ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВЛАДА ВДАРИЛА ТАРИФАМИ ПО КУЛЬТУРІ

Значне підвищення комунальних тарифів поставило на межу виживання чимало підприємств, у тому числі закладів культури.

З початком опалювального сезону різко зросла плата за комунальні послуги для не­державних закладів культу­ри, зокрема для Міжнародного центру куль­тури і мистецтв профспілок України – Жовтневого пала­цу.

– Нам підвищили плату за опалення у 4,2 раза, а за електро­енергію – вчетверо, – говорить директор МЦКМ Юрій Бобир. – Відтепер потрібно щомісяця сплачувати 1 млн 300 тис. грн за тепло і 500 тис. – за світло. Але ж це нереально! Незрозуміло, як нам далі виживати?!

Палац профспілок не фінан­сується з держбюджету і перебу­ває на повному госпрозрахунку. Він виконує соціально значиму функцію. Багато років тут пра­цюють творчі колективи, дитячі гуртки та студії художньої са­модіяльності, проводять куль­турно-мистецькі заходи загаль­нонаціонального значення. Якщо ж підприємство не потяг­не цього важкого воза – надмір­ну «комуналку», майже 100 пра­цівників закладу можуть зали­шитись без роботи, близько 800 дітей втратять можливість за­йматися народною творчістю, а кияни та гості міста не зможуть відвідувати якісні й доступні культурні заходи.

– Якщо таке трапиться, то це можна буде вважати обмежен­ням доступу громадян до куль­тури, – продовжує Юрій Бобир. – А чи припустимо, щоб митці опинилися в умовах виживан­ня?!

Із введенням у дію постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 «Деякі пи­тання нарахування (визначен­ня) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу» через зростан­ня вартості природного газу для підприємств встановлюється так званий коефіцієнт перера­хунку плати за теплову енергію, який і зумовлює багаторазове зростання «комуналки». До речі, дія цієї постанови не стосу­ється бюджетних установ й культурних закладів, які фінан­суються державою. А от про за­клади культури, які заробляють самі на себе без субсидування, держава не подбала.

Чому ж така нерівність? Це слушне запитання адміністра­ція і трудовий колектив МЦКМ адресували Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю. Од­нак іще з грудня минулого року їх запит залишається без відпо­віді. Водночас рішенням про­блеми, на думку авторів листа, могло б стати внесення змін до зазначеної постанови уряду в частині незастосування коефі­цієнта перерахунку плати за те­плову і електроенергію як до МЦКМ, так і до інших закладів культури.

У період економічної скрути культура загалом, і Жовтневий палац зокрема, потребують пев­них преференцій, у тому числі з боку держави, переконані у МЦКМ. У цьому його колектив підтримують ФПУ, її членські організації.

На підтримку Жовтневого та­кож висловились відомі україн­ські митці, народні артисти України Оксана Пекун, Ольга Сумська, Олександр Стоянов, Катерина Кухар, заслужений артист України Михайло Гриц­кан, заслужений діяч мистецтв України, народний артист Мол­дови Раду Поклітару та багато інших. Сподіваємось, що уряд почує видатних діячів культу­ри, громадськість та профспіл­ки.

ОЛЕКСІЙ КОРЕЦЬКИЙ, ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

ЗА ДАНИМИ МОНІТОРИНГУ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ:

майже 60% клубних та бібліотечних закладів сільської місцевості знаходяться в аварійному стані та потребують капітального ре­монту

у Запорізькій області будинки культури опалюють частково, а в усіх селах територіальні громади їх не опалюють зовсім

на підконтрольній Україні території Луганської області без опа­лення перебувають 180 закладів культури, тобто 33% від за­гальної кількості, електричним опаленням користуються 45 за­кладів культури (9%)

на Хмельниччині без опалення залишаються 60% закладів.куль­тури

рекордною в плані відсутності опалення є Чернівецька область, в якій до 80% клубів та бібліотек територіальних громад, сьогод­ні не опалюються

театрально-видовищним закладам, які підпорядковані Харків­ській обласній раді, в 2022 році зменшено фінансування на 25%. Тому питання оплати за комунальні послуги, особливо за опален­ня, стоїть дуже гостро

ПРОФСПІЛКА ВИМАГАЄ НОРМАЛЬНИХ УМОВ

Упродовж останніх років в Україні зберігається тенденція до скорочення базової мережі закладів культури, особливо в сільській місцевості, погіршення доступності культурних послуг, сповільнення темпів модернізації матеріально-технічної бази закладів культури. Усе це зумовлено відсутністю стабільної системи їх фінансування в обсягах, достатніх для ефективної діяльності та розвитку. Незважаючи на те, що доходи територіальних громад у порівнянні з 2014 роком зросли вчетверо, видатки місцевих бюджетів на модернізацію матеріально-технічної бази, придбання довгострокового обладнання та проведення капітальних ремонтів закладів культури переважно складають не більше 3% від загального обсягу фінансування.

Сьогодні майже 60% клубних та бібліотечних закладів сільської місцевості перебувають в аварійному стані та потребують капітального ремонту, не опалюються через відсутність системи опалення понад 30% закладів культури. Не став винят­ком і початок 2022 року, який ознаменувався відсутністю опалення майже в 40% сільських закладів культури. Відсутність опалення призводить до сирості, плісняви, руйнації будівель, що негативно впливає не тільки на якість надання культурних послуг населенню, а й на здоров’я працівників та відвідувачів.

За результатами моніторингу, який здійснила Профспілка працівників культури України станом на 10 січня 2022 року, заклади культури сільської місцевості практично не опалюються. Рекордною в плані відсутності опалення є Чернівецька область, в якій до 80% клубів та бі­бліотек територіальних громад не опалюються. Не набагато краще ситуація у Запорізькій області, на підконтрольній Україні частині Луганщини тощо.

Не лишаючись осторонь існуючих проблем у галузі культури, Профспілка на всіх рівнях соціального діалогу постійно наголошує, що кожен власник закладу зобов’язаний забезпечити для працівника належні умови праці. Однак голови територіальних громад не дослуховуються до позиції президії ЦК Профспілки, норми Галузевої угоди про необхідність забезпечення нормальних умов праці також головами територіальних громад не беруться до уваги.

З огляду на ситуацію, що склалася, Профспілка спільно з усіма територіальними організаціями направила листи до Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства розвитку громад та територій України, а також в найближчий термін ініціює спільну нараду з галузевим відомством.

Саме заклади культури покликані прищепити людині інформаційну культуру, бажання здобувати нові знання. Тому без упровадження модернізації культурної інфраструктури та підвищення спроможності громад у наданні якісних культурних послуг ці завдання будуть нездійсненними.

ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

28.01.2022

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини