ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Людмила Денісова: «Програми, пов’язані із соціальним захистом громадян, збереглися і розвиваються»

  Чого чекати людям від нових урядових соці­альних програм? Яка роль у підвищенні рівня соціально-економічного захисту трудящих Мініс­терства соціальної полі­тики та профспілок? Чи завжди знаходять вони спільну мову при вирі­шенні актуальних про­блем? На ці та інші теми розмовляємо з міні­стром соціальної політи­ки України Людмилою Денісовою.

  Час вимагає нових підходів

– Людмило Леонтіївно, як би Ви охарактеризували ниніш­ній стан економіки України та можливості в умовах жор­сткої економії забезпечити соціальний захист людей на належному рівні?

– Економіка України сьогод­ні перебуває в надзвичайній скруті. Наприклад, дефіцит державного бюджету в травні тільки за захищеними стаття­ми склав 23 млрд грн. Виходя­чи з цього, ми внесли до Верхо­вної Ради України, й вона під­тримала, законопроект, за яким скоротили ті витрати бю­джету, які, на наш погляд, не пов’язані з прямим соціальним захистом громадян, зокрема будувати і купувати житло на­шим ветеранам, чорнобиль­цям, військовослужбовцям.

Потрібно також зазначити, якщо на програми Міністер­ства соціальної політики у держбюджеті на 2014 рік перед­бачено 92 млрд грн, то ми ско­ротили їх лише на 3,8 млрд. Нам пропонували знизити со­ціальні стандарти, піти на жор­сткі заходи економії щодо зменшення рівня заробітних плат і пенсій, але нам вдалося утримати соціальні стандарти. Так, ми їх заморозили, але всі виплати індексуються на рі­вень інфляції. Ми вже з 1 трав­ня проіндексували всі зарпла­ти і пенсії, як це і належить за законом. Але, на жаль, підви­щення рівня заробітних плат і пенсій, які люди, можливо, очі­кують, не буде. А буде проводи­тися лише їхня індексація.

– Нині дуже багато критики лунає на адресу нового Уря­ду. Його звинувачують у тому, що він нібито призупинив або скасував всі соціальні програ­ми. Наскільки це відповідає реальності?

– Хочу підкреслити, що всі програми, пов’язані із соціаль­ним захистом громадян, збере­глися і розвиваються. Більше того, якщо раніше ми захищали громадян від підвищення цін і тарифів лише програмою жит­лових субсидій, то тепер ми не тільки розширюємо цю програ­му з 1,5 млн сімей до 3 млн, але й в умовах кризи, підвищення цін і тарифів Уряд прийняв нову цільову програму, спрямо­вану на компенсацію цього під­вищення сім’ям з невисоким рівнем доходів. Кошти на реалі­зацію цієї програми вже вклю­чені до держбюджету.

Зона особливої турботи

– У чому суть цієї програми?

– Постановою Кабінету Мі­ністрів України від 5 квітня 2014 року № 83 передбачено, що сім’ї, у яких середньомі­сячний сукупний дохід за по­передні шість місяців не пере­вищував величини прожитко­вого мінімуму для сім’ї, мати­муть право на отримання ком­пенсації додаткових витрат на оплату послуг газопостачан­ня, централізованого опален­ня та централізованого поста­чання гарячої води у зв’язку з підвищенням цін і тарифів на послуги. Таким чином, зазна­чені сім’ї не будуть платити більше, ніж платили до підви­щення цін і тарифів на при­родний газ і теплову енергію.

– Ащо сім’я має зробити для визначення права на компен­сацію?

– Сім’я має порахувати свій середньомісячний дохід і порів­няти його з величиною сумар­ного прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум сім’ї до­рівнює сумі прожиткових міні­мумів для кожного члена сім’ї відповідно до його приналеж­ності до основних соціальних і демографічних груп населення. Для призначення компенсації до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації необхідно надати заяву, довід­ку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (будин­ку чи квартирі) осіб, довідки про доходи кожної особи, зареє­строваної у житловому примі­щенні (будинку чи квартирі). Компенсація надаватиметься у безготівковому вигляді і щомі­сяця перераховуватиметься підприємствам, що надають ко­мунальні послуги. У випадку, якщо середньомісячний сукуп­ний дохід сім’ї за попередні шість місяців не перевищував величини прожиткового міні­муму для сім’ї, рекомендуємо звертатися за призначенням компенсації до органу соціаль­ного захисту населення за міс­цем реєстрації.

– Аякі зміни відбулися в на­данні допомоги сім’ям з ді­тьми?

– У зв’язку із ситуацією в еко­номіці ми змушені були пере­глянути розміри допомоги при народженні дитини. З 1 липня буде діяти інший механізм. Якщо до сьогодні на першу ди­тину виділяється 30, на другу – 60 і на третю – 120 тис. грн, то з 1 липня буде виділятися 41250 грн на кожну дитину. Тоб­то ми збільшуємо розмір допо­моги на першу дитину і скоро­чуємо виплати на другу і тре­тю. Це вимушений захід. Але коли розглядався варіант, щоб на кожну дитину давати по 30 тис., ми вирішили, що необ­хідно все ж стимулювати рі­шення молодих про народжен­ня першої дитини. До речі, в цьому плані ми внесли зміни в ще одну програму. Якщо рані­ше на догляд за дитиною до трьох років платили 135 грн на місяць, то тепер це буде 860 грн. До того ж, матуся у цей період буде застрахована, і з цих 860 грн сплачуватиметься за ра­хунок держави єдиний соціаль­ний внесок до фондів соціаль­ного страхування. Це дасть можливість збільшити розмір виплат за лікарняним листком і позначиться в перспективі при розрахунку пенсії.

– Це вже діюча норма?

– Вона набуває чинності з 1 липня. На всіх діток, які були народжені до 1 липня, будуть діяти виплати за старими нор­мами.

Спільними зусиллями

– Людмило Леонтіївно, болю­чою темою залишається про­блема заборгованості із зарплати, соціального забезпечен­ня громадян. Що робить Мін­соцполітики для її кардиналь­ного вирішення, проведення соціально-економічних ре­форм? Як розвивається ваша співпраця з Федерацією проф­спілок України в цій сфері?

– Коли я прийшла на посаду міністра, побачила сукупно на балансі всіх фондів соціально­го страхування понад 7 млрд грн. А на рахунку в казначей­стві було всього 68 млн. Ска­жіть, що тут можна карди­нально зробити, коли майже 90 млрд податків було сплаче­но наперед? Але їх же на ра­хунках не було. На балансі Фонду соціального страхуван­ня на випадок безробіття пови­нно було бути 4,5 млрд грн. Але їх вже хтось «з’їв». Хтось вивіз їх у вигляді готівки і нині фінансує сепаратистів на сході України. Але ж будь-яка реформа вимагає грошей. І їх потрібно звідкілясь узяти. Го­ворячи про реформи, ми сьо­годні насамперед говоримо про адресність соціальної до­помоги. Наприклад, ми зроби­ли такий крок: усі пільги, отримані за професійні заслу­ги, тепер залежать від рівня доходу громадян. Але це сто­сується лише професійних пільг, а не тих, що надаються за статусом громадянам. Що стосується заборгованості із зарплати, то рецепт тут один: потрібно її виплачувати. Робо­тодавцеві має бути вигідно бути чесним перед своїми пра­цівниками, і держава має йому в цьому допомагати.

– Але яким чином, якщо гово­рять, що грошей немає?

– Ми нещодавно провели за­сідання Комісії із заборгова­ності по зарплаті, яку я очо­люю. Визначили, що найбіль­ший боржник – це «Укроборонпром». Заборгованість із зарплати в квітні становила тут 130 млн грн. Тобто з мільярда загальної заборгованості – більше 10%. Це катастрофічна сума. Запросила до міністер­ства генерального і фінансово­го директорів «Укроборонпрому». Ми спільно обговорили проблему. Я виступила на засі­данні Уряду з цього приводу. До мене прислухалися і Прем’єр-міністр, і міністри. Спіль­но нам вдалося знайти рішен­ня. Наразі заборгованість зали­шилася на рівні близько 40 млн. І то по неактивним підприєм­ствам. Тож ми маємо намір ви­рішувати ці питання і далі. Що стосується нашої співпраці в цьому плані з профспілками, особливо з ФПУ, у нас відбува­ється обмін інформацією щодо заборгованості із зарплати, ми разом вирішуємо поточні і стратегічні питання.

– Питання у розвиток теми. Як Ви бачите поглиблення со­ціального діалогу, зокрема з ФПУ? Які перспективи цього співробітництва в інтересах людини праці?

– Ми плануємо і далі розви­вати соціальний діалог, взає­мовигідні партнерські відноси­ни з ФПУ. Ми завжди відкриті для діалогу, для проведення спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня соціально-економічного захисту на­ших громадян. Коли я тільки прийшла на посаду міністра, ми відразу ж зустрілися з ке­рівниками ФПУ та її членських організацій. Ми завжди ради­мося з профспілками і дослуха­ємося до їх позиції, адже розу­міємо що за ними стоять міль­йони членів профспілок, а це люди праці, інтереси яких ми також захищаємо. Всі проекти нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудових та економічних питань, направляємо Федерації проф­спілок, проводимо спільні кон­сультації. До речі, я наполягла на тому, щоб на засіданнях Кабміну були присутні пред­ставники профспілок та робо­тодавців. І їх представники сьогодні беруть участь в усіх засіданнях Уряду та урядових комітетів. Таким чином, є мож­ливість виступити і викласти точку зору трудящих, яких представляють профспілки. Ми постійно перебуваємо в ре­жимі соцдіалогу. Так, у нас є гострі питання, з яких ми дис­кутуємо. Однак, як відомо, в спорі народжується істина. Го­ловне, щоб від наших дискусій і рішень людям ставало хоч трохи легше жити і працювати.

– Як відомо, ваше міністер­ство безпосередньо впливає на діяльність фондів соціаль­ного страхування. Із місць по­відомляють, що виникли складнощі з виділенням ко­штів на оздоровлення праців­ників. Які перспективи вирі­шення цього питання?

– Це неправдива інформа­ція. Як тільки відбувається фі­нансування з Державного каз­начейства, в першу чергу ко­шти спрямовуються на страхо­ві виплати – на лікарняні лист­ки, по вагітності та пологах, а також на санаторно-курортне лікування.

– Людмило Леонтіївно, що б Ви побажали нашим читачам в та­кий непростий для країни час?

– Насамперед, миру. Ну, і звичайно, здоров’я та щастя.

Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

24.05.2014

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини