ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

У дитячому таборі «Сокіл» свято кожен день

У селищі Конча-Заспа між елітни­ми поселеннями олігархів та вель­ми небідних лю­дей розташований дитячий табір «Со­кіл», що належить Серійному заводу «Антонов». Діти ро­бітників та інжене­рів відпочивають тут за пільговими путівками, а діти з багатодітних родин і діти-сироти – безкоштовно.

ОСТРІВЕЦЬ ДИТЯЧОГО ЩАСТЯ

Конча-Заспа відома не тіль­ки приватними палацами най­багатших людей нашої країни, а й елітними державними дача­ми. Втім, дачами їх уже зараз як колись не називають, пра­вильніше називати подібні спо­руди палацами або ж замками. У ЗМІ нещодавно проскочила інформація, що утримання тіль­ки однієї з таких «дач» держбюджету обходиться в 50 млн грн щорічно! От якби хоча б час­тинку цих грошей «Соколу»! Але ні. Діти для нашої держави на другому плані, у чому неодноразово вже переконували­ся. Але не для провідних під­приємств галузі, до яких нале­жить і СЗ «Антонов» – філія ДП «Антонов». Політика підпри­ємств галузі проста: краще собі у чомусь відмовити, на чомусь заощадити, але дітям віддати найкраще. Бо ті, хто опікується дітьми на СЗ «Антонов», вкла­дають у них всю душу.

Для розвитку табору чимало робить і профспілковий комі­тет – коли коштами допомо­жуть, а коли цікавими ідеями. Окремо хотілося б сказати і про команду «Сокола» – директора табору Любов Лапіну, її заступ­ника Олександру Устінову, а також про персонал і вожатих. Завдяки їхнім спільним зусил­лям табір перетворюється про­сто на очах.

З ДУШЕЮ І ЛЮБОВ’Ю ДО ДІТЕЙ

Брак коштів змушує «вмика­ти» фантазію. Завдяки цьому у таборі все оформлено не просто ексклюзивно, а з душею і любов’ю до дітей. Вони все це від­чувають і відповідають взаєм­ністю – беруть активну участь у перетвореннях табору. Зро­блені власноруч шпаківні для птахів, декоративне каміння, що прикрашене оригінальною мозаїкою, на якій можна роз­пізнати тварин і літаки Ан різ­них типів, композиції у стилі українського села. Є і свої пам’ятки – місток і фонтан для закоханих. Окрема гордість – авіаційна алея: про літаки Ан діти дізнаються не тільки від батьків.

Не відстає табір і від нових технологій. Профком допоміг придбати світильники з соняч­ними панелями. Вдень вони за­ряджаються від сонця, а вночі освітлюють головну алею. Крім того, профком допоміг і зі спецзв’язком для персоналу та­бору – раціями.

Повним ходом ідуть роботи зі створення нового футбольно­го поля. Колишнє мало асфаль­тне покриття, що призводило до травматизму. Нове поле ви­глядатиме як у справжніх фут­болістів. Колосальний обсяг ро­біт із розчищення території до­велося виконати працівникам табору. Але за підтримки адмі­ністрації та профкому заводу в таборі немає нездійсненних за­вдань.

Грандіозний проект вино­шує керівник табору – створен­ня міста з пінопласту. Головне, що участь у цьому процесі ві­зьмуть діти. Вони зможуть створювати різні форми, розма­льовувати їх. Перетворення міста може бути практично не­скінченним, що сприятиме творчому мисленню і розвитку фантазії у дітей.

Показником роботи табору є бажання дітей приїздити сюди знову й знову. Під час зміни в таборі відпочиває до 80 дітей. І охочих із кожним роком усе більше. Керівниця «Сокола» каже, що їй приємно чути про плани та бажання керівництва заводу поступово розширювати можливості табору з прийман­ня дітей.

З року в рік перевтілюються і корпуси, де діти відпочива­ють. Щоразу додається якась новинка: чи дзеркальце у формі дельфіна, чи виставка малюн­ків, а все разом створює затиш­ну атмосферу. Кімнати вожа­тих розташовані навпроти ди­тячих. Так, щоб будь-які питан­ня, що виникають, вирішувати швидко і на місці.

Меблі у приміщеннях корпу­сів, хоч і придбані п’ять років тому, виглядають як нові – діти ставляться до них бережливо. Та й якщо говорити відверто, то діти часто псують меблі від нудьги, коли немає чим себе за­йняти. У «Соколі» такої пробле­ми просто не існує.

До речі, бібліотека у «Соко­ла» чимала. І діти залюбки чи­тають. Узагалі акцент на інте­лектуальний розвиток дітей простежується у більшості про­грам табору. Тому там часто проводять брейн-ринги, години художнього читання тощо.

Життя дітей у «Соколі» не обмежується лише територією табору. Діти із задоволенням їз­дять на турніри і змагання, де спілкуються зі своїми ровесни­ками з інших дитячих таборів. Так виховується згуртованість, так би мовити, корпоративний дух, гордість за свій завод. Ке­рівництво заводу для таких по­їздок надає транспорт.

Досі не віриться, що всього за кілька років «Сокіл» так швид­ко піднявся, і вже не сам пере­ймає досвід, а ділиться ним із таборами не тільки інших регі­онів, а й країн. Так, представни­ки Грузії зацікавилися програ­мами «Сокола» і планують по­ширити такий досвід у себе. «Со­кіл» постійно фігурує в інфор­мації Міністерства молоді та спорту як зразковий.

Здавалося б, куди ж іще роз­виватися далі? Проте керівни­цтво табору має великі плани. Сподівається, що невдовзі для маленьких діток буде придба­ний батут, обладнано дитячий майданчик, а точніше дитяче містечко.

Особлива увага в таборі «Со­кіл» приділяється дитячому харчуванню. Усе чітко в рамках рекомендацій Міністерства охорони здоров’я та СЕС. У «Со­колі» годують дітей тільки ко­рисною для здоров’я їжею: мо­лочні каші, їжа, приготована на пару, компоти, овочі і фрук­ти тощо.

Розвиток творчості у дітей – важлива складова усіх програм «Сокола». Заступник директора табору каже, що діти дуже лю­блять танцювати, тому спеці­ально для цього було розробле­но цілий комплекс заходів. І це не просто дискотеки. Це і на­вчання танцям, і проведення тематичних дискотек, коли діти вигадують, у якому образі вони прийдуть на танці.

З нововведень у таборі – японська каліграфія. Тема до­волі актуальна, адже японське аніме тісно увійшло в життя на­ших дітей і вони залюбки дізна­ються чимало цікавого про Япо­нію та її традиції.

У таборі діє багато гуртків з тематики «зроби сам», як-от кві­лінг, плетіння з бісеру, виготов­лення м’яких іграшок, малю­вання. Для найбільш старанних і терплячих – гурток із дельта­планеризму. Є заняття з вока­лу. Цього року почала діяти те­атральна студія. Діти вже по­ставили виставу про рибака і рибку, мюзикл «Буратіно».

Раніше у табір пропускали батьків будь-коли, але це, на жаль, дітям шкодило: вони від­волікалися від занять, від ігро­вих процесів, «випадали» з ко­манди. Тож було вирішено при­значити батьківський день. Цього дня діти намагаються по­казати батькам щось особливе, те, що вивчили у таборі, а бать­ки мають можливість побачи­ти, як виросло їхнє чадо і фізич­но, й інтелектуально.

«СОКОЛИНА СІМ’Я»

У маленькому і такому креа­тивному трудовому колективі табору «Сокіл» трудяться і двір­ники, і озеленювачі територій. Вони намагаються підтримува­ти в «Соколі» чистоту та гармо­нію. Прибиральниці регулярно і старанно прибирають корпу­си. Педагогічний склад, насам­перед вожаті, не тільки займа­ються з дітьми в групах, а й про­водять заняття у гуртках.

Цього року, попри складний час, завод підвищив зарплату персоналу табору. Адміністра­ція і профком допомагають усім, чим можуть. А от від дер­жави і міської влади допомоги поки що жодної. Зате коли тре­ба статистику озвучити, такі табори одразу ж виявляються затребуваними.

Заступник голови профкому Наталія Біла говорить, що профком і його голова Анато­лій Коротенко приділяють та­бору «Сокіл» особливу увагу. Профком не тільки допомагає табору, а й бере на себе всю ор­ганізаційну роботу з оформлен­ня путівок, комплектації груп.

Ось так кожен потроху при­вносить і свою родзинку – «Со­кіл» поступово стає схожий не на звичайний табір для відпо­чинку дітей, а на справжню Казкову Країну. Спасибі усім, хто так багато робить для на­ших дітей, адже вони – майбут­нє нашої країни!

08.09.2014

Олександр ПАЛІЙ

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини