ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Незабутнє літо в «Червоній гвоздиці» триває!

Дитячий оздоровчий центр «Червона гвоз­дика» Бердянської міської ради Запорізь­кої області взяв на оздоровлення у третю зміну 690 дітей та підлітків з Дніпропетров­ської, Харківської, Донецької та інших об­ластей України.

Анатолій ЧЕРЕПЄХІН

завідувач відділу Запорізької облпрофради

Завдяки злагодженим діям колективу, очолюваному Тетяною Михайленко, у за­кладі для оздоровлення ді­тей створено гарні умови. З дітьми працюють понад 200 співро­бітників центру – 90 осіб педагогіч­ного колективу, який очолює Ірина Торовець, 13 медичних працівни­ків, 57 працівників кухні на чолі із заввиробництвом Світланою Кіо­совою, адміністратором залу Тетя­ною Мельниковою. Поняття плин­ності кадрів в оздоровчому центрі не існує.

Для дітей працює 15 гуртків за ін­тересами, три танцювальних зали, два басейни для занять аквааеробі­кою, спелеокамера, кімната для при­йому коктейлів, фітобар, де готують смачні напої на основі цілющих рос­лин. «Червона гвоздика» має ліцен­зію на проведення медичної прак­тики. У закладі діють тренажерний зал, салон краси, проводяться різно­манітні майстер-класи.

Для спортивних ігор обладнано поля для великого, міні-та пляжно­го футболу, волейболу, баскетболу, для змагань із шашок та шахів.

Усі зміни в центрі – тематичні. Девіз «Червоної гвоздики» – свято кожен день, а це конкурси, ігри, по­дорожі, свята, дружні зустрічі, спів біля багаття, ярмарки, розваги та атракціони, сюрпризи для іменин­ників і всіма улюблені дискотеки.

Дитячий оздоров­чий центр відповідає всім сучасним вимогам з оздоровлення дітей. Тут велику увагу приділяють безпечному від­починку – у центрі встановлено ка­мери відеоспостереження, цілодо­бово працює охорона.

У «Червоній гвоздиці» перейма­ються інноваціями відпочинку та оздоровлення дітей, розвивають творчий потенціал, що ґрунтується на славних українських традиціях. Цього літа в центрі відкрилися ху­тори Розваг.

Корабельна палуба на березі Азовського моря, прикрашена різ­нокольоровими прапорцями, – улю­блене місце дітвори. Хлопці залюб­ки беруть участь в анімаційному шоу пляжної дискотеки, влаштову­ють фотосесії, а вечорами, коли зо­ряне небо зливається з тихим мо­рем, палуба виблискує яскравими вогнями – це кращі загони нагоро­джені пінною вечіркою та запаль­ною дискотекою.

Знайомство з хуторами «Розваг», я назвав би їх «Хутори поблизу гвоз­дики», – це знайомство з кращими традиціями минулого українсько­го народу. Діти поринають у диво­вижний світ українського фолькло­ру. У другій половині дня два загони вирушають на екскурсію в хутори. Дерев’яні хати, криті соломою та че­репицею, справжня українська піч, кузня, криниця, річка з містками, солом’яний бичок, українські ляль­ки, начиння XVIII–ХIX століть диву­ють і вражають дітей. А кому не хо­четься поворожити, дізнатися свій оберіг, навчитися ліпити смачні ва­реники, розтопити піч, впоратися з рогачами і казанками, а також зу­міти викувати підкову, скрипковий ключ разом з умільцем ковалем Ва­кулою! Хлопчаки у захваті і не відхо­дять від ковадла, а дівчата хвалять­ся в’язаними ляльками-мотанками, своїми диво-косами – справжнім пе­рукарським мистецтвом.

Допомагають усього цього навчи­тися майстри своєї справи, професі­онали, які жартами-примовками зу­стрічають дітвору на хуторах. Одяг­нені в українські національні кос­тюми, вони дають уроки майстер-класу. Наступного року додадуться хутір Петриківка, хутір Козацьких розваг, хутір Бабусиних скарбів.

Поруч із хуторами Розваг побудо­вана конюшня. Діти з радістю навча­ються верховій їзді, катаються у ка­реті, запряженій парою коней. Осо­бливе захоплення викликає лоша, яке з’явилося на світ у ніч на Івана Купала. Малятко Купава піднімає настрій, виліковує від нудьги та де­пресії. Спілкування з тваринами – справжня іпотерапія, яка не тільки забезпечує терапевтичний ефект, а й дарує дитині позитивні емоції.

«Червона гвоздика» – це найяскра­віші та незабутні враження на все життя, це нові друзі, море посмішок, сонця, розваг. Кожен день, проведе­ний у центрі – це маленьке свято, яке залишає в душі дитини радість.

Як профспілки Закарпаття оздоровлюють дітей?

На базі дитячого оздоровчого табору «Трембіта» Ужгородської територіальної профорганізації Львівської залізниці, який розташований у селі Циганівці Ужгород­ського району, відбулося виїзне засідан­ня обласної оздоровчої комісії профспілок (голова – заступник голови Закарпатської облпрофради Василь Захарець).

Сергій Баранчиков

завідувач відділу організаційно-гуманітарної роботи Закарпатської облпрофради

Як зазначалося, з по­чатку літнього сезону за організаційно-фінансової участі профспілок оздоровлено по­над 2,5 тис. дітей. На ці цілі використано кошти з різних джерел – профбюджету, гос­подарників, батьківську оплату тощо. Найбільше ді­тей працівників своїх галузей оздоровлено обласними ор­ганізаціями профспілок пра­цівників освіти і науки, дер­жавних установ, культури, охорони здоров’я, Ужгород­ською територіальною профорганізацією Львівської залізниці.

Цього літа оздоровлюють дітей стаціонарні заклади «Водограй», «Трембіта», «Вогник», «Шаяни», «Біло­чка», «Барвінок» та ін. У літ­ньому оздоровчому таборі «Гармонія» для творчо об­дарованих дітей, організа­торами якого є управління культури облдержадміні­страції та обком профспілки працівників культури, побу­вав 91 юний талант. Нині в цьому таборі відпочивають і оздоровлюються діти пра­цівників галузей культури, про що подбала галузева профспілка. На базі дитячо­го оздоровчого закладу «Барвінок», як «табір у та­борі», працював мистецько-мовний табір «Юний худож­ник» обкому профспілки працівників освіти і науки, де 46 дітей освітян поєдну­вали заняття художньою творчістю з вивченням англійської мови. П’ять тургос­подарств ПрАТ«Закарпатту­рист» уже прийняли на оздоровлення близько 550 дітей. З ініціативи галузевих профспілок працівників освіти і науки та охорони здоров’я організовуються виїзди дітей на відпочинок в оздоровчі заклади на море в Одеську область.

Разом із цим, як зазначили голова обласної оздоровчої комісії профспілок Василь Захарець, члени комісії Ма­рія Петечук, Ярослав Афта­нас, Наталія Товтин, Тетяна Повханич та ін., на обсягах оздоровлення дітей і заван­таженні окремих дитячих оздоровниць суттєво позна­чилося скасування у 2015 році часткового оздоровлен­ня дітей за кошти Фонду со­ціального страхування з тим­часової втрати працездат­ності, яким торік на ці цілі було виділено в області по­над 14 млн грн. Звернення облпрофради до Президен­та, Голови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України щодо відновлення частково­го фінансування літнього оздоровлення дітей за ко­шти соцстраху поки що ре­зультатів не дали.

Члени обласної оздоровчої комісії ознайомилися з робо­тою дитячого оздоровчого табору «Трембіта», про який їм розповіли голова Ужго­родської територіальної профорганізації Львівської залізниці Ярослав Афтанас і директор оздоровниці Воло­димир Паруна.

«Робіть свою справу добре, і в цьому – патріотизм»

Сьогодні навіть не віриться, що іще кіль­ка років тому, коли, здавалося, і часи були сприятливіші, навчально-оздоровчий табір Львівського національного політехнічного університету «Політехнік–2» у Славську був на межі занепаду та закриття. Сьогодні – це процвітаюче підприємство, яке нещодавно атестоване комісією Мінсоцполітики України на першу – найвищу для таких оздоровниць – категорію. Івсе завдяки креативному ке­рівникові, якого знайшов і призначив на по­саду ректорат вишу спільно з профкомами працівників та студентським.

Ольга ЛОБАРЧУК

Львівська обл.

Секрет того, що в таборі сьогодні з повною за­вантаженістю місць відпочивають діти в 5 змін не лише працівників уні­верситету, освітян області, а й з різних куточків України, сам керівник оздоровниці, ко­лишній військовий і викладач академії Сухопутних військ Володимир Петрович Білодід бачить у тому, що справою, яку робиш, треба жити. «Ро­біть свою справу добре, і в цьому патріотизм. Інші ба­чать, особливо діти, молодь, і це найпереконливіший мо­мент виховання та істини», – каже він.

Володимир Білодід напра­цьовує чи не щоденно нові зв’язки й контакти заради справи. Це стержень його ме­неджменту. Зателефонував пожежникам, і вони одразу погодилися приїхати до дітей на професійну профілактичну розмову. Скільки втіхи було – вилізти на пожежні машини, посидіти за кермом, поогля­дати техніку. Побували тут і актори Львівського театру ля­льок із пізнавальною історич­ною виставою «Два Леви», і дільничні інспектори та пра­цівники автоінспекції, які вели з молоддю розмову про дотримання правил вулично­го руху і норм поведінки в суспільстві, про відповідаль­ність за погану поведінку та порушення закону. Працівни­ки фінбанківського інституту вчать дітей секретів економії та бізнесу. Анещодавно, ма­буть, скориставшись своїми давніми напрацюваннями і зв’язками ще з академії, Во­лодимир Білодід запросив у табір для навчання іноземних мов волонтерів – носіїв мови з Нігерії, Туреччи­ни та інших країн.

На четверту табір­ну зміну прибули до навчально-оздоровчого та­бору «Політехнік–2» працівни­ки Львівського пересувного пла­нетарію. Словом, дітям тут ніколи нудьгувати, навіть немає часу на розмови з бать­ками – вони у будь-яку погоду, як каже Володимир Білодід, зайняті зранку до вечора.

Ефективний керівник закладу працює з виконавчою владою області та району за держав­ними програмами оздоров­лення незахищених категорій дітей, з ректоратом універси­тету та профкомами настіль­ки тісно, що і ректор Юрій Бо­бало, і проректор – головний фінансист Львівської політех­ніки Анатолій Мороз, і голова профкому Володимир Гайдук – у курсі його повсякденних та перспективних планів. Їх, зізнається, склав уже на 20 років наперед. Керівництво Політехніки теж живе пробле­мами своєї оздоровниці. Так напрацьовуються порозумін­ня і довіра в роботі.

У таборі працює кращий лікар-педіатр Сколівщини, досвідчена медсестра. Голова студентського профкому Дро­гобицького педуніверситету Ігор Гівчак скеровує сюди кращих студентів на сезонну працю і педагогічну практику.

З 1 червня до 15 серпня в «Політехніку–2» оздоровило­ся понад 600 дітей. Серед них, ділиться голова профко­му вишу Володимир Гайдук, понад сотня дітей працівни­ків університету та освітян Львівщини.

Популярними стали коротко­термінові виїзди колективами кафедр у табір Зозулі на Золо­чівщині неподалік від Львова. Оздоровниця іще в процесі ремонту, але зі своїми харча­ми на кухні вже можна дати собі раду в цій мальовничій місцині серед соснового лісу.

Благо, люди знову починають не боятися відпочивати й від­правляють на відпочинок сво­їх дітей. Профкоми здешев­люють путівки своїм спілча­нам – працівникам і студен­там. Повна вар­тість путівки у Славський навчально-оздоровчий табір для ді­тей і дорослих становить 2380–2760 гривень. Єй такі, що колек­тивним рішен­ням профкому отримують путів­ки безкоштовно.

22.08.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини