь відомого українського геолога-петрографа – Скала Родіо­нова.

Гірський Тікич разом із річками Гнилий Тікич і Ятрань входить до басейну Південного Бугу. Перед вхо­дом до Буцького каньйону води Гірського Тікича стрімко скочуються з брили граніту, створюючи гучний водоспад-перекат Вир. Біля нього ще в XIX столітті було збудовано великий водяний млин, від якого, на жаль, нині залишилися лише руї­ни... Взагалі, дивлячись на цю красу, виникає вражен­ня, що на цій річці колись вирувала не тільки вода, а й відбувалися значні історич­ні події. Про це свідчать, зокрема, й руїни ще одного напівзруйнованого об’єкта, що виринають внизу по те­чії – першої в Україні гідро­електростанції.



Фото автора
03.07.2012
 
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання