|
Ландшафтний парк, неймовірної краси палац, триповерховий флігель,
в’їзна брама з колонами і господарською добудовою, швейцарський будиночок, приміщення
старовинних стайні та каретної, манеж, православні каплички, фонтани, каньйон та
каштан Тараса Шевченка – все це можна побачити в Корсунь-Шевченківському заповіднику,
а саме на території князівської резиденції Лопухіних. Корсунський палац середини
XIX ст. був одним з найвишуканіших і найбагатших не тільки в Росії, а й у Європі.
Містечко Корсунь, що
на Черкащині, вважається одним з найдавніших в Україні. Засноване князем Ярославом
Мудрим у 1032 році, місто-фортеця стало могутнім форпостом на шляху кочівників,
а ріка Рось – природною перешкодою. За переказами, назву місту дали священики київської
Десятинної церкви, які були вихідцями з кримського Корсуня (Херсонеса). У ХІ–ХІІ
ст. Корсунь був надзвичайно важливим оборонним центром, про що, зокрема, свідчать
знайдені в цій місцевості залишки оборонних земляних валів та п’яти фортець. Сучасну
назву місто отримало в 1944 році на честь Тараса Шевченка, що народився в селі
Моринцях, розташованому на відстані 34 км від Корсуня.
Палацовий ансамбль у Корсуні почав будувати корсунський староста
князь Станіслав Понятовський у 1789 році як свою літню позаміську резиденцію. Його
основою був великий кам’яний палац, закладений того ж року, який і донині зберігся
на островах Росі – в центрі міста.
Палацовий ансамбль, проекти якого зберігаються в кабінеті малюнків
бібліотеки Варшавського університету, створювався більше 100 років і був першим
палацом, побудованим у стилі неоготики на землях Речі Посполитої. У 1799 році маєток
викупила російська скарбниця, після чого його власником став князь Петро Лопухін.
Саме тоді палац зазнав значних перебудов і набув рис російського романтизму з
елементами готики і класицизму. Частково був добудований флігель, споруджені в’їзна
вежа, швейцарський будиночок, оранжерея, лютеранська каплиця і манеж. Під час
перебудови була зруйнована ордерна галерея. Нині збереглося 10 із 13 споруд Корсунського
палацового ансамблю, які є пам’ятками національного значення.
Палац оточений парком площею 97 гектарів. Його закладено
1782 року в англійському ландшафтному стилі. За основу використано природний ландшафт
кам’янистої заплави та терас Росі. Величезні обкатані гранітні брили, скелі, перекати
та пороги численних рукавів та протоків річки в синтезі з існуючими деревними насадженнями
створюють дуже оригінальну паркову композицію. Доповнюють її малі архітектурні
форми: альтанки, містки (особливо цікавий «чортів міст», прокладений над каньйоном),
скульптурні зображення, світильники. На одному з островів на узвишші залісненого
пагорба ще за часів Понятовського в скелі був викарбуваний грот, який існує і нині.
Оскільки місто відоме насамперед військовими подіями – битвою
1648 року між військами Хмельницького і поляків, а також Корсунь-Шевченківської
операцією 1944 року, два музеї на території заповідника присвячено саме цим подіям.
На майданчику перед палацом можна побачити різні зразки військової техніки: танки,
гармати, літаки.
ФОТО автора |
