« на головну 20.08.2019
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1008)
20
Червень
 
Інтерв’ю
 
Лабораторії ДІЛА нададуть знижки власникам Соціального профспілкового квитка

Лабораторії ДІЛА нададуть знижки власникам Соціального профспілкового квитка


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

На шляху до побудови ефективної системи правового захисту людини праці

На шляху до побудови ефективної системи правового захисту людини праці

Федерація профспілок України – найбільш чисельне в країні правозахисне громадське об’єднання.

Ч и відповідає сучасним ви­кликам та вимогам побудо­вана нею система правового захисту, чи здатна вона на­давати спілчанам доступні правові послуги безоплатної первинної і вторинної правової допомоги, забез­печити захист самої профспілки від протиправних дій або бездіяльності ро­ботодавця, державних органів?

Свобода об’єднання – одне з ключо­вих політичних прав людини, що дає їй можливість вільно об’єднуватися з ін­шими людьми для реалізації та захис­ту своїх прав і свобод, задоволення по­літичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Це право громадян є невід’ємним правом людини, закріпленим Загаль­ною декларацією прав людини, Міжна­родним пактом про економічні, соці­альні і культурні права 1966 року, Євро­пейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конвенцією Міжнародної органі­зації праці № 87 про свободу асоціації та захист прав на організацію 1948 року, а також Конвенцією № 98 про за­стосування принципів права на об’єднання в профспілки та ведення ко­лективних переговорів 1949 року. Укра­їна визнала, приєдналася і ратифікува­ла зазначені міжнародно - правові акти.

У національному законодавстві права й обов’язки сторін соціального діалогу гарантовані статтею 36 Консти­туції України та законами України, зо­крема «Про об’єднання громадян», «Про професійні спілки, їх права та га­рантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», «Про колективні до­говори й угоди».

Одним з головних принципів, за­кладених нормами міжнародного і на­ціонального законодавства, є обов’язок держави щодо профспілкових об’єднань з усунення будь - яких чинни­ків дискримінації у їх діяльності та за­безпечення їхньої незалежності.

Конвенція МОП № 87, яка має уні­версальне значення для діяльності професійних спілок, також зобов’язує усіх приєднаних до конвенції держав-членів запровадити у національному законодавстві, зокрема, постанову про заборону втручання органів державної влади у діяльність профспілок з метою обмеження права працівників на сво­боду об’єднання чи перешкоджання його законному здійсненню (ст. 3), на­ціональне законодавство не повинно зачіпати гарантій, передбачених цією Конвенцією, і застосовується таким чи­ном, щоб не порушувати їх (ст. 8). Згід­но Конституції України обмеження права на об’єднання можливе лише у випадку введення військового або над­звичайного стану в країні.

Вітчизняне законодавство про про­фесійні спілки в цілому достатньою мірою відображає сучасні міжнародні стандарти щодо захисту права об’єднуватися у професійні спілки та містить положення, які регламенту­ють сферу незалежності діяльності професійних спілок.

Разом з тим, питання реалізації прав професійних спілок та їх пору­шення не втрачає своєї гостроти в су­часній Україні. Другий рік поспіль за глобальним індексом Міжнародної конфедерації профспілок стосовно прав Україну віднесено до 5 - ї категорії країн, де відсутні гарантії прав проф­спілок.

Особливого напруження в останні роки набула проблема втручання орга­нів влади у діяльність професійних спілок, пов’язана із законотворчою ді­яльністю як Уряду, так і парламенту України, яка звужує права профспілок, а в окремих випадках унормовує втру­чання державних органів у їхню ста­тутну діяльність, націоналізацію профспілкового майна, чим порушу­ються норми як міжнародного, так і на­ціонального законодавства.

На жаль, спроби Федерації профспі­лок України розв’язати зазначені про­блеми з державою у цивілізований спо­сіб на основі конструктивного соціаль­ного діалогу не отримують належного реагування. Це змушує профспілки звертатися до міжнародних організа­цій, у тому числі до Верховного коміса­ра ООН з прав людини, МОП щодо по­рушення Урядом України прав праців­ників та профспілок, вдаватися до ак­цій протесту.

Водночас влада відкрито продо­вжує ігнорувати пропозиції ФПУ щодо приведення норм законодавства у від­повідність до конвенцій Міжнародної організації праці, зокрема стосовно: усунення дискримінаційних підходів у законодавстві щодо визначення ста­тусу майна профспілок; спрощення процедури реалізації профспілками конституційного права на страйк, дер­жавної реєстрації профспілкових орга­нізацій; скасування додаткового обтя­ження фінансовою і статистичною звітністю, що порушує принцип само­врядування діяльності профспілкових організацій і є втручанням у їхню ста­тутну діяльність.

Негативними чинниками у сфері дотримання прав і соціально-еконо­мічних інтересів працівників та проф­спілок залишаються: відсутність пра­ва профспілок на законодавчу ініціа­тиву; недосконалість законодавства у розв’язанні індивідуальних і колек­тивних трудових спорів; погіршення доступу до правосуддя для працівни­ків і профспілок через запровадження судовою реформою адвокатської моно­полії на захист прав у суді, обмеження права на звільнення сплати судового збору при розгляді всіх трудових спо­рів; поширення неформальної зайня­тості працівників, не охоплених право­захисною діяльністю профспілок. Як наслідок, кількість порушень трудо­вих прав та прав профспілок щороку прогресуюче зростає.

За даними членських організацій ФПУ, у 2018 році приріст кількості по­рушень законодавства про працю, ви­явлених інспекторами праці профспі­лок, становив 55% (31270 фактів), прав профспілок – 27% (3618). Ці порушення, як з боку роботодавців, так і державних органів, набули системного характеру. У такій ситуації постає логічне питан­ня щодо спроможності системи право­вого захисту профспілкових і трудових прав спілчан на всіх рівнях ФПУ, вклю­чаючи можливість лобіювання їх інтересів у Верховній Раді України й орга­нах місцевого самоврядування.

Незважаючи на певний прогрес у виконанні заходів з посилення право­захисного потенціалу ФПУ та її член­ських організацій, зокрема у форму­ванні інституту громадських інспекто­рів праці, вирішити завдання, визначе­ні постановами Ради та Президії ФПУ, щодо побудови ефективної системи правового захисту на всіх рівнях не вдалося. Станом на 1 лютого 2019 року кількість громадських інспекторів праці профспілок становила 5697.

Правові інспектори праці відсутні у 28 із 44 всеукраїнських профспілок та у 9 з 25 профоб’єднань, а їх загальна кіль­кість становить 115 осіб на майже 5 млн членів профспілок. Існує потреба в поси­ленні кадрового правозахисного потен­ціалу профспілок власними адвокатами для представництва інтересів спілчан та профспілок у судових справах.

Через неналежний рівень солідар­них дій у організаційному, фінансовому і кадровому забезпеченні залишається нерозв’язаним питання щодо створення на рівні територіальних профоб’єднань постійно діючих центрів (служб) право­вої допомоги, які б забезпечували до­ступ спілчан до кваліфікованої, безо­платної первинної і вторинної (у тому числі адвокатської) правової допомоги, а також оперативне реагування на фак­ти порушень прав працівників і проф­спілок. Центри створено у 9 з 25 облас­них профоб’єднань та діють вони пере­важно на громадських засадах.

Неодноразові звернення ФПУ до профоб’єднань про надання узгодже­них пропозицій щодо кооперації дже­рел фінансування витрат на створення і функціонування центрів правової до­помоги з розрахунку 50% їх покриття за рахунок фінансової підтримки з бю­джету ФПУ, на жаль, залишаються без відповідного реагування.

Разом з тим, на виконання пункту 2 постанови Президії ФПУ від 24 квітня 2017 року № П - 8 - 10, бюджетом ФПУ на 2019 рік передбачено часткове фінансу­вання центрів правової допомоги за­гальним обсягом 405 тис. грн, який може бути збільшено у разі виконання дохідної частини бюджету ФПУ та ко­операції коштів територіальними профоб’єднаннями.

Членськими організаціями ФПУ не­достатньо використовуються можли­вості Експертної групи оперативного реагування ФПУ, утвореної розпоря­дженням Голови ФПУ від 5 лютого 2016 року для оперативного надання екс­пертної, методичної, консультативної підтримки членським організаціям ФПУ з належного реагування на факти порушень прав організацій профспі­лок, зовнішнього протиправного втру­чання у їхню діяльність, захисту від пе­реслідувань профспілкових лідерів та активістів за профспілкову діяльність.

Зважаючи на погіршення ситуації з порушенням прав працівників та профспілок, за ініціативою ФПУ з 2018 року розпочато реалізацію цільової програми «Соціальний профспілковий квиток». Метою цієї програми є підви­щення мотивації профспілкового член­ства та рівня правового і соціального захисту людини праці шляхом розши­рення спектра і доступності правових, соціальних та інших послуг.

Однак залучення первинних проф­спілкових організацій до програми «Соціальний профспілковий квиток» є повільним, що не сприяє отриманню спілчанами та членами їхніх сімей до­даткових юридичних послуг, включа­ючи доступні послуги адвокатів на представництво в судах з більш широ­кого кола прав та інтересів людини.

На жаль, однією з негативних тен­денцій, що мають місце в сучасному профспілковому русі, є розчарування членів профспілок через неможливість організації ефективно захистити її тру­дові права і соціально - економічні ін­тереси. Відповідно, це негативно по­значається і на рівні мотивації проф­спілкового членства.

Питання побудови ефективної сис­теми правового захисту людини праці на всіх профспілкових рівнях з чітко визначеними зонами відповідальності ФПУ та її членських організацій за по­будову такої системи розглядатиметь­ся на п’ятому засіданні Ради ФПУ, що відбудеться 16 травня 2019 року. Запро­шуємо профспілкові організації взяти участь в обговоренні питання та нада­ти свої пропозиції Раді ФПУ.

ДМИТРО ЛЯХ,

КЕРІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ

ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АПАРАТУ ФПУ

  • До теми

Зважаючи на погіршення ситуації з порушенням прав працівників та профспілок, за ініціативою ФПУ з 2018 року розпочато реалізацію ці­льової програми «Соціальний профспілковий квиток». Метою цієї програми є підвищення мотивації профспілкового членства та рівня правового і соціального захисту людини праці шляхом розширення спектра і доступності правових, соціальних та інших послуг.


  • Дмитро Лях, керівник Департаменту правового захисту апарату ФПУ:

«Побудова ефективної системи правового захисту людини праці на всіх профспілкових рівнях повинна стати головною запору­кою її мотивації до профчлен­ства. Про це переконливо свід­чить досвід міжнародних проф­спілкових об’єднань. Кожний член профспілки має отримува­ти доступний та гарантований правовий захист».

 

21.05.2019



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

21.06.2019 23:41

21.06.2019 23:38

21.06.2019 23:07

21.06.2019 23:07

10.06.2019 00:21

10.06.2019 00:20

27.05.2019 00:32

27.05.2019 00:20

27.05.2019 00:16

21.05.2019 21:43

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання