Уже вісім років немає з нами Віталія Олексійовича Сологуба
Він залишив світлу пам’ять
у серцях трудящих, дітей, ветеранів, очолюючи головний штаб, – Українську республіканську
раду профспілок («Укрпрофраду»). Ця найчисленніша громадська організація об’єднувала
під час його головування 26 млн членів. Символ її могутності – Будинок спілок на
майдані Незалежності, який люди назвали Будинком Сологуба, стоїть і понині, уособлюючи
собою профспілкову солідарність, єдність трудящих у боротьбі за свої права. Він
так і книгу свою для нащадків назвав.
Так, мова йде про Віталія Олексійовича Сологуба – справжнього
сина Донбасу з міста Краматорська, машинобудівника, і взагалі будівничого. Після
нього залишилися санаторно-курортні міста, великі оздоровчі комплекси Миргорода,
Трускавця, Моршина, Ялти, Одеси, Закарпаття, сотні дитячих оздоровниць, туристичних
і спортивних об’єктів по всій Україні.
Тому і пам’ятають його прості люди, профспілкові активісти, ветерани,
згадуючи добрими словами.
І зовсім, мабуть, не випадково у теперішні скрутні і важкі часи
профспілки запросили очолити свій головний штаб – Федерацію профспілок України
– Юрія Миколайовича Кулика, колишнього беззмінного помічника Віталія Олексійовича
Сологуба.
Це вже при ньому була відкрита меморіальна дошка на будинку
по вул. Шовковичній, 8/20, де мешкав Віталій Олексійович Сологуб, а на Байковому
кладовищі – скромний, але надзвичайно виразний пам’ятник, де викарбовано золотими
літерами напис: «Його серце віддане людям…»
І це не просто слова, як і те, що в дні пам’яті Віталія Олексійовича
до нього разом із рідними, друзями, ветеранами-побратимами обов’язково приїздить
керівництво ФПУ. Так було і в морозний день 17 грудня цього року. Але, не дивлячись
на холод, душу і серце зігріла світла пам’ять про талановиту людину, справжнього
патріота України – Віталія Олексійовича Сологуба.
Михайло СЕЛІХОВ, радник голови ФПУ
з питань роботи з ветеранами профспілкового руху
20.12.2012
|
