ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

«Не можеш обстояти інтереси галузі? Бери шинель – іди додому»

VI з’їзд ФПУ відвідав Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Він привітав Василя Хара з обранням на поса­ду Голови Федерації, передав вітання від Президента, який через погане самопочуття не зміг бути присут­нім на з’їзді особисто і, попри власне нездужання, ви­ступив перед делегатами з годинною емоційною про­мовою, намагаючись упродовж усього виступу викли­кати присутніх на діалог.

У АЗАРОВА ТА ХАРИ – ПРЯМИЙ ТЕЛЕФОННИЙ ЗВ’ЯЗОК

– У цей непростий для країни час, – сказав Прем’єр, – вбачаємо у профспілках ключових партнерів і твердо стоїмо на позиціях діалогу.

Микола Азаров зазначив, що Федерація профспілок в особі заступника Голови ФПУ Григорія Осового пред­ставлена в Кабміні як силь­на сторона. Григорій Васи­льович уміє бути дуже напо­легливим, коли йдеться про соціальні питання. З Васи­лем Хара відразу після об­рання Азарова на посаду ке­рівника Уряду було встанов­лено прямий телефонний зв’язок, який діє й тепер. Та­ким чином, уперше в історії України профспілки й Уряд можуть спілкуватися на­пряму та в будь-який час.

– Оскільки ми – партне­ри, – закінчив вступну час­тину виступу Азаров, – буде­мо говорити мовою фактів.

БОРГИ НАШІ ТЯЖКІ

Масштаб перетворень, які здійснюються нині в Україні, Прем’єр порівняв із тими, що проводилися у по­воєнній Німеччині, коли ця країна лежала в руїнах. Ри­вок в економіці, подібний до того, який Німеччина зроби­ла в наступні роки, Азаров хотів би побачити в най­ближчі 10 років в Україні.

Майже всі наші виробни­чі потужності побудовані у 80-ті роки, а основні об’єкти енергетики – в 50–60-ті. Звід­си й ситуація, коли витрати палива на виробництво 1 кВт електроенергії втричі вищі, ніж у Європі, а про­дуктивність праці – у 4–5 ра­зів нижча. Виникає запитан­ня: чи зможемо ми забезпе­чити стандарти життя, як у Європі, не модернізуючи економіку? Ні!

– Хочете казки від нас із Януковичем слухати? – за­питував Прем’єр у залу. – Але ж слухали два роки по­спіль за попередньої влади. Вона брала зовнішні пози­ки, а країна тим часом про­валювалася в економічну яму, опинилася на межі банкрутства. Протягом 2008–2009 років кожна друга гривня була борговою. Коли ми прийшли до влади, бюджет мав 6 млрд гривень, а за зобов’язаннями треба було платити 8 мільярдів. А ще – дати відповідь япон­цям, як ми використали 4 млрд гривень «кіотських грошей», які мали спряму­вати на екологічні програ­ми і яких у скарбниці не ви­явилося. Ми почали в екс­треному порядку «віднов­лювати» їх, а брали з тих са­мих соціальних витрат.

Сьогодні найперше за­вдання Уряду – скоротити зовнішні борги, зменшити дефіцит бюджету. У 2011 році Україна винна кредито­рам 88 млрд гривень. Скіль­ки на ці гроші можна було б вирішити проблем праців­ників освіти, охорони здоров’я! Скільки підприємств побудувати! Вже наступно­го року ми повинні поверну­ти удвічі менше – 42 млрд гривень. Це дасть змогу спрямувати вивільнені ре­сурси на вирішення соціаль­них завдань, на модерніза­цію виробництва.

ОЖИВАТИ ПОЧНЕМО З БУДІВНИЦТВА

Чим викликана ідея По­даткового кодексу? Тим, що власників наших підпри­ємств (а з них 70% – прива­тизовані) потрібно спонука­ти до модернізації, енергозбереження, підвищення продуктивності праці, ство­рення робочих місць. А як це зробити? Вмовляннями? Але капітал не розуміє мови вмовлянь, тому в По­датковому кодексі виписа­но низку умов: сума оподат­ковуваного прибутку змен­шується, якщо її було вико­ристано для створення ро­бочих місць, модернізацію, енергозбереження. Аби до­помогти стати на ноги суд­нобудуванню, авіабудуванню, легкій промисловос­ті, ці галузі було звільнено від сплати цього виду по­датку. Це непрості для Уря­ду рішення, бо державна скарбниця вкрай потребує надходжень.

Змушені були взяти кре­дит у МВФ. Але з цих 1,5 млрд доларів ані копійки не витрачено даремно (попе­редня влада запозичила 11 млрд доларів). Кошти вкладено в будівництво. Чому саме в цю галузь? Та тому що вона стимулює вну­трішнє споживання україн­ського металу, українських будівельних матеріалів. За 2008–2009 роки обсяги будівельно-монтажних робіт зменшилися на 70% і лише в 2010 році це падіння було зупинено. Ми прийняли за­кон, який скорочує процеду­ру отримання дозволу на бу­дівництво до 60 днів, до того ж почало діяти так зване правило мовчазної згоди: не надав чиновник дозволу протягом двох місяців – по­чинай будівництво, а чинов­ник за це відповість.

СВІТ ПРОТИ НАС?

– А давайте відповімо, – запропонував прем’єр, – чи сприяють Україні зовнішні чинники? Ні! Встановлена попереднім урядом ціна на газ у 450 доларів за куб по­ставила хімічну галузь на межу знищення, бо вже при ціні в 420 доларів виробни­цтво є нерентабельним.

Не сприяє нам і світова ціна на нафту. Коли мене лають за підвищення цін на бензин, то кажуть: слід збільшити видобування української нафти на міль­йон тонн – і питання вирі­шене. А що означає її добу­ти? Потрібно вкласти як мі­німум 10 млрд дол. у розвід­ку та експлуатацію. На все це необхідно 5–6 років. І ми розпочали цей процес. Від­новили контракти на роз­відку нафти й газу на шель­фі Чорного моря, уклали не­обхідні угоди. Через 5–6 ро­ків очікуємо результату.

– Чи, може, на світових ринках спостерігаємо за­силля наших товарів? Чи не було у нас посухи минулого року? Чи не зростають у сві­ті ціни на продовольство? – наголошував на серйоз­ності ситуації Азаров. – На­віть у Німеччині інфляція перевищила 6%, в Італії – 5%. На світ насувається продовольча криза. На цьо­му тлі у нас з’являються проплачені публікації: Уряд невиправдано обмежив експорт зерна. Звісно, це вдарило по кишенях зер­нотрейдерів. Але хіба не Уряд має подбати про про­довольчу безпеку країни?

ПЕНСІЙНИЙ «ВЕЛОСИПЕД» ВИНАХОДИТИ НЕ БУДЕМО

Доходів Пенсійного фон­ду, які ми збираємо, не ви­стачає навіть для тієї же­брацької пенсії, яка випла­чується. Але ми її підвищи­ли. Кількість пенсіонерів, які одержують менше 800 гривень, зменшилася втри­чі, на стільки ж збільшилася кількість тих, хто отримує понад 1000 гривень. Проте розрив між доходами і ви­тратами в державі становить гігантську суму – 57 мільйо­нів. Перші 18 днів місяця пенсії виплачуються з держ­бюджету, а потім Пенсійний фонд починає збирати свої внески і частково повертає кошти в держскарбницю. Чи можна так жити? Можна, на­певно. Але чи потрібно? Що чекає в майбутньому мо­лодь? Ціни на продукти хар­чування зростають, а пенсії – не дуже. А якщо почнемо піднімати пенсії, то збіль­шимо дефіцит бюджету. За­мкнуте коло.

Ведучи мову про пенсій­ну реформу, ми насамперед говоримо про накопичуваль­ну систему, коли пенсійні відрахування надходять не лише до солідарного фонду, а й на іменний накопичу­вальний рахунок. Коли лю­дина піде на пенсію, вона ма­тиме чотири джерела пен­сійного забезпечення: солі­дарний Пенсійний фонд, її власні накопичення, а в рам­ках накопичувальної систе­ми – премія від держави й ін­вестиційні відсотки. Ніхто не збирається винаходити велосипед – так живе вся Єв­ропа. Але ми не хочемо на­сильницької реформи. Ми бачимо, що сьогодні наше населення до неї не готове. Тому Президент запропону­вав її відкласти.

ЗЛОДІЙСЬКІ СХЕМИ ПДВ

– Дуже важливе завдан­ня профспілок – вимагати не тільки підвищення соці­альних гарантій від держа­ви, а й збільшення фонду оплати праці від своїх ро­ботодавців, а також пога­шення заборгованості із зарплати, – закликав Аза­ров. – Ми, як можемо, спри­яємо цьому. От, приміром, заклали принцип автома­тичного відшкодування ПДВ. Але щоб одержати ав­томатом податок, промис­ловці повинні виконати певні умови: платити пра­цівникам не менше міні­мальної зарплати, не мати зарплатних боргів. Але за­галом процес іде важко, тому що діє багато злодій­ських схем. Якщо підсуму­вати всі заявки на повер­нення ПДВ, то матимемо 60 млрд грн, тимчасом як експорт товарів становить лише 37 млрд гривень.

 Відповідаючи на запитання із залу,

Микола Азаров зауважив, що не має наміру захищати міністрів, які не вміють обстою­вати інтереси своїх галузей, як, приміром, Дмитро Табачник, що призвело до числен­ної вчительської акції під кабміном 22 березня: «не вмієш – бери шинель, іди додо­му». прем’єр здивувався, що маємо заборгованість із зарплати в національних теа­трах: «Сьогодні для держави це не проблема!» пообіцяв також розібратися із факта­ми, коли вчитель зі своєї невеликої зарплати змушений платити три тисячі гривень на місяць за газ. а потім повідомив оптимістичну новину: із січня 2011 року акцизні збори будуть спрямовуватися на будівництво й ремонт доріг місцевого значення. Три тижні тому в усі області перераховано перший транш – 714 млн гривень.

Сторінку підготувала Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»

31.03.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини