Ексклюзивне інтерв’ю з головою Профспілки праців¬ників авіабудування та ма¬шинобудування України Яремою Жугаєвичем.

– У радянські часи невід’ємною складовою авіацій­ної промисловості завжди було виробництво іншої техніки (не тільки літаків). А сьогодні ми впевнено говоримо про здобутки не лише в літако- та двигунобу­дуванні. Нові види озброєння, ра­кетна техніка, нові українські вертольоти – наші підприємства вже впевнено їх освоюють. Від­повідно, там діють наші первин­ні профспілкові організації.

Триває процес реформування управління підприємствами га­лузі на державному рівні та ство­рення окремих холдингів, що може призвести до поділу під­приємств між ними зовсім не за нашою сьогоднішньою галузе­вою ознакою. Враховуючи зазна­чене, було прийнято рішення про зміну назви Профспілки для збереження своїх організацій.

– Ще про реструктуризацію. Останнім часом відбулися значні зміни в системі Укроборонпрому. Чи досягнуто сьогодні оптимального струк­турного балансу для підпри­ємств галузі?

– Звісно, що ні. Укрпрофавіа мала чітку позицію стосовно ре­формування галузі. Тому законо­проєкт № 3822 щодо реформуван­ня Укроборонпрому для нас був неприйнятним, оскільки не вра­ховував ні думки трудових ко­лективів, ні позиції Профспілки. Але на жаль, до нас не дослуха­лися і прийняли цей закон (в якості закону проєкт отримав № 1630 – ред.).

Наша позиція щодо цього За­кону наступна: реформування Укроборонпрому, яке практично здійснюється людьми, частина з яких раніше не мали досвіду ро­боти в ОПК, не може відбуватись без профкомів. ЦК профспілки разом з фахівцями галузі, зокре­ма Державного Київського кон­структорського бюро «Луч», тож ми детально відпрацювали свої позиції і надали відповідні про­позиції «нагору».

І певний результат є. Кабмі­ном схвалено План заходів з імп­лементації Закону 1630, є Галузе­ва угода, де передбачено участь ЦК та профспілкових комітетів Укрпрофавіа у таких процесах. Ми постійно моніторимо хід ре­формування підприємств галузі. Наразі розпочали свою роботу ко­місії підприємств із реорганіза­ції та інвентаризації. Ми контро- люємо, щоб до складу всіх комі­сій було включено голів профкомів Укрпрофавіа як представ­ників трудових колективів. Голо­вне, що на кожному етапі рефор­мування представники Проф­спілки будуть послідовно відсто­ювати інтереси своїх членів.

– Нещодавно Глава держа­ви підписав довгоочікуваний Закон про локалізацію. Які можливості він відкриває для національного виробника?

– О, це дійсно результат довго­тривалої роботи і профспілок, і роботодавців! І цей документ має вищий статус Закону Украї­ни.

Слід зазначити, що проєкт цього закону на всіх етапах його просування активно підтриму­вався галузевими профспілками виробничої сфери і ФПУ. Зусил­лями нашої профспілки, ФПУ та об’єднань організацій роботодав­ців у трудових колективах було зібрано 150 тис. підписів робітни­ків промислових підприємств та організацій на підтримку відпо­відного законопроєкту.

Також після схвалення даного проєкту в першому читанні за за­питом Профспілки фахівцями АТ «МОТОР СІЧ» було сформова­но пропозиції щодо доповнення проєкту визначенням ступенів локалізації виробництва для то­варів, які виготовляються під­приємствами вітчизняного вій­ськово-промислового комплексу та авіаційної промисловості. Профспілка підтримала цю іні­ціативу та направила відповідні листи до профільного Комітету Верховної Ради й окремих народ­них депутатів. Як результат, до­опрацьований законопроєкт було доповнено переліком про­дукції авіаційної і космічної га­лузей.

Закон про локалізацію сприяє створенню передумов для стало­го розвитку та модернізації ві­тчизняної промисловості, нада­ючи перевагу вітчизняному ви­робнику. Якщо держава планує купувати вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апара­ти, двигуни для літальних апа­ратів тощо, то має враховувати ступінь локалізації їхнього ви­робництва в Україні. З кожним наступним роком ступінь має бути вищим.

Але хочу звернути увагу, що наявність такого закону ще не гарантує успіх українських ви­робників. У наших реаліях бага­то залежить від виконавців… Тому ми будемо відстежувати, вчасно втручатися і «підказува­ти» деяким працівникам ЦОВВ про їх обов’язки і наші права згідно з цим законом.

– Державне замовлення – це важливе питання для галузі, які є зрушення?

– Щороку Профспілка надає Федерації профспілок України свої пропозиції для включення до проєкту держбюджету на на­ступний рік, зокрема державно­го замовлення для підприємств галузі, і разом з кваліфіковани­ми спеціалістами ФПУ (яких оці­нюю як кращих професіоналів у профспілковому середовищі) по­тім відстоює їх у різних органах державної влади. Нам прикро, що більшість наших пропозицій не враховуються. Навіть затвер­джена «Державна цільова науко­во-технічна програма розвитку авіаційної промисловості Украї­ни на 2021–2030 роки» поки не отримала бюджетного фінансу­вання.

Без фінансової підтримки на підприємствах галузі продовжує зростати заборгованість з випла­ти заробітної плати. За підсумка­ми 9 місяців 2021 року ця заборго­ваність на шести підприємствах галузі склала понад 340 млн грн.

Нас тішить, що держзамов­лення отримали декілька під­приємств, що пов’язані тісними коопераційними зв’язками з ін­шими підприємствами, й тому можна вважати, що це замовлен­ня для всієї галузі. Але обсяги за­мовлень явно не відповідають нашим можливостям.

Слід також зазначити, що за особистого сприяння Президен­та України наприкінці 2020 року галузь уперше отримала держза­мовлення на виготовлення трьох літаків! Для нас це зрушення, хоча й, на мій погляд, маленьке. Знаючи ситуацію з держзамов­ленням в інших галузях ОПК, я впевнено заявляю, що цього явно недостатньо. А враховуючи, що Україна уже 8 років перебуває фактично в умовах війни, це ще й неприпустимо. Сподіваюсь, що посадовці, які допустили таку халатність, з часом отримають належну оцінку своєї роботи.

Не можу не наголосити, що га­лузь завдяки діалогу керівників підприємств із головами профко­мів, навіть без державного за­мовлення і фінансування, сьо­годні є найбільш збереженою і працюючою! ЦК Профспілки ак­тивно співпрацює з Асоціацією «Укравіапром» і галузевою орга­нізацією роботодавців. Це дозво­ляє нам разом краще представ­ляти і захищати права й інтереси членів профспілки і трудових ко­лективів.

А з реальною державною під­тримкою стан справ у галузі буде ще кращим.

– Для всіх працівників важ­ливим лишається питання ре­формування трудових відно­син. Що, на Вашу думку, по­трібно зробити, аби досягти компромісу між інтересами працівника та роботодавця?

– У нас є чинна Галузева уго­да, яка в умовах реформування ОПК, зокрема Укравіапрому, ви­явилась особливо актуальною, а тому й украй затребуваною. В Укрпрофавіа на всіх підприєм­ствах укладено колективні дого­вори (нещодавно один з них, укладений на ДП «Антонов», ФПУ визнала кращим, а керівни­ка і голову первинної організації відзначила нагородами, які вру­чив Голова ФПУ Григорій Осо­вий). Це є основним засобом для досягнення компромісу інтере­сів сторін і реальним механіз­мом, який допомагає працівнику з допомогою профкому забезпе­чити собі додаткові гарантії та інтереси на робочому місці, а ро­ботодавцю – посилити мотива­цію й підвищити ефективність праці.