ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЛІДЕРА ПЕРВИНКИ ЗРОСТАЄ

Г олова ФПО Максим Ба­ланенко зазначив, що життя ставить перед профспілками дуже го­стрі проблеми: «У цій ситуа­ції недостатньо прийняти рі­шення вищих керівних орга­нів. Потрібна підтримка та порада людей, які знають ре­альне життя трудових колек­тивів, їхні настрої, оцінку ре­форм, що відбуваються в кра­їні. Саме такими людьми і є голови первинок. За рік, що минув, профспілками зро­блено немало, але фінан­сово-економічні кризи, політична нестабіль­ність негативно вплива­ють на становище тру­дівників, зводячи нані­вець відвойоване проф­спілками. Великий су­против викликає тарифно- цінова політика державних органів влади, спрямована на поширення бідності серед працюючих. І про які б заходи не говорили спілчанам, усе зводиться до росту цін і тари­фів на комуналку. На фоні цього людей дратує започат­кована нова політика оплати праці окремих категорій ке­рівників держмонополій, ві­домств, судів, яким встанов­люються «захмарні» зарпла­ти. Такі дії Уряду вбивають всяку мотивацію до легаль­ної продуктивної праці, осо­бливо серед молоді. Разом з тим, це спонукає нас до більш жорсткої позиції у відстою­ванні розміру оплати праці. Проблема особливо актуаль­на для нашої області. Хоча за І квартал середня зарплата в області зросла майже на 50% і склала 5123 грн, місце в дер­жаві за її рівнем залишилось третім знизу».

За словами Максима Бала­ненка, запроваджені з 1 січня Урядом законодавчі зміни в системі оплати праці, зокре­ма щодо структури мінімаль­ної зарплати, спровокували виникнення низки проблем під час їх практичної реаліза­ції, знівелювали міжкваліфі­каційну диференціацію в оплаті праці. Тепер до міні­мальної зарплати можуть включатися доплати, надбав­ки, заохочувальні та компен­саційні виплати, за винятком доплат за роботу в несприят­ливих умовах праці та підви­щеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний харак­тер робіт, премії до святко­вих і ювілейних дат. Цей по­казник не застосовується як розрахункова величина у ко­лективних договорах та уго­дах усіх рівнів, що вимагає їх обов’язкового перегляду. Ска­совано поняття оплати за просту некваліфіковану пра­цю. Тобто, питання співвідно­шення оплати за некваліфі­ковану та кваліфіковану пра­цю перенесено у площину ко­лективно-договірних відно­син. І саме це покладає вели­ку відповідальність на пер­винку, бо саме вона стає цен­тровою в переговорах стосов­но ціни робочої сили. Держа­ва тепер гарантує лише міні­малку в розмірі 3200 грн і мі­німальну тарифну ставку у розмірі прожиткового міні­муму 1600 грн. У цій ситуації можна користуватися роз’ясненнями Мінсоцполітики про те, що за наявності фінан­сових можливостей підпри­ємства госпрозрахункової сфери, використовуючи кол­договірне регулювання опла­ти праці, можуть встановлю­вати мінімальну тарифну ставку, виходячи з якої здій­снюється побудова тарифної сітки, у розмірі, вищому, ніж визначено законом. Часто го­лова профкому залишається один на один з роботодавцем, у якого немає жодного ба­жання впроваджувати спра­ведливу оплату праці, та тру­довим колективом, який саме цього вимагає.

«У цій ситуації профком повинен діяти згідно із зако­нодавством, – підкреслив голова ФПО, – вступати в переговори з робо­тодавцем, пропону­ючи своє бачення рівня оплати пра­ці, а орієнтирів для встановлен­ня рівня зарпла­ти чимало, а саме: середня зарплата по Украї­ні (березень п. р. – 6753 грн фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб – I квартал п. р. – 3549 грн, а не 1684 грн) . Є ще одна обов’язкова норма Генераль­ної угоди: в 2017 році частка основної зарплати в структу­рі оплати праці – 64%, тобто якщо зарплата робітника першого розряду 3200 грн, то тарифна ставка його повинна складати 2048 грн, або 28% до прожиткового мінімуму. Під­креслюю, що забезпечення гідного рівня зарплати для нас повинно стати основним завданням».

На засіданні йшлося та­кож про колдоговірну роботу. Практично на кожному під­приємстві, де є первинка, укладено колдоговір. Не все йде гладко. Окремі робото­давці не вважають за потріб­не обтяжувати себе додатко­вими зобов’язаннями перед працівниками. Колдоговірне регулювання рівня оплати праці – тільки початок. Нада­лі новий Трудовий кодекс у цю площину передає додат­ково близько 40 питань, що вирішуються через колдого­вір. В умовах децентралізації держава поступово знімає із себе відповідальність за за­безпечення трудових прав, а тому зростають роль і відпо­відальність первинок.

Нагальним для профспі­лок лишається питання при­йняття Трудового кодексу.

Обговорювалася й пробле­ма заборгованості із зарпла­ти. Завдяки активній роботі первинок, відповідних профорганів, у минулому і поточ­ному роках вдалося зменши­ти борги. На 1 квітня п. р. – це чотири підприємства і 29 млн грн. Це ті підприємства, де ді­ють первинки. Проект Трудо­вого кодексу передбачає нор­му, за якою в разі порушення встановлених законом, кол­договором строків виплати зарплати, гарантійних і ком­пенсаційних виплат робото­давець зобов’язаний сплати­ти працівнику пеню у розмірі та на умовах, визначених колдоговором, але не менше облікової ставки Національ­ного банку України в розра­хунку на рік за кожен день за­тримки та сплатити всю суму заборгованості із зарплати з урахуванням індексу інфля­ції за весь час прострочення. Ця норма спонукатиме робо­тодавця до своєчасної випла­ти зарплати.

Голови первинних профор­ганізацій озвучили пробле­ми, які їх непокоять. Зокре­ма, удосконалюючи колдого­вірну роботу, потрібно дома­гатися, щоб норми цього до­кумента поширювалися тіль­ки на членів профспілки. Ішла мова про недолугі ре­форми, які призводять до ско­рочення кадрів, недоліки в реформі оплати праці, над усуненням яких потрібно працювати із соціальними партнерами. Також турбує лі­дерів первинок недоступне літнє оздоровлення дітей.

У засіданні взяла участь і відповіла на запитання профлідерів керівник департамен­ту профспілкового руху та зв’язків з громадськими орга­нізаціями ФПУ Лариса Ров­чак. Зокрема, вона розповіла про місце і роль профспілок у новостворених територіаль­них громадах.

Марія ІВАНОВА

ПІДПИСАНО ГАЛУЗЕВУ ТЕРИТОРІАЛЬНУ УГОДУ

ХМЕЛЬНИЧЧИНА

З ініціативи обласної організації профспілки працівників житлово- комунального господарства, місце­вої промисловості та побутового об­слуговування населення підписано галузеву територіальну угоду між ви­конавчим комітетом Волочиської міської ради та обласною організаці­єю профспілки на 2017–2020 роки.

В угоді враховано чинні норми Гене­ральної, Галузевої, Територіальної угод, пропозиції керівників кому­нальних підприємств ЖКГ м. Воло­чиська, внесені в ході колективних пере­говорів, узгоджені позиції сторін щодо основних принципів проведення соціаль­но-економічної політики у сфері діяльнос­ті підприємств і організацій ЖКГ об’єднаної територіальної громади. Положення угоди спрямовані на забезпечення прав і гарантій працівників, насамперед права на гідну оплату праці.

Угоду підписали Волочиський міський го­лова Костянтин Черниченко та голова об­кому профспілки Микола Шафінський.

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ – ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ПРОБЛЕМ ВИПУСКНИКІВ

Для студентів 5 курсу юридичного факультету Чорноморського націо­нального університету ім. Петра Мо­гили було проведено черговий семі­нар-тренінг для молоді на тему: «Практичні аспекти укладання тру­дових договорів». Навчання провела завідувач відділу з правової роботи облпрофради Надія Матвєєва.

Н а семінарі обговорювалися питан­ня державних гарантій і сприяння працевлаштуванню молоді на пер­шому робочому місці. Також май­бутні випускники отримали практичні по­ради щодо пошуку роботи та ведення пе­реговорів з майбутніми роботодавцями. Жваве обговорення у молоді викликали питання легальної зайнятості, стажуван­ня та встановлення випробування при прийнятті на роботу.

Вл. інф. облпрофради

ОПЛАТІТЬ ПРАЦЮ ГОРЯН ПО СПРАВЕДЛИВОСТІ!

Голова Закарпатської облпрофради Воло­димир Фленько звернувся до Голови Вер­ховної Ради України Андрія Парубія та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з листом щодо проблем оплати праці та пенсійного забезпечення мешкан­ців нашого краю, зокрема населених пунк­тів, що мають статус гірських.

«У зв’язку із за­провадженням мінімальної зарплати в роз­мірі 3200 грн, – ідеться в листі, – в бюджетних орга­нізаціях, незважаючи на різні доплати і надбавки, оплата праці некваліфіко­ваного працівника і фахів­ця є практично однако­вою. Причина в тому, що посадовий оклад І тариф­ного розряду Єдиної та­рифної сітки становить всього 1600 грн. Порівняно з 1 грудня 2016 року, роз­рив між І тарифним розря­дом ЄТС та мінімальною заробітною платою значно збільшився. Якщо на 01.12.2016 він становив 0,83 (І тарифний розряд ЄТС – 1335 грн, а МЗП – 1600 грн), то на 01.01.2017 – всього 0,5 (І тарифний розряд ЄТС – 1600 грн, МЗП – 3200 грн).

Це викликає невдово­лення працівників бю­джетних установ, не сти­мулює їх до професійного виконання своїх посадо­вих обов’язків. Крім того, Кабінетом Міністрів Укра­їни не виконується п. 2.29 Генеральної угоди на 2016–2017 роки, де передба­чено «не допускати збіль­шення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною сіткою) праців­ника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною зарплатою».

Підвищення мінімаль­ної зарплати включає в себе гарантовану держа­вою доплату в розмірі 25% посадового окладу для гро­мадян, які проживають у населених пунктах, що ма­ють статус гірських. Осно­вні засади державної полі­тики щодо розвитку гір­ських населених пунктів та гарантії соціального за­хисту громадян, що в них проживають, визначені За­коном України «Про статус гірських населених пунк­тів України». Для низькооплачуваних працівників цих місцевостей цю допла­ту повністю нівельовано, оскільки її включено до мі­німальної зарплати.

У Закарпатті в гірських населених пунктах тру­дяться майже 20 тис. пра­цівників різних галузей, у тому числі понад 12 тис. – в бюджетних організаціях і установах, більшість з них отримують зарплату 3200 грн.

Крім того, потребують законодавчого вдоскона­лення питання щодо на­дання громадянам статусу осіб, які проживають на те­риторії населеного пункту, що має статус гірського, оскільки визначення тер­міну «постійне місце про­живання» цим законом не передбачено. Тому неможливо відстежити право­мірність надання сільськими рада­ми громадянам відповідного ста­тусу. Така ж про­блема і з припи­ненням цього ста­тусу, оскільки ця процедура взагалі не прописана. Водночас у Законі України «Про до­бровільне об’єднання територі­альних громад» не визначено термін «гірська громада» та не передбачено надання статусу гірських цим громадам.

Також потребує врегу­лювання питання пенсій­ного забезпечення осіб, які проживають в гірських населених пунктах. Лише на території нашої області мешкають 61,5 тис. пенсіо­нерів, які отримують пен­сійні виплати на 20% біль­ше за проживання в гір­ських населених пунктах. Місячна потреба на випла­ту таких надбавок стано­вить 12,7 млн грн.

Законом

27.05.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини