ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ ОБСТОЮЮТЬ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ПЕНСІЙНИХ НОВАЦІЙ»

Усупереч повідомленням окремих ЗМІ, що профспілки беззастережно підтримали пенсійну рефор­му Уряду, насправді обговорення ними переданого наприкінці червня до парламенту законопро­екту № 6614, яким передбачається підвищення пенсій та перегляд трудового стажу, триває.

Саме на цьому питанні зосередили увагу члени Спільного представницького органу об’єднань профспілок під час двох останніх засідань 3 та 10 липня. Свою позицію щодо перспектив пенсій­ного реформування профспілки обстоювали під час зустрічі з міністром соціальної політики Ан­дрієм Ревою, який презентував спілчанам головні кроки цієї реформи, а також у ході тематично­го круглого столу, що відбувся у м. Києві за участю соціальних партнерів, міжнародних експертів та представників Міжнародної організації праці.

У чому співпадають і різняться позиції профспілок та урядовців щодо змін у пенсійному законо­давстві? Про це розповів Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.

У профспілок позиція однозначна – пен­сійна реформа необхідна, вона давно назріла. Більшість українських пенсі­онерів (за статистичними даними, 70%, тобто близько 8 млн) на сьогодні отриму­ють пенсію менше 1500 грн, що ставить їх на межу виживання. Тому пенсії конче потрібно підвищувати. Але з іншого боку, існує коло­сальний дефіцит Пенсійного фонду, який більш ніж на третину фінансується з держбю­джету, щоб мати можливість здійснювати на­віть такі невисокі для більшості пенсіонерів виплати.

Тому нам потрібно шукати компромісне рішення між потребами людей у пенсійному забезпеченні та об’єктивною фінансовою спроможністю.

Що пропонується Урядом і вважається позитивним?

1. Осучаснення існуючих пенсій, тобто їх підвищення.

2. Скасування спеціальних пенсій для окремих категорій громадян.

3. Скасування обмежень при виплаті пен­сій працюючим пенсіонерам.

4. Поступове звільнення Пенсійного фонду від невластивих для нього виплат, а також під­вищення розміру ЄСВ для підприємств, де іс­нують шкідливі та небезпечні умови праці і працівники мають право на достроковий вихід на пенсію.

Зокрема, для цього нами запропоновано за­конопроект, узгоджений трьома сторонами соціального діалогу, яким передбачається збільшення розміру сплати власником Єдино­го соціального внеску із встановлених 22% за працівників, які працюють за Списком 1, на 15%, а за Списком 2 – на 7%.

Потрібно зазначити, що для великої кількос­ті нинішніх пенсіонерів (за розрахунками ПФ, для 5,6 млн) вже з 1 жовтня 2017 року розмір пен­сії збільшиться на суму від кількох сотень до 1 тис. грн щомісячно. Для цього додатково знадо­биться понад 12 млрд грн, а наступного року – ще близько 30 млрд грн додаткового фінансу­вання. Важливо, що таке осучаснення пенсій планується проводити в кілька етапів – у 2017 році з урахуванням середньої заробітної плати в країні 3764 грн, а в 2019 році – вже перерахува­ти виходячи із середньої зарплати 5600 грн, що торкнеться вже всіх пенсіонерів, і та­ким чином за ці 3 роки вирівняти розміри пенсій для тих, хто вийшов на пенсію ра­ніше, й тих, хто виходитиме невдовзі. А з 2021 року пенсії для всіх пенсіонерів збільшуватимуться в автоматичному режимі з урахуванням двох факторів: темпів зростання середньої зарплати й індексу інфляції, але не менш ніж на 50% від росту середньої заробітної плати.

До позитивів також можна зарахувати пропозицію Уряду більш жорстко прив’язати розмір пенсії до страхового стажу і забезпечи­ти нарахування пенсій залежно від кількості років страхового стажу працівника і розміру сплачених ним до Пенсійного фонду внесків. Маєш більший стаж роботи – отримуєш біль­шу пенсію. І це справедливо, тому що на сьо­годні склалася ситуація, коли ті, хто має неве­ликий стаж роботи (15 років), і ті, хто відпрацю­вав 30–40 років, отримують фактично однакову пенсію, що викликає у людей заперечення. На нашу думку, саме за таким принципом віднов­люється соціальна справедливість при визна­ченні розміру пенсій, а з іншого боку, це стиму­люватиме виведення трудових відносин з тіні.

Серед основних негативів змін у пенсій­ному забезпеченні профспілки вбачають:

1. Зменшення коефіцієнта страхового ста­жу при виході на пенсію з 1,35 до 1,0, що за­грожує суттєвим скороченням розміру пен­сій для майбутніх пенсіонерів.

Така норма порушує вимоги статті 22 Кон­ституції України, якою не допускається зву­ження змісту та обсягу вже існуючих прав і свобод для громадян, а також не відповідає Конвенції МОП № 102, яку Україна ратифікува­ла 2016 року. Положеннями цієї конвенції пе­редбачено, що пенсія за віком на момент вихо­ду на пенсію встановлюється на рівні 40% від заробітку працівника після 30 років стажу, який враховується для призначення пенсії.

2. Поступове (протягом 10 років) збільшен­ня страхового стажу, необхідного для призна­чення пенсії за віком, з 15 до 35 років.

Така норма пропонується як альтернатива непідвищенню пенсійного віку, а також як за­сіб, що сприятиме детінізації трудових відно­син, де, за окремими даними, нелегально пра­цюють біля 5 млн осіб, за яких не перерахову­ється до пенсійної системи жодної копійки.

Однак, профспілки вважають, що верхня межа страхового стажу є завищеною, а темпи її запровадження мають бути більш повільни­ми. Наскільки? Тут ми готові до дискусії у по­шуку взаємоприйнятного рішення, оскільки не варто забувати, що у 90-ті роки, у період розру­хи в економіці, масового безробіття та неви­плати зарплат, не кожен був здатен знайти по­стійне робоче місце і здійснювати перерахунки до Пенсійного фонду. Тоді держава не створю­вала для людей належних умов зайнятості, і цей фактор потрібно враховувати.

3. Передчасним, з погляду профспілок, та­кож є скасування пенсій за вислугу років, що позбавить такого права працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, льот­ного складу авіації, геологорозвідки, низки робітничих спеціальностей, спортсменів, ар­тистів та ін. Вирішення цього питання поля­гає у запровадженні професійних пенсійних систем, а оскільки їх ще не створено, то погір­шувати умови пенсійного забезпечення лю­дей неприпустимо.

У законопроекті містяться низка норм, що не пов’язані з питаннями пенсійного забезпе­чення і потребують окремого обговорення, зо­крема щодо обчислення і сплати єдиного вне­ску, призначення і виплати щомісячних стра­хових сум потерпілим на виробництві й т. ін.

Шляхи збалансування позицій Уря­ду і профспілок

При проведенні пенсійної реформи потріб­но віднайти формулу соціальної справедли­вості, що дозволить врахувати інтереси пен­сіонерів, які отримують пенсію сьогодні, і тих, хто виходитиме на пенсію в майбутньо­му. Фактично йдеться про суспільний діалог поколінь. Адже шляхом зменшення коефіцієн­та страхового стражу та збільшення кількості ро­ків, необхідних для отримання права виходу на пенсію, зекономлений ресурс передається ниніш­нім пенсіонерам на підвищення їм виплат.

Проте законопроект з’явився нещодавно, і та­кого публічного діалогу ще не відбулося. Люди не мають з цього приводу об’єктивної інформа­ції, а політики часто вдаються до небажаних спе­куляцій навколо цього соціально важливого пи­тання. СПО профспілок визначив, що потрібен час для більш ретельного аналізу законопроекту. Якщо така позиція буде підтримана, і буде не­можливим зберегти коефіцієнт страхового стажу на рівні 1,35, а на це тільки в цьому році потрібні додатково близько 40 млрд грн, яких немає у ПФ, то ми могли б запропонувати встановити верхню межу необхідного страхового стажу не в 35, а в 30 років, запровадити диференційовану шкалу ста­жу при призначенні пенсій: чим більша трива­лість легальної праці, тим вищий коефіцієнт, на­приклад, починати з коефіцієнта 1,0 при невели­кому стажі роботи, а за 30 років стажу і більше – 1,35. Тим самим не звужувати права пенсіонерів, а запровадити стимулюючий механізм для більш пізнього виходу на пенсію.

Не повинно бути зрівнялівки, ми за соціальну справедливість, яка полягає в тому, що на гідну пенсію мають розраховувати насамперед ті, хто офіційно працював і сплачував соціальний вне­сок. Тим, хто на момент виходу на пенсію не мати­ме необхідної кількості років страхового стажу, вочевидь має виплачуватись соціальна допомога, але не за рахунок Пенсійного фонду, а з державно­го бюджету, тому що один з головних обов’язків держави – убезпечити людей від бідності.

Записав Олексій КОРЕЦЬКИЙ,

прес-центр ФПУ

17.07.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини