Захист пенсійних прав громадян
 ВЕКТОРИ ДІЙ ПРОФСПІЛОК
В умовах соціально-економічних реформ, що наразі здійснюються в Україні, ФПУ та її членські організації повинні консолідувати свої дії, щоб не допустити погіршення пенсійного забезпечення громадян, вжити всіх можливих заходів для запровадження справедливої пенсійної системи, наповнення Пенсійного фонду та забезпечення поступового підвищення рівня пенсійного забезпечення. Таке рішення було прийнято на останній у 2011 році Президії, що відбулася наприкінці грудня у Будинку спілок.
У сфері державного пенсійного забезпечення накопичилося чимало проблем, які потребують негайного вирішення. Серед них, зокрема, низький рівень мінімальної пенсії, неналежне підвищення розмірів раніше призначених пенсій, несправедливе обчислення пенсій для різних категорій працівників, недостатнє пільгове пенсійне забезпечення працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, наповнення Пенсійного фонду України. Уряд розпочав наступ на законні права працівників, що супроводжується продовженням терміну виходу на пенсію, зменшенням розмірів новопризначених пенсій, позбавленням права на перерахунок і підвищення пенсії працюючим пенсіонерам тощо. Разом з тим Кабмін вживає певних заходів для розв’язання проблеми дефіциту Пенсійного фонду України. Так, одним із джерел наповнення його бюджету мають стати кошти, що планують отримати від запровадження податку на багатство та оподаткування офшорних зон.
ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ВИТОКІВ
Відповідно до концепції соціального забезпечення населення та основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування іще 2003 року розроблені й ухвалені Верховною Радою закони «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», що набули чинності з 1 січня 2004 року. Відтак в Україні мали запроваджуватися три рівні пенсійного забезпечення: перший – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; другий – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді; третій – система недержавного пенсійного забезпечення, що ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат.
З 2004 року почалося реформування солідарної пенсійної системи й запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення шляхом створення недержавних пенсійних фондів. Реалізацію другого рівня відкладено на пізніший строк: після забезпечення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України.
ПОТРЕБУЮТЬ ВИРІШЕННЯ
Низький рівень мінімальної пенсії пояснюється низьким розміром офіційно затвердженого прожиткового мінімуму порівняно з фактичним. Раніше призначені пенсії щорічно підвищуються лише на 20% стосовно темпів зростання середньої заробітної плати в країні, що призводить до відставання раніше призначених пенсій від новопризначених. Потребують урегулювання окремі питання обчислення страхового стажу, середнього заробітку, перерахунку пенсій. Маємо проблеми у системі пільгового пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці. Аби не відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату пільгових пенсій, деякі керівники вдаються до ліквідації підприємств, а нові створюються без правонаступництва, внаслідок чого страждають працівники, які втрачають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Досі за рахунок страхових коштів Пенсійного фонду здійснюються видатки, які мали б фінансуватися за рахунок інших джерел, як-от державний бюджет, кошти підприємств тощо. Нині широко поширені нічим не виправдані пільги зі сплати внесків до Пенсійного фонду. Спостерігається ганебна практика виплати винагороди за працю в «конвертах». В управлінні Пенсійним фондом мають брати участь на паритетних засадах усі представники сторін соціального діалогу. Однією з основних причин недофінансування Пенсійного фонду вважається заборгованість із виплати заробітної плати. Слід зазначити, що прийнятий Верховною Радою 8 липня минулого року Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не розв’язує належним чином проблеми фінансового забезпечення пенсійної системи.
МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО…
Під час реалізації пенсійних реформ у колишніх республіках Радянського Союзу було підвищено пенсійний вік, скасовано пенсії за вислугу років і на пільгових умовах, запроваджено більш жорсткі підходи до обчислення стажу роботи й заробітку, мінімальної пенсії тощо. Під час підготовки законопроектів із пенсійного реформування в Україні наприкінці 90х років лунали пропозиції запровадити такі самі заходи. Тим часом ФПУ доклало всіх зусиль, аби не допустити прийняття рішень, які б негативно позначилися на пенсійному забезпеченні українців.
Зберігаючи існуючі пільги, передбачалося, що поступово розвиватиметься економіка, запрацюють підприємства, знизиться рівень безробіття, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, а її рівень підвищуватиметься до економічно обґрунтованого. Відтак збільшаться надходження до Пенсійного фонду, що сприятиме реформуванню пенсійної системи без вжиття непопулярних заходів. На жаль, цього не відбулося, а проблема наповнення Пенсійного фонду ще більше загострилася.
Задля недопущення погіршення пенсійного забезпечення громадян має бути розроблено й схвалено комплекс заходів для забезпечення додаткових надходжень до Пенсійного фонду.
НАПРЯМИ РУХУ
ФПУ має домогтися відновлення соціального діалогу в сфері пенсійного забезпечення; зайняти жорстку позицію щодо реформування заробітної плати з метою підвищення платоспроможного попиту населення на товари й послуги, що сприятиме зростанню економіки; вимагати від Уряду вжити невідкладних заходів із легалізації зайнятості та доходів, запровадження спеціальних програм сприяння зайнятості молоді, осіб передпенсійного віку та інших; під час співпраці з Урядом та об’єднаннями роботодавців докладати всіх можливих зусиль для удосконалення пенсійного законодавства та забезпечення справедливості в пенсійному забезпеченні.
Галузевим профспілкам разом із міністерствами, відомствами та роботодавцями слід розробити заходи з розширення виробництва, зниження собівартості продукції, збільшення чисельності працівників, легалізації заробітної плати з поступовим її підвищенням до економічно обґрунтованого рівня, ліквідації посередницьких структур у сфері виробництва, які не сприяють належному наповненню Державного та місцевих бюджетів, бюджету Пенсійного фонду. Слід посилити відомчий контроль за проведенням на підприємствах атестації робочих місць, не допускати ліквідації підприємств та організацій без вирішення питань збереження прав працівників на пенсійне забезпечення, у т. ч. на пільгових умовах.
Відповідну роботу з питань зайнятості та заробітної плати, захисту пенсійних прав працівників мають проводити територіальні профспілкові об’єднання та первинні профспілкові організації.
Сторінку підготувала
Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»
ХИБНИМ ШЛЯХОМ…
Замість того, щоб вжити дієвих заходів для відновлення та розвитку національного виробничого комплексу, легалізації трудових відносин і доходів, розширення сфери зайнятості та підвищення рівня заробітних плат, що сприяло б збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів і відрахувань на загальнодержавне соціальне страхування, а відтак – розв’язанню проблем Пенсійного фонду, Уряд пішов шляхом жорсткого обмеження пенсійних прав громадян.
24.01.2012
|
